Ухвала суду № 115447470, 06.12.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 р.Справа № 160/31141/23 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування Висновку Аналітичного дослідження №81/99-00-08-04-20/00190905 від 16.12.2021р., -

УСТАНОВИВ:

27.11.2023р. через систему "Електронний суд" Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося із позовом до Державної податкової служби України та просить:

- визнати протиправними дії службової особи ДПС головного державного інспектора відділу взаємодії з правоохоронними органами та інформаційно-аналітичного забезпечення Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України, ОСОБА_1 , з проведення незаконного аналізу фінансово-господарскої діяльності позивача, який оформлений Висновком Аналітичного дослідження від 16.12.2021 №81/99-00-08-04-20/00190905;

- визнати протиправним та скасувати Висновок Аналітичного дослідження від 16.12.2021 №81/99-00-08-04-20/00190905 про результати дослідження фінансово-господарської діяльності позивача щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2018 по 09.12.2021.

Вивчивши зміст адміністративного позову та доданих до нього документів, суд приходить до висновку, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

У відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При цьому, вирішуючи питання чи належить розглядати даний адміністративний спір за правилами адміністративного судочинства, судом враховується наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 наведеного Кодексу, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п.2 ч.2 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Таким чином, аналіз вказаних норм свідчить про те, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, якщо такий спір не належить розглядати за правилами іншого, ніж адміністративне, судочинства.

Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 5, 19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, способи захисту порушеного права та межі юрисдикції адміністративних судів.

В той же час, згідно ч.1 ст.1 Кримінального процесуального кодексу України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Частиною 1 ст.24 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Так, ч.1 ст.303 Кримінального процесуального кодексу України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.

При цьому, за приписами ч.2 ст.303 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що за правилами кримінального судочинства суди вирішують справи, зокрема, щодо рішень, дій чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора.

Так, як вбачається з матеріалів справи оспорювані позивачем дії та Висновок Аналітичного дослідження не містять приписів обов`язкових до виконання позивачем, а отже, не є актом (рішенням) індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який впливає на права, обов`язки та інтереси позивача.

При цьому, слід зазначити, що спірне аналітичне дослідження було підготовлене на підставі Постанови про залучення спеціаліста від 09.12.2021 (лист Офісу Генерального прокурора від 09.12.2021 №10/1/1-123863ВИХ-21) в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021000000002525 від 08.12.2021 (про що позивач зазначає у позові), а відповідно, правова оцінка згаданому Висновку Аналітичного дослідження від 16.12.2021 має бути надана саме у ході судового розгляду зазначеного кримінального провадження, тобто, у порядку не адміністративного, а кримінального судочинства.

Таким чином, з урахуванням вказаних вище процесуальних норм, даний спір підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

Також і в даному випадку, судом враховується і рішення Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 20.07.2016р. у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви №29458/04, №29465/04), в якому зазначено, що відповідно до прецидентної практики Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

При цьому, слід роз`яснити позивачеві, що даний спір підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства за правилами, встановленими Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, слід відмовити позивачеві у відкритті провадження у даній адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 19, п. 1 ч. 1 ст. 170, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування Висновку Аналітичного дослідження №81/99-00-08-04-20/00190905 від 16.12.2021р.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.5 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва