Ухвала суду № 115430425, 06.12.2023, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 635/441/20

Провадження № 1-і/545/33/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.12.2023 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

адвоката - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтаві в режимі відеоконференцзв`язку клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220780000463 від 08.09.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в:

04.12.2023 року до Полтавського районного суду Полтавської області надійшло клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220780000463 від 08.09.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що у Полтавському районному суді Полтавської області перебувають матеріали кримінальної справи за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, у яких обвинувачується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19.10.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру, 08.04.2021 прокурором затверджено обвинувальний акт у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, який спрямований до Харківського районного суду Харківської області для розгляду по суті.

02.04.2021 слідчим суддею Харківського районного суду Харківської області застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 45 400 грн., який у подальшому неодноразово продовжувався.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харків, громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , розлучений, не працює,має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше судимий, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Метою застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження є забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом запобігання ризикам, передбаченим пп.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто:

1)переховуватися від органів досудового розслідування або суду;

2)незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

3)вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Так, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні численних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, за найтяжче з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6-ти років, не працює, не проживає за місцем реєстрації, не має родини, тобто в нього відсутні міцні соціальні зв`язки, у зв`язку з чим, без застосування запобіжного заходу до нього, ОСОБА_5 може покинути територію Харківської області та переховуватись від суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності. В даному випадку існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від суду.

Також, під час досудового розслідування ОСОБА_5 вже переховувався від органу слідства та 11.12.2020 слідчим суддею виносилась ухвала про надання дозволу на його затримання для примусового приводу до слідчого судді для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, що підтверджує схильність ОСОБА_5 до переховування від органів слідства та суду, та підсилює існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зважаючи на те, що суд досліджує докази безпосередньо і судовий розгляд у провадженнях ще не розпочатий, потерпілі та свідки ще не допитані судом, а ОСОБА_5 обізнаний про місце мешкання та роботи потерпілих та свідків, то з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного або навіть фізичного впливу на потерпілих та свідків, які викривають його у вчиненні правопорушень. В даному випадку існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконний вплив на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Враховуючи характер та обставини правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_5 , їх множинність, дані про особу обвинуваченого, який не працює, а відповідно і не має джерел для забезпечення нормальної життєдіяльності, раніше був неодноразово засуджений за вчинення тяжких злочинів проти власності, та знову обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких корисливих правопорушень, що у сукупності вказує на підвищену суспільну небезпеку його особи, тому ОСОБА_5 може, незважаючи на притягнення його до кримінальної відповідальності, вчинити новий злочин, що підтверджує існування ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення інших кримінальних правопорушень.

У зв`язку із викладеним, беручи до уваги, що у даному випадку мається існування ризиків, передбачених п. п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зважаючи на неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, аніж продовження строку тримання під вартою

Прохав суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід, обраний на досудовому слідстві у вигляді тримання під вартою , оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України не відпали і не змінилися, на досудовому розслідуванні він переховувався від органів поліції, може ухилятися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо клопотання та подав клопотання в якому прохав обрати відносно нього інший більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання його матері- ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому зазначив, що інкримінованих злочинів не вчиняв та хоче в суді довести свою невинуватість а також його дружина подала до суду, який розклядає кримінальне провадження, клопотання з проханням змінити запобіжний захід на домашній арешт. Звернув увагу на тривале перебування його під вартою.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 заперечив щодо клопотання прокурора та підтримав клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт зазначивши також , що в разі перебування обвинуваченого в харківській області буде набагато простіше забезпечити явку усіх учасників до судових засідань в найближчий суд Харківської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, в тому числі, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, при цьому ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З матеріалів кримінального провадження убачається, що під час досудового розслідування слідчим суддею 02.04.2021 року стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. В подальшому вказаний запобіжний захід неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 11.10.2023 року.

Строк тримання під вартою обвинуваченого гр. ОСОБА_5 закінчується 09.12.2023 року, однак судове провадження не закінчене і потребує значного часу для розгляду.

З урахуванням особи ОСОБА_5 , який обвинувачується у скоєнні умисних тяжких злочинів, раніше судимий, не працює, тобто не має легальних джерел доходу, не має стійких соціальних зв`язків, переховувався від органів досудового розслідування у зв`язку із чим перебував у розшуку, враховуючи тяжкість покарання , що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується , у суду є обґрунтовані підстави вважати, що останній знаходячись на волі може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому ризики , передбачені ст. 177 КПК України не відпали та не змінилися.

Будь-яких доказів, які б свідчили про існування об`єктивних даних щодо можливості застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів суду не надано.

Твердження сторони захисту про можливість більш м`якого запобіжного заходу забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого є непереконливими з огляду на доведеність ризиків, передбачених п. п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які зі спливом часу не зменшилися.

Інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, виходячи з конкретних обставин справи, не буде достатнім стимулюючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , оскільки в будь-якому випадку передбачає перебування останнього на волі.

Підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт суд не вбачає а тому клопотання обвинуваченого не підлягає до задоволення.

Також приймаючи рішення щодо запобіжного заходу суд враховує висновки викладені в ухвалах Полтавського апеляційного суду при переглядах апеляційних скарг поданих на ухвали суду першої інстанції про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_5 зокрема остання ухвала апеляційної інстанції датована 12.10.2023 року.

За таких обставин строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно продовжити , а тому клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню.

За таких обставин строк тримання під вартою обвинуваченого гр. ОСОБА_5 необхідно продовжити на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182-183, 331 КПК України, суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 - задовольнити.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовані відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України - у виді тримання під вартою продовжити на 60 діб, а саме з 06.12.2023 року до 03.02.2024 року включно.

Копію ухвали направити до Державної установи «Полтавська установи виконання покарань (№23)» - для виконання.

Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя: ОСОБА_1