Рішення № 115454136, 29.11.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/10337/20

2-др/760/146/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Кушнір С.І.,

секретар судового засідання - Федоренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Сич О.Ю. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, -

встановив:

13 жовтня 2023 року Солом`янським районним судом м. Києва ухвалено рішення у цивільній справі №760/10337/20, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні задоволено частково. Визначено способи участі баби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у спілкуванні з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : кожної першої та третьої суботи місяця з 12-00 години до 18-00 години; два тижні в період літніх канікул кожного року для сумісного відпочинку та оздоровлення за попередньою домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_2 . В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 грн.

23 жовтня 2023 року від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Сича О.Ю. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Представник вказав, що у судовому засіданні 13 жовтня 2023 року до закінчення судових дебатів зробив заяву відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України про подання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення по справі.

Так, 04 березня 2020 року між позивачкою та адвокатом Сич О.Ю. укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат зобов`язався надати позивачу правову допомогу, в обсязі та на умовах передбачених даним договором, а позивач прийняти надані послуги та оплатити їх.

17 жовтня 2023 року в порядку п.п. 4.2, 4.3, 4.10 Договору складено Акт приймання передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 04 березня 2020 року та її вартість.

Відповідно до Акту Сичом О.Ю. починаючи з травня 2020 року по 17 жовтня 2023 року витрачено на правову допомогу 22 години часу. За домовленістю сторін гонорар встановлено у фіксованому розмірі 90000,00 грн. Також, відповідно до п. 4.3. Договору про надання правової допомоги від 04 березня 2020 року сторони домовилися про додатковий гонорар у вигляді премії за позитивне рішення, який зважаючи на часткове задоволення позовних вимог складає 15000,00 грн. Таким чином, загальна сума наданих послуг, яка підлягає сплаті клієнтом адвокатові складає 105000,00 грн.

Відповідно до п. 6 Акту приймання передачі наданих послуг - кошти мають бути сплачені протягом трьох місяців з моменту підписання Акту сторонами.

Представник вважає, що у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 105000,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У судовому засіданні представник позивачки підтримав вимоги про розподіл судових витрат у повному обсязі та просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 105000,00 грн.

У судовому засіданні представник відповідачки заперечив проти задоволення вимог позивачки про розподіл судових витрат. Сторона відповідача ставить під сумнів дійсність волевиявлення ОСОБА_1 на укладення Договору про надання правової допомоги у зв`язку з нечіткістю підпису позивачки на копії договору. Зазначив, що відповідачка з кінця 2022 року проживає з донькою в Австрії, батько дитини та ОСОБА_1 не надають допомоги на утримання останньої. Стягнення судових витрат у розмірі 105000,00 грн. критично вплине на можливість ОСОБА_2 забезпечувати потреби дитини та становитиме для неї надмірний тягар.

Також, представник звернув увагу, що адвокат Сич О.Ю. представляв інтереси ОСОБА_3 у справі №760/15147/20 про встановлення способу участі батька у вихованні дитини, які по суті є ідентичними. Аналізуючи Акт приймання-передачі від 17 жовтня 2023 року, де описані процесуальні дії та зазначений час, витрачений на кожну з них, зазначив, що адвокатом у тій справі подавалися аналогічні листи з вимогою до ОСОБА_2 , відтак часові витрати на підготовку цієї справи у нього були значно меншими, а деякі вказані процесуальні дії взагалі відсутні. Вказане свідчить, що Акт приймання-передачі від 17 жовтня 2023 року містить необґрунтований перелік процесуальних дій та завищену кількість годин, витрачених адвокатом та такі дії.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи №760/10337/20, заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Сич О.Ю., суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, 13 жовтня 2023 року Солом`янським районним судом м. Києва ухвалено рішення у цивільній справі №760/10337/20, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні задоволено частково. Визначено способи участі баби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у спілкуванні з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : кожної першої та третьої суботи місяця з 12-00 години до 18-00 години; два тижні в період літніх канікул кожного року для сумісного відпочинку та оздоровлення за попередньою домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_2 . В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 грн.

Питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат, зокрема: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно вимог ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Суд при ухваленні додаткового рішення враховує правову позицію, висловлену у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 червня 2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15 квітня 2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», у справі «East/West Alliance Limited» проти України» та «Ботацці проти Італії» (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, представником позивача до суду, для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подано наступні документи: копію договору про надання правової допомоги, укладеного 04 березня 2020 року між ОСОБА_1 та Сич О.Ю . Наявність підпису позивачки на оригінальному примірнику договору судом встановлено у судовому засіданні.

У п. 4 Договору сторони визначили порядок оплати послуг адвоката. Так, отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. При визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката. За надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату. За надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату кошти (гонорар) у вигляді погодинної оплати або фіксованої суми. Сторони можуть домовитися про додаткову оплату (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Позитивним результатом вважається також закінчення справи мировою угодою та залишення справи без розгляду за заявою іншої сторони у справі. Сторони дійшли згоди, що погодження розміру витрат для відшкодування та гонорару здійснюється шляхом укладання сторонами відповідного Акту приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг від 17 жовтня 2023 року до договору про надання правової допомоги від 04 березня 2020 року вартість наданих послуг адвоката визначено у фіксованій сумі в розмірі 90000,00 грн. Зазначено, що на вчинення процесуальних дій адвокатом витрачено 22 години.

Згідно з п. 4 Акту сторони погодили, що відповідно до п. 4.3 Договору про надання правової допомоги від 04 березня 2020 року сторони домовилися про додатковий гонорар у вигляді премії за позитивне рішення, який зважаючи на часткове задоволення позовних вимог складає 15000,00 грн.

Загальна сума наданих послуг, яка підлягає сплаті Клієнтом Адвокатові складає 105000,00 грн. (п. 5 Акту)

У відповідності до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стороною відповідача заперечується як співмірність заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу так і необхідність їх стягнення, про що зазначено у клопотанні від 24 листопада 2023 року та заявлено у судовому засіданні.

Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі №160/6899/20 зазначив про те, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Визначаючи порядок обчислення гонорару адвоката Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 виходила з наступного.

За змістом частини третьої статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

З аналізу ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

При цьому, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

У позовній заяві від 05 травня 2020 року ОСОБА_1 зазначила, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (в тому числі витрат на професійну правничу допомогу), які вона як позивач очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи складає 20000,00 грн. Повідомила, що детальний розрахунок розміру судових витрат буде наданий до суду в порядку та строки передбачені положенням ст. 141 ЦПК України.

З долученого до заяви про ухвалення додаткового рішення Акту приймання-передачі наданих послуг від 17 жовтня 2023 року вбачається, що в них зазначений обсяг, вид наданих послуг, кількість витраченого часу на їх надання, однак вартість визначена у фіксованій сумі 90000,00 грн.

Тобто, заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу істотно перевищує суму, зазначену в попередньому (орієнтовному) розрахунку (20000 грн).

Оскільки за посиланням сторони позивача розмір гонорару за надані адвокатські послуги у справі є фіксованим, доказів неможливості передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку не надано, відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України суд відмовляє позивачу у відшкодуванні судових витрат в частині, яка перевищує попередній (орієнтовний) розрахунок.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує складність справи, час, вказаний як витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони або публічний інтерес до справи, і робить висновок, що, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати на правничу допомогу, у розмірі 5000,00 грн., так як саме такий розмір правової допомоги буде співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

За таких обставин, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.

Згідно ч. 3 ст. 259 ЦПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Судом встановлено, що при ухваленні рішення від 13 жовтня 2023 року, не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме, про стягнення суми витрат понесених позивачем ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу.

Таким чином, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 133, 137, 141, 270, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Сич О.Ю. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( місце реєстрації : АДРЕСА_2 . ІПН НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.І. Кушнір