Постанова № 11546608, 27.09.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 вересня 2010 року Справа № 2а-3082/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Солоніченко О.В.

при секретарі: Псоміаді С.І.,

розгл?янувши у відкритому судовому? засіданні справу за адмініст?ративним позовом Підприємства Свердловської виправної колонії № 38 до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Підприємства Свердловської виправної колонії № 38 до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про скасування податкових повідомлень рішень № 0000632342/0 від 20.06.2008 року та № 0003571840/0 від 27.10.2008 року.

У позові позивач зазначив, що вказаними повідомленнями рішеннями були встановлені порушення граничних строків сплати податкових зобовязань відповідно до актів № 540-23-08680394 від 19.06.2008 року та № 1229-20-08680394 від 16.10.2008 року та були нараховані штрафні санкції в сумі 1085,71 грн. та 3788,75 грн. Позивач вважає що, зазначені повідомлення рішення підлягають скасуванню, оскільки позивачем були сплачені суми податкових зобовязань, на які відповідачем нараховано штрафні санкції, однак податковим органом було самостійно змінено призначення платежів та зараховано сплачені суми в рахунок податкового боргу позивача.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та додатково просив визнати неправомірними дії відповідача щодо зарахування грошових коштів в сумі 1250,00 грн. на погашення боргу по декларації № 565 від 02.02.2004 року та суми 1085,71 грн. на погашення боргу по декларації № 193 від 31.01.2005 року.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення щодо суті позовних вимог, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ДПІ в м. Свердловську проведено невиїзну документальну перевірку позивача щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань. Актом перевірки № 1229-20-08680394 від 16.10.2008 року встановлено порушення п.п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, а саме позивачем протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобовязання по земельному податку.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення рішення № 0003571840/0 від 27.10.2008 року про стягнення з позивача штрафних санкцій в сумі 3788,75 грн. за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання по земельному податку в розмірі 7577,39 грн.

Також ДПІ в м. Свердловську було винесено податкове повідомлення рішення № 0000632342/0 від 20.06.2008 року про стягнення з позивача штрафних санкцій в сумі 1085,71 грн. за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання по земельному податку в розмірі 2171,42 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів зобовязані сплачувати відповідні суми податків та зборів в установлені законом строки.

Згідно п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п. 5.1 ст. 5 вказаного Закону податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

У п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181 зазначено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах:

·при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

·при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

·при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до наведених норм відповідачем були винесені податкові повідомлення рішення № 0000632342/0 від 20.06.2008 року про стягнення з позивача штрафних санкцій в сумі 1085,71 грн. за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання по земельному податку в розмірі 2171,42 грн. та № 0003571840/0 від 27.10.2008 року про стягнення з позивача штрафних санкцій в сумі 3788,75 грн. за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання по земельному податку в розмірі 7577,39 грн. Зазначені повідомлення рішення отримані позивачем 20.06.2008 року та 31.10.2008 року та в установленому порядку не оскаржені.

Сума штрафних санкцій, нарахована повідомленням рішенням № 0000632342/0 від 20.06.2008 року у розмірі 1085,71 грн. добровільно сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 967 від 02.07.2008 року. З цього випливає, що позивач погодився з повідомленням рішенням № 0000632342/0 від 20.06.2008 року.

Що стосується повідомлення рішення № 0003571840/0 від 27.10.2008 року, то позивач стверджує, що ним сплачувались поточні зобовязання, що підтверджується платіжними дорученнями № 721 від 23.05.2008 року, № 461 від 09.04.2008 року, № 406 від 28.03.2008 року, № 183 від 22.02.2008 року, № 23 від 24.01.2008 року.

Згідно акту № 1229-20-08680394 від 16.10.2008 року суми, сплачені за цими платіжними дорученнями, були зараховані в рахунок погашення земельного податку по декларації № 565 від 02.02.2004 року та № 193 від 31.01.2005 року.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Згідно п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 вказаного Закону при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашується частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

По кожному факту розподілу сум відповідачем надсилались позивачу повідомлення, в яких містилась зазначена інформація. Всі повідомлення позивачем отримані, що підтверджується корінцями повідомлень від 23.05.2008 року, 09.04.2008 року, 28.03.2008 року, 22.02.2008 року, 02.07.2008 року.

Дії відповідача у 2008 році щодо розподілу сплачених сум податків на погашення податкового боргу та пені в судовому порядку позивачем не оскаржувались.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (станом на момент подання позову) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто позивачем пропущено строк на оскарження дій ДПІ в м. Свердловську щодо розподілу сплачених сум. Тому, оскільки скасування оскаржуваних повідомлень рішень неможливе без визнання вказаних дій відповідача неправомірними, суд вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Підприємства Свердловської виправної колонії № 38 до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про скасування податкового повідомлення рішення відмовити повністю за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 01 жовтня 2010 року.

< Резолютивна частина >

< Текст >

Суддя О.В. Солоніченко