Рішення № 115449361, 06.12.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21092/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якій позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

визнати протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті грошової допомоги на проживання, яка передбачена Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332, за його заявою від 21.04.2022 року;

зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, відповідно до поданої заяви ОСОБА_1 від 21.04.2022 року з вересня 2022 року;

зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради подати до суду протягом 30 днів звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по даній справі.

Ухвалою суду від 21.08.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 06.09.2023 року поновлено строк звернення до суду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 02.02.2015 року перебуває на обліку Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, як внутрішньо переміщена особа. Оскільки з вересня 2022 року позивачу припинено нарахування грошової допомоги, представник позивача звернувся до відповідача із заявою про надання інформації про причини зупинення нарахування. Проте з відповіддю Департамент праці та соціальної політики повідомив про відсутність підстав для виплати допомоги.

04.12.2023 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач зазначає, що ОСОБА_1 , разом з дружиною ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3 перебувають на обліку в управлінні соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси з 02.02.2015 року, як внутрішньо переміщені особи. Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 505, грошова допомога не призначається у разі, коли будь хто з членів сім`ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції. Відповідно до письмової заяви ОСОБА_2 від 20.08.2020 р., яка надійшла поштою 01.09.2020 р., вона стала власницею квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Виплати грошової допомоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припинені з 01.09.2020 р. у зв`язку з придбанням членом сім`ї заявника квартири у м. Одеса. Із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та надання допомоги на проживання ОСОБА_1 звернувся 21.04.2022 р. У заяві він власноруч зазначив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з 27.02.2022 р. Допомога на проживання була призначена ОСОБА_1 з 01.03.2022 р. у розмірі 2000,00 грн. щомісячно. Відповідач зауважує, оскільки з 2015 року позивач проживає у місті Одеса, то підстав для виплат грошової допомоги немає, оскільки ОСОБА_1 облікований як внутрішньо переміщена особа до ведення воєнного стану, тому виплата, передбачена Порядком №332, відсутня.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , відповідно до довідки №5106-3356 від 02.02.2015, виданої Управлінням соціального захисту населення у Київському районі міста Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, перебуває на обліку з 02.02.2015 року, як внутрішньо переміщена особа.

Відповідно до довідки №5106-3356 зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання/перебування АДРЕСА_1 .

Як зазначає позивач, з березня 2022 року по серпень 2022 року отримував грошову допомогу, проте з вересня 2022 року нарахування припинено.

У липні 2023 року представником позивача направлено до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради запит щодо надання інформації про причину невиплати з вересня 2022 року допомоги внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 . У разі відсутності таких причин просив перерахувати допомогу на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 за період з вересня 2022 року по сьогоднішній день.

Листом від 06.07.2023 року Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради повідомив представника позивача про відсутність правових відстав для нарахування грошової допомоги та зазначив наступне. Згідно з порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (втратив чинність 22.03.2022) грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції. Відповідно до письмової заяви дружини, ОСОБА_2 від 20.08.2020, вона стала власницею квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Виплати грошової допомоги ОСОБА_1 припинені з 01.09.2020 y зв`язку з придбанням членом сім`ї заявника квартири у м. Одеса. Відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 20.03.2022, допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 року отримували щомісячну адрес допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послу відповідно до вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України 01.10.2014 № 505. 21.04.2022 ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та надання допомоги на проживання. У заяві він власноруч зазначив, що з 27.02.2022 проживає за адресою АДРЕСА_1 . Допомога на проживання була призначена з 01.03.2022 у розмірі 2000,00 грн щомісячно. В ході перевірки особової справи ОСОБА_1 встановло, що він не знімався з обліку внутрішньо переміщених осіб та не повідомляв управління про повернення за місцем реєстрації у м. Луганськ, також документів, які підтверджують його перебування за місцем реєстрації у м. Луганськ до введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» не надавав, тому виплати було призупинено.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Згідно ст. 2 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

До 20.03.2022 року механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (далі Порядок №505).

Пунктом 2 Порядку № 505 визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

20.03.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №332 Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі Порядок №332, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, а саме 24.08.2022), з прийняттям якої постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" втратила чинність.

Відповідно до пункту 1 Порядку №332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).

Пунктом 2 Порядку №332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204

Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб.

Згідно п. 3 Порядку №332 допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану.

Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р., крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) після 24 лютого 2022 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є внутрішньо переміщеною особою з м. Луганськ та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 02.02.2015 року.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 не отримував допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з вересня 2022 року.

При цьому, виключний перелік осіб, яким не надається допомога на проживання, як внутрішньо переміщеним особам, визначений у п. 3 Порядку № 332.

Відповідно до п. 3 Порядку № 332 допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р., крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) після 24 лютого 2022 року.

Таким чином, допомога на проживання не надається особам, які станом на 24 лютого 2022 року не отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання та які не переміщалися повторно з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) після 24 лютого 2022 року.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 був облікований як внутрішньо переміщена особа до 24 лютого 2022 року; документів, які підтверджують його перебування за місцем реєстрації у м. Луганськ, на інших тимчасово окупованих територіях або територіях в районах ведення бойових дій до введення воєнного стану 24 лютого 2022 року, не надавав; проживав весь час у м. Одеса до введення воєнного стану 24.02.2022 р.; не одержував адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання до ведення воєнного стану (що не заперечується ні позивачем, ні відповідачем), відповідно з вересня 2022 року права на виплату допомоги не має.

При цьому, суд зазначає, що до внесення змін до Порядку № 332 Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 р. № 923 позивач мав право на отримання відповідної допомоги, адже Порядок № 332 до його редакції від 19.08.2022 року мав таку редакцію стосовно осіб, яким не надається допомога, а саме: "Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг".

В свою чергу, в абзаці першому пункту 2 Порядку № 332 чітко визначено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платниками єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204-р Луганська та Одеська області входять до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».

За таких підстав, оскільки позивач був внутрішньо переміщеною особою до 24 лютого 2022 року, що підтверджено відповідною довідкою №5106-3356 від 02.02.2015, до 24 лютого 2022 року не одержував адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання до ведення воєнного стану та не переміщався з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) після 24 лютого 2022 року, а Порядок № 332 в редакції станом на 24.08.2022 року не передбачає виплату допомоги таким особам, то підстави для задоволення позову відсутні.

Таким чином, суд не вважає, що дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті допомоги на проживання ОСОБА_1 з вересня 2022 року є протиправними, натомість зауважує, що рішення відповідача відповідає вимогам закону та прийняте правомірно.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову, суд зазначає про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65022, Одеська область, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, код ЄДРПОУ 36290160) про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити певні дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.

.