Рішення № 115432531, 28.11.2023, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/4754/23

2/206/1296/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2023 року Самарський районнийсуд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретарі Мовшовичі Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Дніпро матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

12жовтня 2023року представникпозивача ОСОБА_2 звернулася доСамарського районногосуду м.Дніпропетровська зпозовом доТОВ «Фінансовакомпанія «Європейськаагенція зповернення боргів»,третя особа-Приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуБригіда В.О.про визнаннявиконавчого написутаким,що непідлягає виконанню.Представник позивачав обґрунтуваннязаявлених позовнихвимог посилаєтьсяна те,що 29.11.2016року між ОСОБА_1 та ТОВ«Фінансова компанія«Центр фінансовихрішень» бувукладений кредитнийдоговір №6061509532.30.07.2020року напідставі Договорувідступлення прававимоги №20200730,укладеного міжТОВ «Фінансовакомпанія «Центрфінансових рішень»та ТОВ«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів»,право вимогиперейшло доТОВ «Фінансовакомпанія «Європейськаагенція зповернення боргів».Виконавчим написомприватного нотаріусаКиївського міськогонотаріального округуБригіди В.О. №40116 від 18.11.2021 року, звернуто стягнення з ОСОБА_1 за Кредитним договором 6061509532 від 29.11.2016 року, укладеним з ТОВ «Центр Фінансових Рішень», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору відступлення права вимоги №20200730 від 30.07.2020 року, укладеного між ТОВ «Центр Фінансових Рішень» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Постановою Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. від 07.02.2022 року, відкрито виконавче провадження ВП №68514227 з виконання виконавчого напису №40116 від 18.11.2021 року, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в розмірі 27543,27 грн. Позивач вважає зазначений виконавчий напис №40116 таким, що не підлягає виконанню. На момент вчинення виконавчого напису №40116 від 18.11.2021 року приватним нотаріусом Київського МНО Бригідою В.О. не існувало законом передбаченої можливості вчиняти виконавчий напис на кредитному договорі, оскільки порядок передбачений Постановою КМУ №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у вказаній частині втратив чинність. Просить суд визнати таким,що непідлягає виконаннювиконавчий напис№40116,вчинений 18листопада 2021року приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу БригідоюВ.О. про звернення стягнення на предмет стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за Кредитним договором №6061509532 від 29.11.2016 року у сумі 27543,27 грн. Судові витрати покласти на відповідача. Разом із позовом представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат згідно якої вона простить суд покласти на ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у розмірі 16610,40 грн., в тому числі: на правничу допомогу адвоката у розмірі 15000,00 грн. та сплату судового збору за подання позову у розмірі 1073,60 грн. та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 536,80 грн.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2023 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2023 року забезпечено позовшляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу зареєстрованого в реєстрі №40116 від 18.11.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенком Ю.О. відкрито виконавче провадження №68514227 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором №6061509532 від 29.11.2016 року у розмірі 27543,27 грн.

20 жовтня 2023 року від представника відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надійшов відзив на позовну заяву згідно якого представник зазначає, що позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

26 жовтня 2023 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив в якій вона підтримала заявлені позовні вимоги та просила задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Від представника позивача ОСОБА_2 разом із позовною заявою надійшло клопотання з проханням розглядати справу за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного рішення.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в своєму відзиві просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступні підстави.

Судом встановлено, що29.11.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» був укладений кредитний договір №6061509532 (а.с.10).

Виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. №40116 від 18.11.2021 року, звернуто стягнення з ОСОБА_1 за Кредитним договором 6061509532 від 29.11.2016 року, укладеним з ТОВ «Центр Фінансових Рішень», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору відступлення права вимоги №20200730 від 30.07.2020 року, укладеного між ТОВ «Центр Фінансових Рішень» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 30.07.2020 року по 04.11.2021 року. Сума заборгованості становить 27193,27 грн., що складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу 8813,32 грн., суми заборгованості за річними відсотками 1808,30 грн., суми заборгованості за платою за управління кредитом/за щомісячними відсотками 8878,64 грн.. суми заборгованості за пенею 7693,01 грн. Також за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 ЗУ «Про нотаріат» стягнуто плату із стягувача в розмірі 350,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача (а.с.9).

Постановою Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. від 07.02.2022 року, відкрито виконавче провадження ВП №68514227 з виконання виконавчого напису №40116 від 18.11.2021 року, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в розмірі 27543,27 грн. (а.с.21).

Постановою Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. від 09.02.2022 року, в рамках виконавчого провадження ВП №68514227, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 у розмірі 20 відсотків (а.с.19).

Відповідно до ст.18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.87Закону України"Пронотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такі ж норми містять п.п.282, 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.04 № 20/5.

Статтею 88Закону України«Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1,3 Глави 16 розділу IIПорядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами, ніж ті, які зазначені в Законі «Пронотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно п.3.1. глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України 22.02.2012№ 296/5та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 за № 282/20595 нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Постановою Пленуму ВСУ від 31.01.1992 №2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчинені»п.13 роз`яснено, що відповідно до ст.ст.34,36,87,88 ЗУ «Про нотаріат»виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявності безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими спеціальним нормативним актами з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, не минув цей строк.

В правовій позиції Верховного Суду України викладеної в Постанові від 5 липня 2017 року у справі за №6-887цс17 зазначено, що з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі, установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Так, відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, провадження №14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, провадження №4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц, провадження №14-318цс18, після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

У своїй постанові від 06 травня 2020 року по справі №320/7932/16-ц Верховний Суд зазначив, що вчинення виконавчого напису полягає у посвідченні права стягувача на стягнення коштів або витребування майна. Таке право, як і безспірна заборгованість повинні існувати на момент звернення до нотаріуса. Сам по собі факт подання стягувачем необхідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору щодо боргу.

Боржник у судовому порядку може оспорювати виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (щодо розміру боргу або спливу строків давності за вимогами).

Відповідно дост.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписамист.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на положенняст.77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною 2ст.78 ЦПК Українипередбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно дост.89 ЦПК Українижодні докази не мають заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.ч.1, 2ст.95 ЦПК Україниписьмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

В матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази безспірності заборгованості позивача, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, що є безумовною умовою про визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, у зв`язку з чим, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу суд приходить до наступних висновків.

Статтею 59 Конституції Українивизначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.ч.1, 2ст.15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч.1 п.1 ч.3ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно дост.137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч.8ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У п.п.113-117 рішення ЄСПЛ у справі «Бєлоусов проти України» від 07 листопада 2013 року, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є «фактично понесеними», оскільки заявник має сплатити такий гонорар згідно із договірними зобов`язаннями.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьоїстатті 30 Закону №5076-VIврахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, §268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату, як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 Євро, як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72).

Суд зважає на те, що сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц ВП ВС роз`яснила, що положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» 536/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Верховний Суд неодноразово викладав позицію про те, що можуть бути відшкодовані судові витрати на професійну правову допомогу після розгляду справи судом та подання відповідних доказів у строки, встановлені процесуальним законодавством.

У постановіВерховного Судувід 26.06.2019у справі №813/481/18 зроблено такий висновок: "Зважаючи на положення частини сьомої статті 139 КАС України, суд касаційної інстанції констатує помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адже у пункті 2 вищенаведеного додатку від 11 лютого 2019 року до договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року №01/2019-02 сторони узгодили, що клієнт (позивач) зобов`язаний сплатити гонорар протягом шести місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті."

Верховний Суд у постанові 28 грудня 2020 року справа №640/18402/19 зробив правовий висновок: «у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен».

Вказаний правовий висновок кореспондується з висновком викладеним у постанові Великої Палити Верховного суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: копію договору-доручення про надання правової допомоги №01/31 від 10.10.2023 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Теліус Д.В.; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АН №128594 від 11.10.2023 року; копію додатку №1 до договору №01/31 від 10.10.2023 року, згідно якого вартість послуг, що надаються адвокатом клієнту становить 15000,00 грн.; копію акта від 11.10.2023 року приймання-переді наданих послуг до Договору на надання правової допомоги №01/31 від 10.10.2023 року, згідно якого загальна вартість виконаних адвокатом Теліус Д.В. робіт склала 15000,00 грн.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №4937.

В порядку ч.5 ст.137 ЦПК України представник відповідача у відзиві зазначає, що витрати на професійну допомогу на суму 15000,00 грн. є не спів мірними зі складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру, а отже відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. у зв`язку з чим, просить суд в цій частині відмовити позивачу.

Представник позивача у відповіді на відзив зазначила, що відповідачем не обґрунтовано та не доведено не співмірності витрат на правничу допомогу, адже матеріали справи містять належні, допустимі, достатні та обґрунтовані докази, що відповідає ч.5 ст.137 ЦПК України.

Суд критично ставиться до доводів представника відповідача щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу та вважає їх необґрунтованими.

Враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу професійну допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Згідно ст.141ЦПК Україниз відповідачана користьпозивача підлягаютьстягненню витратизі сплатисудового зборуу розмірі1610,40грн.та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.59 Конституції України, ст.10 ЗУ «Про судоустрій і статус судді», ст.ст.87, 88 ЗУ «Про нотаріат», ст.ст. 6-13, 33-34, 76-81, 83, 84, 89, 133, 134, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 272-273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 35625014), третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович (м. Київ, пр. Григоренка, буд.15, прим.3) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №40116, вчинений 18 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про звернення стягнення на предмет стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за Кредитним договором №6061509532 від 29.11.2016 року у сумі 27543,27 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1610 (одна тисяча шістсот десять) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., а всього 16610 (шістнадцять тисяч шістсот десять) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.П.Румянцев