Ухвала суду № 115465322, 24.10.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40073/20

Провадження № 2/761/7149/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В

за участю секретаря: Бражніченко І.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву представника позивача Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі ФІЛІЇ «Олевське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» - адвоката Крючкової Олени Богданівни про збільшення розміру позовних вимоги в справі за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі ФІЛІЇ «Олевське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу лісопродукції, -

в с т а н о в и в :

в провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі ФІЛІЇ «Олевське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу лісопродукції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2023 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Басараб Наталії Володимирівни про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15.07.2022 року в цивільній справі №761/40073/20 за позовом за позовом ДП «Олевське лісове господарство» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу лісопродукції, - задоволено. Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15.07.2022 року в цивільній справі № 761/40073/20 за позовом ДП «Олевське лісове господарство» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу лісопродукції, - скасовано і призначено справу до розгляду в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін на 07 червня 2023 р. об 11.00 год. в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-а, зал. № 701.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.06.2023 року замінено сторону первісного позивача ДП «Олевське лісове господарство» на його правонаступника ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі ФІЛІЇ «Олевське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» у справі за позовом ДП «Олевське лісове господарство» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу лісопродукції.

25.05.2023 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просили стягнути з відповідача на користь позивача - 245 011. 28 гривень заборгованості за договором № 85 купівлі- продажу від 16 травня 2019 року; - 21,46 грн.-3% річних; 125541,64 грн. - збитки від інфляції.

25.05.2023 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про відмову від частини позовних вимог у якій остання просила прийняти відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в сумі 3617,26 грн., та збитків від інфляції в сумі 19 388,85 грн. та прийняти рішення згідно з яким, стягнути із ОСОБА_1 на користь філії «Олевське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» - 220 011. 28 гривень (двісті двадцять тисяч одинадцять гривень двадцять вісім копійок) заборгованості за договором № 85 купівлі - продажу від 16 травня 2019 року; 19804,20 грн.-3% річних; 106152,79 грн. - збитки від інфляції.

В судовому засіданні 24.10.2023 року на обговорення поставлена заява представника позивача, яка надійшла через систему «Електронний суд» 25.05.2023 року про збільшення позовних вимог (Т. 1 а.с. 242-245).

Позивач в судове засіданні не з`явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, до суду 23.10.2023 надійшла заява представника позивача - адвоката Крючкової О.Б. у якій вона просила проводити розгляд справи без участі позивача та представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач в судове засіданні не з`явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, до суду 03.08.2023 надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Басараб Н.В. про розгляд справи без участі представника відповідача.

Суд, вивчивши матеріали заяви про збільшення розміру позовних вимоги, суд приходить до наступних висновків.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, згідно заяви представника позивача про збільшення розміру позовних вимого, представником позивач викладено нову позовну вимогу щодо стягнення з відповідач трьох відсотків річних та збитків від інфляції в поряду ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача зокрема - 21,46 грн.-3% річних; 125541,64 грн. - збитки від інфляції.

Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретно визначеної позивачем позовної вимоги позивач замість способу захисту прав який був заявлений при подачі позову, виявить бажання скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував і первісні вимоги.

Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви. Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України і відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання. Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Це правило законодавець визначив імперативно. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, наявні правові підстави для відмови в задоволенні такого клопотання. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

В даному випадку, за змістом поданої до суду заяви, позивач фактично подав нову редакцію позову, додавши кількість вищенаведених позовних вимог які змінюють одночасно предмет і підстави позову, по суті є новими вимогами, а саме: щодо визнання недійним договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 06.11.2019 року, укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕСАЙМЕНТ», а також у такій редакції позову викладені зовсім нові обставини, якими позивач обґрунтовує свої нові вимоги та зазначає докази, що підтверджують вже нові обставини.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Аналогічна позиція виклад у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року по справі №405/3360/17.

Оскільки за своїм змістом у заяві представника позивача викладено вимоги, які за своєю суттю змінюють в цілому підстави та предмет позову первісного позову, в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат в порядку ч. 2 ст. 625 ЦПК, який в первісному позові не було, оскільки заявлені нові додаткові позовні вимоги з інших підстав, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 ЦПК України та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви з визначенням іншого способу захисту в частині вимог майнового характеру та доведення заявлених вимог шляхом подання нових доказів, - суд прийшов до висновку, що в прийнятті заяви про зміну предмета позову у зв`язку із порушенням стороною позивача вимог ч.3 ст. 49 ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни предмету і підстав позову, - слід відмовити та повернути позивачу.

Згідно ч. 1-3 ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

В свою чергу, згідно з п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Таким чином, враховуючи, що судом відмовлено у прийнятті та повернуто позивачу заяву про збільшення позовних вимог від 25.05.2023, суд приходить до висновку, про відмову в задовленні заяви про прийняття відмови позивача від позовних вимог про стягнення 3 % річних в сумі 3617,26 грн., та збитків від інфляції в сумі 19 388,85 грн.

На підставі викладеного, керуючись 49, 126, 197, 260, 353 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

відмовити в прийнятті до розгляду та повернути позивачу Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі ФІЛІЇ «Олевське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» заяву про збільшення розміру позовних вимоги в справі за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі ФІЛІЇ «Олевське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу лісопродукції

В задоволенні заяви представника позивача Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі ФІЛІЇ «Олевське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» - адвоката Крючкової Олени Богданівни, про відмову від частини позовних вимоги, - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Повний текст ухвали складено 29.11.2023 року.

Суддя: