Постанова № 11545753, 30.09.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30.09.2010 р. справа № 2а-9689/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання Алексєєнко О.В.,

за участі представників :

позивача - Галецький І.М.,

відповідача - Демчан А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "Мегалаб"

до Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Харкова

проскасування рішення, - встановив:

Позивач, Приватне підприємство «Мегалаб»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова від 13.07.2010р. №0000262200.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. Висновки акту перевірки від 08.07.2010р. №1655/22-17/35349176 є помилковими, порушень ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»ПП «Мегалаб»не вчиняло, оплата вартості товару LUTEIN POWDER була здійснена ПП «Мегалаб»04.09.2010р. в сумі 1.800,00EUR, при цьому сам товар надійшов на митну територію України раніше від зазначеної дати, а саме: 25.06.2009р., коли і була оформлена вантажна митна декларація ІМ 74 №37409134, до 29.04.2010р., коли була оформлена вантажна митна декларація ІМ 40 №325349, товар LUTEIN POWDER проходив процедури митного оформлення. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Харкова з поданим позовом не погодився.

В обгрунтування заперечень проти позову відповідач указав наступне. З урахуванням загального стану розрахунків між позивачем, ПП «Мегалаб»та нерезидентом, PLANTEX S.A.S. (Франція) за імпортним зовнішньоекономічним контрактом №1 від 21.01.2008р. товар, вартість якого була оплачена платіжним дорученням від 04.09.2009р. №9 на суму 1.800,00EUR, повинен був надійти на митну територію України не пізніше 03.03.2010р. включно. До указаної дати на територію України надійшов товар на суму 460,00EUR, решта товару в сумі 1.340,00EUR надійшла на територію України лише 29.04.2010р., тобто по минуванню 57 днів від дати закінчення встановленого ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»строку. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Позивач, Приватне підприємство «Мегалаб»пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 35349176, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

З 29.06.2010р. по 05.07.2010р. ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Мегалаб»(ідентифікаційний код 35349176) з питання дотримання вимог валютного законодавства за імпортним контрактом №1 від 21.01.2008р., який укладено з PLANTEX S.A.S. (Франція), за період з 21.01.2008р. по 20.05.2010р.

Результати перевірки оформлені актом від 08.07.2010р. №1655/22-17/35349176.

13.07.2010р. з посиланням на даний акт ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова було винесено рішення №0000262200, яким нараховано штраф в сумі 2.496,00грн.

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугував відображений в акті від 08.07.2010р. №1655/22-17/35349176 висновок ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова про порушення ПП «Мегалаб»ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: несвоєчасне, з затримкою на 57 днів, надходження на територію України товару, попередня оплата вартості якого була проведена ПП «Мегалаб»на користь нерезидента, PLANTEX S.A.S. (Франція) 04.09.2009р.

Перевіряючи юридичну та фактичну обгрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

За матеріалами справи 21.01.2008р. між позивачем, ПП «Мегалаб»(в якості покупця) та нерезидентом, PLANTEX S.A.S. (Франція) (в якості продавця) було укладено контракт №1, згідно з п.1.1 якого продавець здійснює поставку товару на користь покупця відповідно до специфікацій.

Підпунктом 4.2 контракту №1 від 21.01.2008р. передбачено, що формою оплати є 100% попередня оплата вартості товару, водночас в п.п. 4.3 названого контракту міститься положення, в силу якого в специфікації на поставку конкретної партії товару може бути зазначено і іншу форму оплати (відстрочка платежу).

Специфікацією №2 від 18.03.2009р. була передбачена поставка на користь позивача, ПП «Мегалаб»товару LUTEIN POWDER в кількості 5кг. Вартість 1 кг. LUTEIN POWDER згідно з специфікацією №2 від 18.03.2009р. складає 360,00EUR, а загальна вартість партії LUTEIN POWDER 1.800,00EUR. Оглянувши названу специфікацію, суд відзначає, що оплата вартості товару повинна бути здійснена з відстрочкою платежу 60 днів.

З наданих позивачем документів, а саме: інвойсу №FA0900920 від 11.06.2009р., вбачається, що партія LUTEIN POWDER (Lot : Р09040906) в кількості 5 кг. загальною вартістю 1.800,00EUR надійшла на територію України 25.06.2009р.

Вказані обставини підтверджуються також долученою до справи копією вантажної митної декларації ІМ 74 №374091, в графі 31 якої міститься запис про партію порошку Лютеіну в кількості 5кг. (з номером партії Р090040906).

Платіжним дорученням від 04.09.2009р. №3 позивач, ПП «Мегалаб»оплатив на користь нерезидента, PLANTEX S.A.S. (Франція) вартість LUTEIN POWDER в сумі 1.800,00EUR.

Таким чином, висновок відповідача, ДПІ про те, що згідно з платіжним дорученням від 04.09.2009р. №3 була здійснена попередня оплата вартості товару - LUTEIN POWDER за імпортною операцією не узгоджується з зібраними судом по справі доказами, позаяк з 25.06.2009р. даний товар вже знаходився на території України і перебував під процедурою митного оформлення, що підтверджується ВМД ІМ 74 №374091.

При вирішенні спору, суд бере до уваги, що згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції на момент здійснення позивачем, ПП «Мегалаб»платежу на користь нерезиденту, тобто станом на 04.09.2009р.) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки літакобудівної промисловості в Україні»були внесені зміни до ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: у частині першій статті 2 цифри та слова "90 календарних днів" замінені цифрами та словами "180 календарних днів".

Дослідивши зібрані по справі докази, суд доходить висновку, що при винесенні спірного рішення відповідач, ДПІ керувався положеннями ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки літакобудівної промисловості в Україні».

Проаналізувавши норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», суд зазначає, що положення зазначеного акту законодавства не визначають ані суті імпортних операцій, ані моменту, з якого імпортні операції вважаються завершеними.

За таких обставин, з даних питань слід керуватись положеннями Митного кодексу України та Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», так як саме перелічені акти законодавства визначають поняття імпорту та правила митного оформлення імпортних операцій.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діялність»імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Положеннями ст.188 Митного кодексу України імпорт визначений як митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

За правилами ст.189 Митного кодексу України ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає: 1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України; 2) сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України; 3) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

В силу п.1 Положення про вантажу митну декларацію, яке затверджено постановою КМУ від 09.06.1997р. №574 із змінами та доповненнями, для декларування товарів і транспортних засобів використовується вантажна митна декларація.

Пунктом 12 ст.1 Митного кодексу України передбачено, що митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

З положень наведених норм матеріального права слідує, що вантажна митна декларація за своєю правовою суттю та призначенням є документом, що запроваджений законодавцем для оформлення конкретної митної процедури, а відтак, наявність або відсутність вантажної митної декларації певної форми не може бути безумовно достатнім доказом надходження товару на територію України.

Відповідно до ст.212 Митного кодексу України митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.

Провівши системний аналіз норм Митного кодексу України, Положення про вантажну митну декларацію, Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації (затверджено наказом Державної митної служби України від 09.07.1997р. №307 із змінами та доповненнями, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.09.1997р. за №443/2247; далі за текстом - Інструкція), Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів (затверджено наказом державної митної служби України від 31.12.1996р. №592, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.01.1997р. за №5/1809), суд приходить до висновку, що вантажна митна декларація ІМ 74 не може бути складена без факту надходження товару на митний склад, а територія митного складу є невідємною складовою частиною митної території України.

При цьому суд зауважує, що вантажна митна декларація ІМ 40, складанням якої завершується процедура митного оформлення імпортної операції і наслідком складання якої є випуск імпортованого товару у вільний цивільний (господарський) обіг в межах України, не може бути доказом ввезення товару на територію України.

Окрім того, вирішуючи спір суд зважає також і на положення ст.ст.238, 239, 241 Господарського кодексу України, з огляду на які запроваджена ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»міра юридичної відповідальності є за своєю правовою суттю адміністративно-господарською санкцією, а тому реалізація цієї міри має здійснюватись з урахуванням приписів ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, де указано, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Оскільки позивачем, ПП «Мегалаб»було забезпечено фізичне ввезення товару - LUTEIN POWDER на територію України (25.06.2009р.) до дати здійснення платежу в оплату вартості цього товару (04.09.2009р.) і відповідно до дати закінчення у спірних правовідносинах визначеного ст.2 закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»строку (03.03.2010р.), то факт порушення вимог названої норми закону не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Так як судовим розглядом встановлено факт порушення спірним рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, бо на ПП «Мегалаб»за відсутності передбачених законом підстав покладено обовязок здійснити додатковий платіж, то поданий позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов Приватне підприємство "Мегалаб" до Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Харкова про скасування рішення задовольнити.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова від 13.07.2010р. №0000262200 в повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Мегалаб" (місцезнаходження Україна, Харківська область, місто Харків, вул.Червоножовтнева, буд.59, кв.19; ідентифікаційний код 35349176) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі буде виготовлена 05.10.2010р.

Суддя Сліденко А.В.