Рішення № 115437800, 01.12.2023, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4132/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2023 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі:

судді Постигач О.Б.

секретаря Дзвінник Х.Ю.

за участю позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

представника відповідачки ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_5 , ЛКП «Сигнівка» про усунення перешкод у користуванні спільним коридором

в с т а н о в и в :

Позивачка звернуласядо судуз позовом,в якому,після уточненняпозовних вимог,просить зобов`язативідповідачку,власницю квартири АДРЕСА_1 ,усунути перешкодиу користуванніприміщенням спільногокоридору,а самезнести самовільновстановлену цеглянуперегородку здверним отворомрозміром 0,8Х 2,0м.в коридорізагального користуванняв будинку АДРЕСА_2 ,та демонтуватисамочинно встановленівхідні двері,що відокремлюютькоридор спільногокористування,де розміщенніквартири АДРЕСА_3 на АДРЕСА_4 ,привівши приміщеннязагального коридоручетвертого поверхув будинку АДРЕСА_2 упопередній стан.Свої позовнівимоги мотивуєтим,що вонаразом здочкою ОСОБА_5 є співвласницеюоднокімнатної квартири АДРЕСА_5 .Дана квартиразнаходиться начетвертому поверсібудинку тазнаходиться навпротиквартири АДРЕСА_6 ,складається зоднієї кімнатита кухні,з комунальнимивигодами.Як відомопозивачці,всласницею квартири АДРЕСА_1 наданий часявляється відповідачка ОСОБА_3 ,яка вданій квартиріне проживаєта незареєстрована. ОСОБА_3 самовільно облаштувалацегляну перегородкуз дверимав коридорізагального користування,захопивши частинузагального коридору,площею відповідно1,30кв.м-4,80кв.м,закривши такимчином доступдо зовнішньогоосвітлення таперешкодивши нормальнійевакуації мешканцівбудинку увійськовий час. Крім цього, встановлення цих дверей перекрило доступ до щитової, де обліковуються показники електроенергії працівником «Львівенергозбуту», які контролюють правильне обліковування використання мешканцями нашого будинку електроенергії. До позивачки та її дочки, як власників квартири АДРЕСА_7 , відповідачка ОСОБА_3 ні з усними, ні з письмовими заявами з проханням дозволити їй захопити частину коридору загального користування та облаштувати перегородку з дверима не зверталася. У зв`язку з наведеними діями відповідачки ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_5 звертались зі скаргами та заявами в різні інстанції, що не дало жодного результату. Просить позов задоволити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05.06.2023 відкрито провадження у справі.

Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 04.09.2023 позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_3 , власницю квартири АДРЕСА_1 , усунути перешкоди у користуванні приміщенням спільного коридору, а саме знести самовільно встановлену цегляну перегородку з дверним отвором розміром 0,8 Х 2,0 м. в коридорі загального користування в будинку АДРЕСА_2 , та демонтувати самочинно встановлені вхідні двері, що відокремлюють коридор спільного користування, де розміщенні квартири АДРЕСА_8 , привівши приміщення загального коридору четвертого поверху в будинку АДРЕСА_2 у попередній стан. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1073,60 грн

03.10.2023 представник відповідачки ОСОБА_4 подала заяву про перегляд заочного рішення суду.

Ухвалою Залізничногорайонного судум.Львова від16.10.2023заяву представникавідповідачки ОСОБА_4 про переглядзаочного рішеннязадоволено.Скасовано заочнерішення Залізничногорайонного судум.Львова від04.09.2023року уцивільній справі№462/4123/23за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ,треті особи ОСОБА_5 ,ЛКП «Сигнівка»про усуненняперешкод укористуванні спільнимкоридором. Справу призначено до розгляду в спрощеному порядку.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник позов підтримали, дали пояснення аналогічно неведеним у позовній заяві та просять такий задоволити. Додатково позивачка наголосила, що не давала своєї згоди на встановлення відповідачкою цегляної перегородки, яка перегородила частину спільного коридору, а також не давала згоди на встановлення дверей, що відокремлюють коридор від сходової клітки. Вказала, що навмисне не брала ключів від цих дверей, оскільки вони встановлені без її згоди. Відтак, поки вона не звернулась до суду, позивачка змушена була потрапляти до своєї квартири через інше крило, що створювало їй незручності.

В судовомузасідання відповідачка ОСОБА_3 та їїпредставник ОСОБА_4 проти задовленняпозову заперечили,пояснили,що 06.04.2023відбулися загальнізбори об`єднанихспіввласників лівогокрила 4-гоповерху багатоквартирногобудинку заадресою АДРЕСА_2 .Загальна кількістьквартир на4-поверсілівого крила-11квартир,на якихбула присутняі ОСОБА_1 .За рішеннямзагальних зборів,яке оформленепротоколом,об`єднання співвласниківлівого крила4-гоповерху багатоквартирногобудинку заадресою АДРЕСА_2 ,співвласники квартирнадали згодута вирішилипитання щодовстановлення вхіднихдверей (ізсходової кліткина поверх),заміни тавстановлення світлодіоднихламп,та реставраціїпідлоги на4-муповерсі лівогокрила даногобудинку.Також, ОСОБА_3 отримала згодута дозвілна реконструкціюсвоєї квартири.Відповідно навиконання рішеннязагальних зборівбули встановленівхідні двері,після встановленняяких усімспівмешканцям булороздано ключівід цихдверей підрозписку. ОСОБА_1 відмовилася отримуватиключ віддверей. Вважають,що ОСОБА_3 діяла несамовільно,а лишеза згодоюспіввласників тана виконаннярішення загальнихзборів співвласників.Крім цьогозазначили,що позивачкапостійно заперечуєщодо всіхпокращень,які співвласникихочуть здійснитиза власнийкошт наблаго співмешканців, систематично порушує правила добросусідства. Просять в позові відмовити.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належними чином.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та наявні докази у справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є власниками квартири АДРЕСА_5 , що підтверджується свідоцтвом про право власності /а.с. 6/.

З довідки ЛКП «Сигнівка» з місця проживання від 18.05.2023 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_9 зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 власник, ОСОБА_5 дочка, ОСОБА_6 внучка /а.с. 8/.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до ч.2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

З листів ЛКП «Сигнівка» від 21.04.2023 та 27.04.2023 вбачається, що позивачка зверталась до ЛКП «Сигнівка» щодо неправомірних дій сусіда, що проживає у квартирі АДРЕСА_1 , який перепланував частину площі коридору, який знаходиться у загальному користуванні мешканців. Згідно даних листів ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду /а.с. 10, 11/.

Відповідно до акту ЛКП «Сигнівка» від 03.05.2023 встановлено, що власниця квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_3 самовільно влаштувала цегляну перегородку з дверним отвором розміром 0,8 м х 2,0 м в коридорі загального користування, внаслідок чого було захоплено частину загального коридору площею 1,30 м кв х 4,80 м кв та закрито доступ до зовнішнього освітлення /а.с. 9/.

Відповідно до акту ЛКП «Сигнівка» від 31.07.2023 встановлено, що власник квартири АДРЕСА_10 ОСОБА_3 самочинно встановила двері, що відокремлюють коридор спільного користування, де розміщені квартири АДРЕСА_7 -№59 4 поверх від сходової клітки /а.с. 50/.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно частин першої-другої статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Верховного Суду від 02 листопада 2022 року у справі 452/2808/19 (провадження №61-7110св22) зазначено, що: «щоб не порушувався принцип спільності здійснення права спільної сумісної власності, будь-яка дія стосовно спільного майна багатоквартирного будинку вимагає погодження всіх співвласників».

Згідно ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до пунктів 1.4.1., 1.4.3. та 1.4.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питання житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Відповідно до листа Міністерства будівництва, архітектури та житлово- комунального господарства України від 11.09.2006 №5/6-2198 роботи з перепланування повинні проводитися відповідно до проекту, розробленого з дотриманням вимог чинних будівельних норм і правил (ДБН В.2.2-15-2005 (n0007509-05) "Житлові будинки. Основні положення", ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання", ДБН А.22-3-97 "Склад, порядок, розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва"). Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим наказом Держбуду від 05.12.2000 № 273 (z0945-00), встановлено порядок і умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об`єктів. Цей Порядок є обов`язковим для застосування усіма суб`єктами будівництва незалежно від форм власності, відомчої належності та джерел фінансування. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, яка одночасно веде реєстр наданих дозволів. Виконання зазначених робіт без дозволу забороняється.

У матеріалах справи міститься протокол Загальних зборів об`єднання співвласників лівого крила 4-го поверху багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 згідно якого, власниці квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_3 надано дозвіл на реконструкцію квартири АДРЕСА_6 щодо збільшення площі в обмін на гарантію встановити вхідні двері, закупити і встановити світлодіодні лампи, та відреставрувати підлогу на 4-му поверсі лівого крила даного будинку коштом вланиці квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_3 /а.с. 79-80/.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з ст. 6 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.

З врахуванням наведеного, суд не приймає до уваги наданий стороною відповідача протокол Загальних зборів об`єднання співвласників лівого крила 4-го поверху багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 як доказ правомірного встановлення дверей, так як чинним законодовством не передбачено створення об`єднання співвласників окремого поверху, а лише об`єднання співвласників багатоквартирного будинку в цілому.

Згідно п.33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 1 лютого 2014 року №5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових справ" відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Згідно ст. ч.1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, судом встановлено, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність встановлення цегляної перегородки з дверима у коридорі загального користування та дверей, які відокремлюють коридор від сходової клітки в будинку АДРЕСА_2 відповідачкою суду не надано, судом встановлено, що позивачка як співласниця спільного майна своєї згоди не давала, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Оскільки позов задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивачки сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст.ст.319, 369, 376, 382, 383, 391 ЦК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_3 , власницю квартири АДРЕСА_1 , усунути перешкоди у користуванні приміщенням спільного коридору, а саме знести самовільно встановлену цегляну перегородку з дверним отвором розміром 0,8 Х 2,0 м. в коридорі загального користування в будинку АДРЕСА_2 , та демонтувати самочинно встановлені вхідні двері, що відокремлюють коридор спільного користування, де розміщенні квартири АДРЕСА_3 на АДРЕСА_4 , привівши приміщення загального коридору четвертого поверху в будинку АДРЕСА_2 у попередній стан.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1073,60 грн

Апеляційна скарга на рішення подається до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний см. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05.12.2023

Суддя: Постигач О.Б.