Постанова № 11545568, 27.09.2010, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2010 р.                                                             Справа № 2а-7251/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Соколова В.М.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту –позивач, СОВ Фонду соціального захисту інвалідів) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія»(далі по тексту –відповідач, ТОВ «Конвалія») 5376грн. 63коп. адміністративно-господарських санкцій, пеню в розмірі 177грн. 10коп. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, всупереч вимог ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі по тексту –Закон), маючи середньооблікову чисельність працюючих інвалідів менше ніж встановлено нормативом, передбаченим ст. 19 даного Закону, не сплатив у передбаченому Законом розмірі до 16.04.2010 року 5376грн. 00коп. адміністративно-господарських санкцій. За порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня в розмірі 177грн. 10коп. На момент звернення з позовом до суду заборгованість відповідачем сплаченою не була.

Представники сторін у судове засідання не з’явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від відповідача до суду надійшла телеграма з клопотанням про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв’язку із участю його представника в іншому судовому процесі (а.с.12). Суд визнає неявку в судове засідання представника відповідача такою, що допущена без поважних причин, оскільки не було надано доказів в обґрунтування обставин, на які посилається представник відповідача у своєму клопотанні. Крім того, відповідач є юридичною особою, представництво якої може здійснювати будь-яка особа зі складу її працівників.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав .

Відповідно до ст. 4 Закону діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, соціально-побутових і соціальне-психологічних умов для задоволення їх потреб у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності.

Статтею 18 Закону передбачено обов’язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, (до них відноситься і відповідач –ТОВ «Конвалія») виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону для підприємств установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Як встановлено в судовому засіданні, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2009 році становила 15 осіб.

Таким чином, відповідно до ст.19 Закону, норматив числа робочих місць для працевлаштування інвалідів для відповідача, повинна становити одне робоче місце.

Однак, фактично у 2009 році, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме копією звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, який подається відповідачем до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (а.с.6), на підприємстві відповідача не працювала жодна особа, якій відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідность.

У вищезазначеному звіті відповідачем самостійно було визначено розмір адміністративно-господарських санкцій за незайняте робоче місце, призначене для працевлушування інвалідів і не зайняте інвалідами, в розмірі 5376 грн. 70коп. (а.с.6).

Згідно ч.ч.1,4 ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менше ніж установлена нормативами зазначеними вище, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарській санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

В судовому засіданні встановлено, що в 2009 році звіти до центру зайнятості відповідачем не подавались –це, на переконання суду, свідчить про не вжиття усіх необхідних заходів, визначених ст. 18 Закону, для недопущення господарського правопорушення, а тому за 1 робоче місце, призначене для працевлушування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 5376грн. 70коп. Зазначена сума заборгованості відповідачем не була сплачена, в результаті чого його заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій на момент розгляду справи становить 5376грн. 70коп.

Згідно ст. 20 Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

В судовому засіданні встановлено, що за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, з врахуванням вищезазначених вимог, відповідачу була нарахована пеня в розмірі 177грн. 10коп. (а.с.5).

Враховуючи, що відповідачем сума адміністративно-господарських санкцій в розмірі 5376грн. 70коп. та пеня в розмірі 177грн. 10коп., в порушення вимог Закону станом на момент розгляду справи, не погашені, суд, зважаючи на норми ст.19,20 Закону, приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені –задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія» (код ЄДРПОУ 14024122) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 5376грн. 70коп. адміністративно-господарських санкцій, 177грн. 10коп. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, разом стягнути 5553грн. 80коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                             В.М. Соколов