Постанова № 11546595, 28.09.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2010 року Справа № 2а-5504/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: суддіУшакова Т.С.,

при секретарі Фенічевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.2010 року № 00002408013/0,-

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.2010 року № 00002408013/0.

В судове засідання 14 вересня 2010 року надійшла заява Прокуратури Луганської області про вступ прокурора до участі у розгляді справи. Судом задоволено вказану заяву та допущено прокурора Прокуратури Луганської області до участі у розгляді справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просив суд задовольнити позов та пояснив, що пунктом 1.8 статті 1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ податкова накладна видається платником податку в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон про ПДВ визначає лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Так, відповідно до п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. А згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Основним видом діяльності Позивача відповідно до Довідки з єдиного державного реєстру є виробництво чавуну та сталі.

Вапно, яке було поставлено Позивачу ТОВ «Компанія Укрметфлюси» за договором № 015/233 від 05.03.2010р., було використане в агломераційному цеху Позивача при виробництві агломерату, який в свою чергу використовується при виробництві чавуну.

Наявність у Позивача усіх необхідних документів, підтверджуючих суму податку, включену до складу податкового кредиту, підтверджуються Актом виїзної непланової документальної перевірки ВАТ «АМК» № 594/08-3/05441447 від 10.06.2010р. на стр. 3 і стр.14 (копія надана в матеріали справи разом з позовом), а також Актом №631/08-3/05441447 від 15.06.2010 р., за яким було складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.06.2010 р. N 00002408013/0. Ці акти не містять вказівки про відсутність таких документів у Позивача.

Представник відповідача та прокурор в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог у повному обсязі у звязку з їх необґрунтованістю та пояснили, що Позивач подав до СДПІ ВПП декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 р. та розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ, згідно яких сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 924205, 00 грн.

СДПІ ВПП у м. Луганську, згідно п. 9 ч. б ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні", п.п. 7.7.5. п.7.5 Закону України „Про податок на додану вартість" було проведено документальна невиїзна (камеральна) перевірку ВАТ „АМК" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2010 р., за результатами якої складено акт від 15.06.10 р. № 631/08-3/00210890.

Право на відшкодування ПДВ з бюджету передбачає обов'язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку до бюджету.

Так платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України (п. 1.3 ст. 1 Закону про ПДВ). Поняття бюджетного відшкодування, наведеного в п.1.8 ст. 1 Закону про ПДВ - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, що тим самим в аспекті пп. 7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону формує джерело бюджетного відшкодування - загальні доходи Державного бюджету України. Крім того, з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України).

З урахуванням вищенаведеного, суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та за його ж рахунок відшкодовуються. Адже, за умови повного розрахунку щодо бюджетного відшкодування ПДВ з платником податку відповідно до цього Закону доходи, які надходитимуть до Державного бюджету України від сплати податку на додану вартість, використовуються у порядку, визначеному бюджетним законодавством. У випадку, коли сума бюджетних надходжень від податку відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до Державного бюджету України.

При проведенні перевірки СДПІ ВПП у м. Луганську встановлена відсутність надмірної сплати ПДВ до Державного бюджету України.

Дослідження ланцюгів постачання товару показало, що згідно листа податкової міліції № 5867/7/26-0131 від 02.06.2010р. встановлено взаємовідносини з підприємством ТОВ „Укрметфлюси" (код ЄДРПОУ 3370114, скоригований валовий дохід за 2009р. -113 516 078 грн., скориговані валові витрати - 113 339 379 грн., кількість співробітників -9 осіб) знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. Героїв, 4/144, яке є постачальником ВАТ „АМК" у березні 2010р. ТОВ «Компанія Укрметфлюси» було поставлено на адресу ВАТ «АМК» вапняк на загальну суму 5 545 231,5 грн., у т.ч. ПДВ 924 205,25 грн.

Між підприємствами ВАТ «АМК», код за ЄДРПОУ 05441447 (покупець) та ТОВ «Компанія Укрметфлюси», код за ЄДРПОУ 33770114 (постачальник) укладено договір поставки № 015/233 від 05.03.2010р. на постачання вапняка. Товар доставляється залізницею.

У ході відпрацювання ланцюгу постачання продукції встановлено наступне: постачальником ТОВ «Компанія Укрметфлюси» є ТОВ «Пром-Укр-Інвест» код ЄДРПОУ 35319199, юридична адреса: м. Донецьк, пр-т Київський,32. Підприємство за юридичною адресою не знаходиться, про що ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську складено довідку від 26.05.2010р.

В результаті чого данні обставини не дають можливость встановити факт сплати податку до бюджету, що є безперечною умовою для отримання бюджетного відшкодування. В результаті чого порушено п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями- «Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку».

Перевіркою встановлено порушення порядку ведення податкового обліку: п.п.7.7.1. та п.п.7.7.2. п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97 - ВР (із змінами та доповненнями), підприємством завищена сума бюджетного відшкодування за квітень 2010р. на суму 924 205 грн.

Виходячи з вищенаведеного, суми по яких у березні 2010р. проведені розрахунки шляхом сплати коштів постачальникам, завищено на 924 205 грн. (дев'ятсот двадцять чотири тисячі двісті п'ять грн.).

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи то дослідивши докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі - Відповідач) проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" (далі - Позивач) за квітень 2010 р., про що було складено акт №631/08-3/05441447 від 15.06.2010 року.

Згідно вказаного акту перевірки встановлено порушення п. 1.8.ст.1, п.п. 7.7.1. і п.п. 7.7.2. п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки у ході відпрацювання ланцюгу постачання продукції встановлено, що постачальником ТОВ Компанія Укрметфлюси», яке є контрагентом позивача, є ТОВ «Пром-Укр-Інвест» код ЄДРПОУ 35319199, яке за юридичною адресою не знаходиться, про що ГВПМ СДПІ по роботі ВПП у м. Луганську складено довідку від 26.05.10. В результаті чого данні обставини не дають можливості встановити факт сплати податку на додану вартість до бюджету, що є безперечною умовою для отримання бюджетного відшкодування.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 29.06.10 N 00002408013/0, згідно якого зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2010 року на суму 924 205 грн.

Судом встановлено, що позивачем подано податковому органу декларацію з податку на додану вартість, згідно якої заявлено до бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 72517266 грн.

Підставою для зменшення податковим органом бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 924205 грн. є те, що ТОВ «Пром-Укр-Інвест» код ЄДРПОУ 35319199, яке за юридичною адресою не знаходиться, про що ГВПМ СДПІ по роботі ВПП у м.Луганську складено довідку від 26.05.10. В результаті чого данні обставини не дають можливості встановити факт сплати податку на додану вартість до бюджету, що є безперечною умовою для отримання бюджетного відшкодування. Інших правових та фактичних підстав актом перевірки для зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування податковою інспекцією не встановлено.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Компанія Укрметфлюси» укладено договір поставки № 015/233 від 5 березня 2010 року, згідно якого ТОВ «Компанія Укрметфлюси» зобовязалося поставити позивачу товар згідно додатків до даного договору, які узгоджуються сторонами додатковою частиною цього договору. Згідно специфікації № 1 від 05.03.10 ТОВ «Компанія Укрметфлюси» поставляє позивачу вапно у кількості 7 тонн за ціною 725 грн. за 1 тонну.

Факт постачання вапна позивачу та сплати за нього підтверджується рахунками, податковими накладними, виданими ТОВ «Компанія Укрметфлюси» позивачу, випискою з банку щодо руху грошових коштів по рахунку Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» та квитанціями про приймання вантажу, які долучені до матеріалів справи.

Для надання правової оцінки щодо заявлення позивачем до бюджетного відшкодував від'ємного значення з податку на додану вартість необхідно застосовувати положення Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон про ПДВ) в редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення податку на додану вартість до бюджетного відшкодування, якими регламентується порядок визначенні податкового кредиту та порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 1.8. ст. 1 Закону про ПДВ дано визначення поняття бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Вказаний пункт дає загальне поняття «Бюджетне відшкодування» і є нормою відсилання, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього закону. І розглядати цей пункт окремо без інших пунктів Закону неправомірно.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 7.4 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Суд вважає, що з аналізу вказаної норми вбачається, що визначальним чинником для формування податкового кредиту платника ПДВ є подальше використання таких товарів (основних фондів) в операціях оподаткувань в рамках господарської діяльності такої особи - платника податку.

Підпункт 7.7.2 Закону про ПДВ гласить: Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 1 розділу II Прикінцевих положень Закону України від 20 травня 2010 року N 2275-VІ, редакція підпункту "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ діяла до початку наступного звітного (податкового) періоду, за періодом, на який припадає набрання чинності Законом України від 20 травня 2010 року N 2275-VІ - до 1 липня 2010 року, тобто в період спірних правовідносин Позивача з ТОВ «Укрметфлюси».

За виникненням від'ємного значення, визначеного виходячи із вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушенні приписів п.п. 7.4.5. п. 7.4., 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог п.п. «а» п.п. 7.7.2 п. 1 ст. 7 щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини від'ємного значення у межі суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п. 7.7.4 щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Доводи податкового органу щодо неможливості відшкодування заявлених позивачем до бюджетного відшкодування сум з підстав не підтвердження сплати податку на додану вартість одним з постачальників товару І ланцюгу постачання не ґрунтуються на нормах Закону про ПДВ.

Так, податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст.7 Закону про ПДВ (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування), якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушенню якого, формування податкового кредиту та заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Суд вважає, що актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлєння до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час формування спірного податкового кредиту та заявлєння суми до бюджетного відшкодування) не ставив таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту за заявлені до бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснювати контроль та перевірку за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару (робі, послуг).

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з такими постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в отриманні бюджетного відшкодування.

Оскільки податковим органом не надано жодних доказів щодо наявності в діях позивача ознак таких дій, а наведені податковою інспекцією доводи не є такими, що спростовують правильність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 року, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 29.06.2010 року № 00002408013/0 підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.2010 року № 00002408013/0 задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.06.2010 року № 00002408013/0, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» витрати по сплаті судового збору в сумі 85 грн. (вісімдесят пять гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04 жовтня 2010 року.

СуддяТ.С. Ушаков