Ухвала суду № 115465278, 30.06.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/14127/23 2/760/8410/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 червня 2023 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Деяв`ята київська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним договору дарування квартири та застосування наслідків недійсності правочину,

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Деяв`ята київська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним договору дарування квартири та застосування наслідків недійсності правочину.

Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), з огляду на таке.

Пунктом 4 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Крім того, відповідно до вимог пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Тож, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміст позову - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звертається до суду з позовними вимогами про визнання за нею права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , визнавши недійсним договір дарування, який був посвідчений 01 квітня 2021 року державним нотаріусом Дев`ятої київської державної нотаріальної контори та зареєстрований за № 3-70, посилаючись на те, що позивач мала намір на укладення договору довічного утримання, а не договору дарування, оскільки має проблеми зі здоров`ям.

Відповідно до частини шостої статті 177 ЦПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.

Так, позивач у позовній заяві просила витребувати у третьої особи оспорюваний договір, а також у сімейного лікаря відомості про загальний стан її здоров`я (з переліком захворювань в медичній амбулаторній картці хворої).

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частиною четвертою статті 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Статтею 183 ЦПК України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, зокрема, пунктом 7 частини першої встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Так, у порушення вимог частини четвертої статті 83 ЦПК України позивачем не надано доказів, які підтверджують, що вона здійснила усі залежні від неї дії, спрямовані на отримання відповідних доказів. Зокрема, частиною сьомою статті 8 Закону України «Про нотаріат» визначено, що довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії, отже позивач, будучи стороною договору дарування не позбавлена можливості самостійно отримати витребувані документи. Крім того, відомості, що містяться в її амбулаторній картці позивач також може отримати самостійно, шляхом копіювання.

Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду

Враховуючи викладене, клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів підлягає поверненню без розгляду.

Отже, до позовної заяви позивач не додає доказів на підтвердження викладених фактів, зокрема, копію оспорюваного договору дарування, а також документів, що підтверджують її стан здоров`я.

Таким чином, позивачем не надано та не зазначено докази, що підтверджують обставини, викладені в позовній заяві.

Крім того, частиною першою, другою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати недійсним договір дарування і застосувати наслідки недійсності правочину, а саме - реституцію, однак в прохальній частині ОСОБА_1 просить визнати за нею права власності на квартиру, шляхом визнання договору дарування недійсним.

З огляду на викладене, позивачем обрано два різні способи захисту її порушених прав, що суперечать один одному.

Таким чином, згідно з чинним законодавством, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивач повинна визначитися з вимогами, які мають захистити її порушені права.

Крім того, згідно з вимогами частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У додатках до позовної заяви відсутній документ, який підтверджує сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» .

Пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана, зокрема, фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписом пункту 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року становив 2 684 грн.

На підставі зазначеного, враховуючи наявність у позовній заяві вимоги немайнового характеру, судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті у розмірі 1 073,60 грн (2 684х0,4 = 1 073,60) за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачам необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 073,60 грн за вимогу немайнового характеру.

Крім того, у разі обрання позивачем способу захисту порушеного права шляхом визнання за нею права власності на спріну квратиру, їй необхідно визначити ціну позову, яка з урахуванням пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України та частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначається дійсною вартістю спірного майна на день подання позову, та сплатити судовий збір у порядку встановленому законом.

Судовий збір за подання позовної заяви до Солом`янського районного суду м. Києва має бути перераховано або внесено на наступні реквізити: отримувач коштів: УК у Солом`янському районі/Солом`янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду позовну заяву в новій редакції, привівши у відповідність зміст позовної заяви із позовними вимогами, визначитись із способом захисту, надати докази, які підтверджують обставини, викладені у заяві, а також докази сплати судового або звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 175-177, 185, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Деяв`ята київська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним договору дарування квартири та застосування наслідків недійсності правочину залишити без руху.

Надати позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. М. Ішуніна