Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 грудня 2023 року Чернігів Справа № 620/15060/23
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді БаргаміноїН.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання неправомірним рішення Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (що оформлено в формі відповіді від 16.08.2023 року за № К-402/124/05/20-2023), яким ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні його звернення від 08.08.2023 року щодо зарахувань до вислуги років; зобов`язання Головне управління Національної поліції в Чернігівській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 08.08.2023 року з урахуванням висновків суду, викладених у його рішенні.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно не зараховано до вислуги років період проходження служби з 15.02.2003 по 15.05.2008 в Головному управлінні МНС України в м. Києві.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що служба в Міністерстві надзвичайних ситуацій України, органах та підрозділах цивільного захисту не підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 06.12.2023 було відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про залишення позовної заяви без розгляду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходить службу в Головному управлінні Національної поліції в Чернігівській області.
Згідно трудової книжки та послужного списку позивача, останній проходив службу в МНС України, а саме з 19.07.2001 по 26.09.2001 курсант Навчального центру підготовки працівників ДПО МВС України, з 26.09.2001 по 15.05.2008 водій 14 СДПЧ Подільського районного управління з питань надзвичайних ситуацій ГУ МНС України в м. Києві (а.с. 8-17).
Згідно висновку Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про підтвердження стажу служби в поліції на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, позивачу зараховано до вислуги років службу в ДПО з 19.07.2001 по 14.02.2003 (а.с. 7).
08.08.2023 позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з заявою про зарахування йому до вислуги років, що враховується для визначення надбавки за вислугу років та тривалості чергової відпустки час проходження служби в державній пожежній охороні без виключень з 15.02.2003 по 15.05.2008 (а.с. 18).
Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області листом від 16.08.2023 № К-402/124/05/20-2023 повідомлено позивача про відсутність МНС України в переліку відомств, служба в яких дає право на включення відповідного періоду до стажу служби в Національній поліції згідно зі статтею 78 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 19).
Не погоджуючись з викладеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною першою статті 60 Закону встановлено, що відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби вполіції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби вполіції.
Згідно статті 78 Закону стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби вполіції зараховуються:
1) служба вполіції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України,Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі вполіції;
5) час роботи в органах прокуратуриі судіосіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
З аналізу наведених положень законодавства, що регулює спірні правовідносини, вбачається, що визначення надбавки за вислугу років та додаткової оплачуваної відпустки відбувається із розрахунку саме стажу служби в поліції, до якого враховуються виключно повні роки вислуги років.
Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (стаття 1 Кодексу цивільного захисту України).
За приписами частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 101 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 101 Кодексу цивільного захисту України на рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється діяДисциплінарного статуту, затвердженого законом. Час проходження особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту зараховується до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Суд зазначає, що не зважаючи на те, що, дійсно, служба цивільного захисту та військова служба є різними видами державної служби особливого характеру, а в чинному законодавстві прямо не вказано, що служба у органах та підрозділах цивільного захисту є військовою службою, суд, зазначає, що саме такою «прогалиною» в законодавстві є той факт, що відповідно до частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ на посадах начальницького і рядового складу Збройних Сил України та Цивільній обороні України, і немає посилань на службу в органах цивільного захисту, яка має аналогічний правовий статус і виконує аналогічні обов`язки з органами Цивільної оборони України.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з послужного списку позивача, останній проходив службу в органах Міністерства надзвичайних ситуацій України відповідно до Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 629 (далі Положення № 629, в редакції, чинній на момент проходження служби позивачем в органах МНС України).
Згідно з даним Положенням, звільнення із служби осіб рядового і начальницького складу проводиться у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» і за станом здоров`я придатні до військової служби та у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу», або визнані військово - лікарською комісією непридатними за станом здоров`я до військової служби, з виключенням з військового обліку.
Відповідно до пункту 56 Положення № 629 особи рядового і начальницького складу можуть бути направлені для подальшого проходження служби з виключенням з кадрів МНС до військових формувань і правоохоронних органів. А тому служба позивача передбачає спеціальний порядок її проходження та звільнення з неї.
Крім цього, держава гарантує правовий та соціальний захист осіб державної пожежної охорони та служби цивільного захисту та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» та Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Період роботи позивача в органах Міністерства надзвичайних ситуацій України є військовою службою в органах цивільного захисту, а тому має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, та повинна зараховуватися до служби в органах внутрішніх справ, а в подальшому до стажу служби в поліції.
З аналізу матеріалів справи та норм права, суд доходить висновку, що позивач у період з 19.07.2001 по 15.05.2008 служив у територіальному органі служби цивільного захисту, який входив у систему цивільної оборони, відповідно до Закону України від 03.02.1993 № 2974-XII «Про Цивільну оборону України» (втратив чинність 01.07.2013), тому враховуючи вищевказане, на нього поширюється дія пункту 2 частини другої статті 78 Закону №580-VIII, згідно якого військова служба в Цивільній обороні України зараховується до стажу служби в поліції.
Крім того, на даний час, відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ, оскільки вона є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності, а тому перебування на службі в органах надзвичайних ситуацій зараховується до стажу служби в національній поліції також на підставі пункту 3 частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».
За приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Таким чином, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції період проходження служби органах Міністерства надзвичайних ситуацій України з 15.02.2003 по 15.05.2008; зобов`язання Головне управління Національної поліції в Чернігівській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 08.08.2023.
Щодо позовних вимог в частині визнання неправомірним рішення Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (що оформлено в формі відповіді від 16.08.2023 року за № К-402/124/05/20-2023), яким ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні його звернення від 08.08.2023 року щодо зарахувань до вислуги років, то суд зазначає, що в цій частині позовних вимог права позивача захищені шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції період проходження служби органах Міністерства надзвичайних ситуацій України з 15.02.2003 по 15.05.2008.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (просп. Перемоги, 74, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ 40108651) про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції період проходження служби органах Міністерства надзвичайних ситуацій України з 15.02.2003 по 15.05.2008.
Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 08.08.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06.12.2023.
Суддя Наталія БАРГАМІНА
Судове рішення № 115451142, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 06.12.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 620/15060/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: