Вирок № 115430604, 06.12.2023, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1825/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.12.2023 м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі :

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості, укладену у кримінальному провадженні за №12023181170000258 від 05.09.2023 р. по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Лютарка Ізяславського району Хмельницької області, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянки України, неодруженої, тимчасово непрацюючої, раніше несудимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в:

25 серпня 2023 року в період часу близько 17:43 год., тобто в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, яким введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та після чого продовжено, в тому числі Указом Президента України №451/2023 від 26 липня 2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №3275-ІХ від 27 липня 2023 року, яким продовжено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення перебуваючи в приміщенні магазину «Рукавичка», що знаходиться за адресою; м.Острог, пр-т.Незалежності, 20-б Рівненської області, та впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу із торгової вітрини здійснила крадіжку однієї пляшки коньяку об`ємом 0,7 л. марки «Aznauri» вартістю 303,99 грн., та однієї пляшки квасу об`ємом 2 л. марки «Квас Тарас» вартістю 65 грн. 90 коп., які на праві власності належали Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод».

Після реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 разом із викраденим майном покинула приміщення магазину, та таким чином розпорядилася ним на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 369 грн. 89 коп.

Окрім того, 25 серпня 2023 року в період часу близько 17:54 год., тобто в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, яким введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та після чого продовжено, в тому числі Указом Президента України №451/2023 від 26 липня 2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №3275-ІХ від 27 липня 2023 року, яким продовжено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, ОСОБА_4 , діючи повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, перебуваючи в приміщенні магазину «АТБ- Маркет», що знаходиться за адресою: м.Острог, вул.Гальшки Острозької, 1в Рівненської області, та впевнившись що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу із торгової вітрини здійснила крадіжку однієї пляшки мінеральної води «Borjomi» об`ємом 0,5 л. вартістю 54 грн. 30 коп., три пачки сиру твердого марки «Пирятин» вагою 160 г. загальною вартістю 187 грн. 50 коп., одну банку пива марки «Karpackie Premium» об`ємом 0,5 л. вартістю 31 грн. 50 коп., одну банку пива марки «Karpackie Pils» об`ємом 0,5 л. вартістю 31 грн. 50 коп., та один пакет компостний без ручок розміром 270x360 мм. вартістю 1 грн., які на праві власності належали Товариству з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет».

Після реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 разом із викраденим майном покинула приміщення магазину, та таким чином розпорядилася ним на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 305 грн. 80 коп.

27.09.2023 р. між прокурором Острозького відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.ст.36,37 КПК Українинадані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12023181170000258 від 05.09.2023 року та ОСОБА_4 у статусі підозрюваної у цьому провадженні, за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст.468,469,470,472 КПК України.

Згідно умоввказаної угодипрокурор ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у статусіпідозрюваної,за участюзахисника -адвоката ОСОБА_5 ,дійшли згодищодо правовоїкваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.4ст.185КК Українивідносно обставин,викладених уповідомленні пропідозру від26.09.2023р.,які єаналогічними дообставин,викладених вобвинувальному актівід 27.09.2023р., ОСОБА_4 під часдосудового розслідуванняповністю визналасвою винуватістьу вчиненнікримінальних правопорушень,вчинення якихставиться їйу провину та зобов`язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинна понести ОСОБА_4 у разі затвердження такої угоди, а саме за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.185 КК України- у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років, із звільненням її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та встановленням іспитового строку, та покладенням на неї обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановленіст.473 КПК Українита наслідки її невиконання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченій ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачена ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду та призначити узгоджене сторонами угоди покарання, беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, вчинених при обставинах, зазначених в обвинувальному акті від 27.09.2023 р., дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання. Пояснила, що вона розуміє права, надані їй законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, який буде застосовано до неї у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду.

Захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, пояснив, що його підзахисна свою провину у вчинені злочинів як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні визнає, угоду про визнання винуватості уклала добровільно, зауважень до правильності кваліфікації дій обвинуваченої немає, а тому не вбачає перешкод для затвердження такої угоди.

Представники потерпілої сторони ТОВ Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» та ТОВ «АТБ-маркет» в підготовче судове засідання не з`явилися, в поданих до початку підготовчого судового засідання заявах просили проводити засідання у їх відсутності, в заявах поданих прокурору під час досудового розслідування зазначили про відсутність будь-яких претензій майнового та немайнового характеру до обвинуваченої, не заперечували проти затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою. Неявка представників потерпілої сторони згідно ч.2 ст.474 КПК України не є перешкодою для розгляду кримінального провадження на підставі угоди про визнання винуватості.

Вирішуючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3ст.314КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п.2 ч.1ст.468КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідноч.4 ст.469КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів.

Представники потерпілої сторони ТОВ ТВК «Львівхолод» та ТОВ «АТБ-маркет» відповідно до ч.4 ст.469 КПК України під час досудового розслідування надали свою згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 , та надану раніше згоду представники потерпілої сторони, кожен окремо, підтвердили в заявах поданих до початку підготовчого засідання.

Кримінальніправопорушення, у вчиненніяких ОСОБА_4 визнала себе винуватою, відносяться до тяжкого злочину,санкція якого не передбачає альтернативних видів покарання, окрім як позбавлення волі.

Міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.4 ст.185 КК України та загальним засадам призначення покарання.

Оцінюючи зміст угоди та суб`єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у справі «Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії» за заявою №9043/05 від 29 квітня 2014 року. Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов`язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Національний суд, який розглядає таке питання, як правило, зобов`язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини.

Судом встановлено в підготовчому судовому засіданні, що обвинувачена ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогам ст.472 КПК України та закону, обвинувачена цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України.

Також судом встановлено, що обвинувачена повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, а також розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, які передбачено ст.476 КПК України.

Підстав, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості судом не встановлено.

Судом також встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Обвинувачена ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання та в судовому засіданні не повідомила про наявність перешкод для його виконання.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогамКПК України,КК Українита інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи наведені доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, вважає доведеним у підготовчому судовому засіданні, що дії ОСОБА_4 обгрунтовано кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно дост.65 КК Українипри призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно дост.50КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Виходячи з засади співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченою кримінальних правопорушень.

Беручи до уваги особу обвинуваченої ОСОБА_4 , суд враховує, що вона не одружена, офіційно не працевлаштована, по місцю проживання характеризується позитивно.

Згідно довідок КНП «Костопільська багатопрофільна лікарня» №360, 371 від 14.09.2023 р. ОСОБА_4 під спостереженням лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 згідно обвинувального акту та угоди про визнання винуватості є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, водночас обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.

ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Ця функція потребує врахування та оцінки конкретних обставин провадження, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосуванняст.75 КК України, і за змістом якої суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, суд, урахувавши тяжкість злочину, особу винного та інші обставини провадження, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Так, згідно з вимогамист.75 КК України,якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчиненню інших злочинів, враховуючи наявність пом`якшуючих покарання обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах нагляду за нею та постійного контролю за її поведінкою з боку уповноваженого органу з питань пробації, та вважає за можливе призначити їй покарання із застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням - встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Одночасно, при визначенні тривалості іспитового строку суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, вид і строк призначеного покарання, обставини, що характеризують особу обвинуваченої, середовище, в якому вона перебуває та вважає за необхідне встановити його строком на 1 рік.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, витрати на залучення експерта відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314, 374, 475 КПК України, -

у х в а л и в:

Затвердити угоду від 27.09.2023 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Острозького відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_4 відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Повідомити ОСОБА_4 про те, що вона зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки та попередити її, що вона протягом іспитового строку не повинна вчиняти нового кримінального правопорушення.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Речові докази:

- диск для лазерних систем зчитування інформації «DVD-R» із відеозаписом із камер спостереження, на якому наявний надпис «АТБ 25.08.2023» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- диск для лазерних систем зчитування інформації «DVD-R» із відеозаписом із камер спостереження, на якому наявний надпис «Рукавичка 25.08.2023» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбаченихстаттею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СуддяОСОБА_1