Рішення № 115455768, 05.12.2023, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/95/23

Провадження №2/639/2371/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року

Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря - Чубенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся представник КП «Харківські теплові мережі» з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 64 535,88 грн., інфляційні витрати в сумі 7 278,53 грн. 3% річних у сумі 1 087,71 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що КП «ХТМ» надає послуги з теплопостачання згідно чинного законодавства. Відповідач, у свою чергу, не в повному обсязі сплачує вартість наданих послуг, у зв`язку з чим за ним виникла заборгованість за період з 01.11.2011 року по 23.02.2022 року у сумі 64 535,88 грн. Також з посиланням на ст. 625 ЦК України, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховані до стягнення з відповідача інфляційні витрати в сумі 7278,53 грн. та 3% річних у сумі 1 087,71 грн.

У зв`язку з викладеним, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.01.2023 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі. Призначено судове засідання.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.08.2023 року позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.11.2011 по 23.02.2022 у сумі 64535 (шістдесят чотири тисячі п`ятсот тридцять п`ять) гривень 88 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» за період з 01.01.2020 по 23.02.2022 інфляційні витрати в сумі 7 278 (сім тисяч двісті сімдесят вісім) гривень 53 копійки та 3% річних від простроченої суми у сумі 1 087 (одна тисяча вісімдесят сім) гривень 71 копійку.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривню 00 копійок.

19 вересня 2023 року до суду звернувся представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Волков Іван Миколайович про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 06 листопада 2023 року заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Волкова Івана Миколайовича про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова 08 серпня 2023 року у цивільній справі №639/95/23 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання - скасовано і призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

06 листопада 2023 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Волкова І.М. надійшла заява про застосування строків позовної давності.

Сторони в судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи без участі сторін по справі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з відомості нарахувань та сплати за теплову енергію, на відповідача ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

За даним особовим рахунком наявна заборгованість по сплаті за послуги теплопостачання за період з 01.11.2011 року по 23.02.2022 року у сумі 64535,88грн. (а.с. 4-5).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 3).

Отже відповідач є споживачем послуг з теплопостачання, однак має заборгованість з оплати послуг теплопостачання за вищевказаний період, що не спростовано відповідачем в судовому засіданні.

У відповідності зіст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), щоналежитьгромадяниновінаправіприватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до ч.1ст. 317 Цивільного Кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частина 2ст. 317 ЦК Українизазначає, що на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідност. 322ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5 ч. Зст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875 від 24.06.2004 р. передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 18 вищевказаних правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і в термін, передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказане відповідає висновку Верховного Суду України, висловленому у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13.

Аналогічний правовий висновок визначений в поставнові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року по справі № 712/8916/17.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частинами першою та п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Даючи оцінку вищезазначеним доказам, у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що відповідач, отримуючи послуги з центрального опалення та постачання гарячої води, вказані послуги своєчасно не оплачувала, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість за дані послуги за період з 01.11.2014 року по 23.02.2022 року у сумі 64535,88 грн. Крім того, відповідачам нараховані інфляційні витрати в сумі 7 278,53 грн., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 1 087,71 грн., що відповідає вимогам ст. 625 ЦК України.

Разом з тим, представником відповідача подано заяву про застосування строку позовної давності. Враховуючи, що представник позивача звернувся до суду з даним позовом 10.01.2023 року, представник відповідача вважає, що 3-річний строк позовної давності і приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання в межах цього строку і в межах позовних вимог за період з 01.01.2020 року по 23.02.2022 року.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Пропоширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням постанови КМУ №392 від 20.05.2020 «Про всановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», у чинній редакції, з метою запобгання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширеня на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричини коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенні, території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічна: гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом її такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України: метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ набрав чинності 02.04.2020.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеку" і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено, зокрема, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.11.2023, яким затверджено Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.11.2023 № 734/2023.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, і 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

З огляду на вищевикладене, на час дії встановленого карантину та воєнного стану, суд застосовує строк позовної давності, і приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання частково, в межах цього строку і в межах позовних вимог за період з 01.03.2017 року по 23.02.2022 року.

Враховуючи, що згідно Правил споживач зобов`язаний сплачувати послуги до 20 числа наступного місяця, то початок перебігу строку позовної давності вимог позивача на отримання плати надання послуг за березень 2017 року починається з 21 квітня 2017 року та трирічний трок припадає на 21 квітня 2020 року, та в силу вимог законодавства продовжується з наведених вище підстав. З позовом позивач звернувся 10 січня 2023 року, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, тому стягненню з відповідачів за період з 01.03.2017 року по 23.02.2022 року підлягає заборгованість за послуги з теплопостачання у розмірі 45509,16 грн..

В іншій частині позовні вимоги по оплаті заборгованості за послуги задоволенню не підлягають у зв`язку із пропуском позивачем строку позовної давності і відсутністю поважних причин пропущення позовної давності.

Крім того, враховуючи, що відповідачем прострочено виконання грошового зобовязання, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення з 01.01.2020 по 23.02.2022 у розмірі 7 278,53 грн., а також 3% річних від простроченої суми у сумі 1 087,71 грн., що також підтвердежується розрахунком (а.с.6).

Розмір інфляції та 3% річних на суму боргу за січень, лютий 2022 не враховується в силу Постанови КМУ від 05.03.2022 № 206. Оскільки оплата має здійснюватися до 20 числа наступного місяця, то на суми заборгованості з січня 2022 не має підстав покладання відповідальності за невиконання зобов`язання.

Виходячи звикладеного,даючи оцінкувищезазначеним доказам,суд приходитьдо висновкупро наявністьпідстав длячасткового задоволенняпозовних вимогиКП «ХТМ»за опаленнята постачаннягарячої водиза періодз 01.03.2017по 23.02.2022в розмірі45509,16 грн.,інфляційні витратив розмірі 6572,47 грн. та трипроцента річнихв розмірі1011,04 грн.. за період з 01.01.2020 по 31.01.2022. Загальний розмір суми боргу складає 53 092,67 грн..

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1954,75 грн.

В іншій частині суд вважає за необхідне судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 171, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Комунальногопідприємства «Харківськітеплові мережі»заборгованість врозмірі 53092(п`ятдесяттри тисячідев`яносто дві)гривні 67копійок,яка складаєтьсяіз заборгованостіпо оплатіза опаленнята постачаннягарячої водиза періодз 01.03.2017по 23.02.2022в розмірі45509гривень 16копійок,інфляційних витратв розмірі6572 гривні 47 копійок та трьохпроцентів річнихв розмірі1011 гривень 04 копійки за період з 01.01.2020 по 31.01.2022.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 954 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 75 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», юридична адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, ЄДРПОУ: 31557119;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса майна: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 .

Повне рішення складено 05.12.2023.

Суддя С.О. Рубіжний