Ухвала суду № 115449342, 06.12.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/31631/23

УХВАЛА

06 грудня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси, Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Самодурова Наталія Валеріївна, звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідач 1, Одеський обласний ТЦК та СП), Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси (далі - відповідач 2, Київський районний ТСП та СП м. Одеси), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 3, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить:

визнати протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в частині, яка стосується призову на військову службу за мобілізацією, призначення на посаду та зарахування до списків особового складу та на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 01.03.2022 № 5 «Про призов резервістів та військовозобов`язаних за мобілізацію» в частині, яка стосується призову на військову службу за мобілізацією та направлення до військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 01.03.2022 № 132 «Про призов військовозобов`язаних військової частини НОМЕР_1 » в частині, яка стосується призову на військову службу за мобілізацією, призначення на посаду та зарахування з 01.03.2022 до списків особового складу та на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) 08.03.2022 № 1 «Про призначення військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 на посади» в частині, яка стосується зарахування з 01.03.2022 до списків особового складу частини та на всі види забезпечення і призначення на посаду молодшого лейтенанта ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 19.05.2022 № 58 «Про результати службового розслідування самовільного залишення військовослужбовцями розташування військової частини НОМЕР_1 » в частині, яка стосується службового розслідування щодо молодшого лейтенанта ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2022 № 169 в частині, яка стосується призупинення з 15.07.2022 військової служби молодшого лейтенанта ОСОБА_1 ;

виключити з переліку відомостей про стан інформації щодо працевлаштування застрахованої особи ОСОБА_1 , страхувальника - Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08402040).

У зв`язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 21.11.2023 вказаний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали, а саме для подання до суду:

позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160, 161 КАС України;

документу про сплату судового збору у сумі 5153,28 або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону;

копій наказів від 01.03.2022 № 5 та від 01.03.2022 № 132 належної якості;

обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними іншими підставами для поновлення строку та наданням доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

На виконання ухвали суду представник позивача надала заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено документ про сплату судового збору у сумі 5153,28 грн та копії наказів від 01.03.2022 № 5 та від 01.03.2022 № 132.

У заяві про усунення недоліків позову представник позивача зазначає, що відповідно до ч. 3 IV Розділу Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 08.07.2014 р. № 785/25562, відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Оскільки, до переліку відомостей про страхувальників застрахованої особи ОСОБА_1 було внесено Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, код ЄДРПОУ: 08402040, (орган ПФУ 28000, орган ДФС 1553), останнім формується відомість до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення шляхом внесення в електронній формі в автоматичному режимі на підставі звітності та подається до Пенсійного фонду України. Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Щодо строків звернення до суду представник позивача зазначає, що позов пред`явлений ОСОБА_1 до відповідачів не стосується спору, що виник у зв`язку з проходженням громадянами публічної служби, оскільки, позивач ніколи не проходив процедуру зарахування його до особового складу Збройних Сил України, не проходив військово-лікарської комісії, з метою визначення факту придатності/ непридатності його до військової служби у Збройних Силах України, не складав присяги військовослужбовця Збройних Сил України, не укладав контракт про проходження військової служби, ніколи не отримував заробітну плату як військовослужбовець Збройних Сил України. Позивач має право звернутися з даним позовом у шестимісячний строк, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України. Позивач дізнався про існування спірних наказів та порушення своїх прав лише 20.06.2023 з відповіді Одеського обласного ТЦК та СП на адвокатський запит.

Представник позивача просить причини пропуску строку звернення до суду вважати обґрунтованими та виправданими та поновити строк звернення до суду.

Дослідивши вказане клопотання, суддя приходить до такого.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Положеннями ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предмет даного спору стосується проходження позивачем військової служби, тобто публічної служби.

Таким чином, позивач має право звернутися до суду з даним позовом в межах місячного строку.

Згідно матеріалів справи, позивач оскаржує наказ начальника Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 01.03.2022 № 5 «Про призов резервістів та військовозобов`язаних за мобілізацію», наказ начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 01.03.2022 № 132 «Про призов військовозобов`язаних військової частини НОМЕР_1 », накази командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) 08.03.2022 № 1 «Про призначення військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 на посади», від 19.05.2022 № 58 «Про результати службового розслідування самовільного залишення військовослужбовцями розташування військової частини НОМЕР_1 » та наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2022 № 169.

Натомість, позивач звернувся до суду з цим позовом лише 16.11.2023 (документ сформований через систему «Електронний суд» 15.11.2023), тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.

Водночас, у позовній заяві позивач заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Обґрунтовуючи дане клопотання, позивач зазначає, що пред`явлений до відповідачів позов не стосується спору, що виник у зв`язку з проходженням громадянами публічної служби, а тому він має право звертатися з даним позовом у шестимісячний строк, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України. Крім того, про існування спірних наказів дізнався з відповіді Одеського обласного ТЦК та СП на адвокатський запит 20.06.2023, а тому строк звернення до суду пропущений з незалежних від позивача причин.

Ухвалою суду від 21.11.2023 підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду визнано неповажними.

У заяві про усунення недоліків позову позивачем наведено ті самі підстави, що у позовній заяві.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суддя виходить з такого.

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.

Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 р., набула чинності для України 11.09.1997 р.) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...".

Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (заява №20347/03 §35) зазначено "… пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності…".

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.".

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

В даному випадку регулювання з боку держави полягає у встановлені строків звернення з позовом до суду.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Таким чином, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Слід зазначити, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Позивач зазначає, що про порушення своїх прав йому стало відомо після отримання відповіді Одеського обласного ТЦК та СП на адвокатський запит 20.06.2023. Крім того, позов пред`явлений до відповідачів не стосується спору, що виник у зв`язку з проходженням громадянами публічної служби, а тому строк звернення до суду становить шість місяців.

Наведенні позивачем обставини, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних обставин, що зумовили поважність пропуску встановленого законом строку звернення до суду, є необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Оскаржувані наказу стосуються проходження позивачем військової служби, тобто публічної служби.

Оскільки, вищезазначені накази є предметом судового розгляду даної справи, тому відсутні підстави стверджувати, що даний спір не стосується правовідносин, що виникли у зв`язку з проходженням громадянами публічної служби.

Посилання позивача на те, що про порушення своїх прав він дізнався лише 20.06.2023 не відповідає дійсності, оскільки як вказує сам позивач у позовній заяві, 20.04.2023 йому стало відомо, що серед страхувальників у довідці індивідуальних відомостей про застраховану особу значиться Одеський обласний ТЦК та СП.

Крім того, суддя зазначає, що відповідь на адвокатський запит не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання відповідної інформації, тощо.

З викладеного слідує, що до суду позивач звернувся з пропуском строку звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.

Суддя зауважує, що позивачем не наведено обставин, які б давали беззаперечні підстави для висновку про наявність об`єктивних обставин, що зумовили поважність пропуску встановленого законом строку звернення до суду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.

Частиною першою вказаної статті визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

При цьому, частиною 5 статті 169 КАС України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Отже, враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, що не позбавляє останнього права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси, Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів разом з доданими документами повернути позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя А.С. Пекний