Рішення № 11542915, 27.09.2010, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 2- 3375 \10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

27. 09 .2010 р. м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого у справі судді Нікуліної Л.П.

при секретарі- Веремєєвій Ю.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про визнання недійсними умов договору про залучення внеску \ вкладу\ члена кредитної спілки на депозитний рухунок та стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить визнати недійсним пункт 5.1. Договору від 15 вересня 2008 року № ХВ-1/0199/08/776 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (далі в тексті Договір); стягнути з Відповідача - Кредитної спілки „Перше кредитне товариство”, м. Одеса, на його користь 66000,00 гривень заборгованості за Договором, моральну шкоду та судові витрати.

Свої вимоги Позивач обґрунтував тим, що згідно договору про внесення вкладу, укладеного між ним та Відповідачем, термін дії договору закінчився, але Відповідач безпідставно внески не повернув. Неповернення у строк вкладузавдало Позивачу моральної шкоди, яку він оцінює у 10000,00 гривень. Моральна шкода полягає у значному погіршені стану здоровя Позивача та нервовому розладі, спричинених переживаннями щодо неповернення Відповідачем грошових коштів та скрутного матеріального становища.

Підставами для визнання недійсним пункту 5.1 Договору Позивач вказує те, що наявністю даного пункту в Договорі обмежено його права на звернення до суду, та те, що ним підписано Договір з такою умовою внаслідок помилки та підписання договору з таким текстом не відповідало його волі.

В судовому засіданні Позивач та представник Позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення з відміткою про вручення адресату, що відповідно зі ст. 224 ЦПК Украіни є підставою для ухвалення заочного рішення.

Відповідач надіслав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що згідно умов Договору справа має розглядатись у постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації „Український фінансово-кредитний альянс” у відповідності з його Регламентом, або за місцем знаходження Кредитної спілки «Перше кредитне товариство», у Приморському районному суді міста Одеси (пункт 5.1 Договору), і розгляд справи у іншому суді обмежує його право на захист. По суті заявлених Позивачем вимог щодо стягнення грошових коштів Відповідач заперечень не надав.(ас - 93).

Заслухавши пояснення Позивача та представника Позивача, ознайомившись з матеріалами справи, зясувавши обставини, на які посилались Позивач та Відповідач, суд дійшов висновку: визнати недійсним пункт 5.1 Договору.

Судовим розглядом справи встановлено, що 15.09.2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір № ХВ-1/0199/08/776 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (а.с. 27 ).

В пункті 5.1 Договору зазначено, що спір між сторонами Договору має розглядатись в місті Одеса у постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації „Український фінансово-кредитний альянс” у відповідності з його Регламентом, або за місцем знаходження Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» у Приморському районному суді міста Одеси.

При підписанні Договору Позивачу не було жодним чином доведено правовий зміст пункту 5.1 Договору та не роз'яснено юридичні наслідки підписання Договору, текст якого містить пункт 5.1. Такими наслідками у разі наявності спору між сторонами Договору є суттєве обмеження прав Позивача на судовий захист, а саме позбавлення Позивача можливості вибору територіальної підсудності відповідно до ст.110 ЦПК України і повязані з цим значні фінансові витрати Позивача, обумовлені необхідністю оплати арбітражного збору, гонорару та вартості неодноразових поїздок у судові засідання та проживання у місті Одеса, яке знаходиться на значній відстані від місця проживання Позивача. Суд дійшов до висновку, що Відповідач, користуючись похилим віком Позивача та його правовою необізнаністю, нав'язав Позивачу умови, викладені в п. 5.1 Договору, неприйнятні для Позивача..

Надані Відповідачем заперечення проти позову, в яких він наполягає на судовому розгляді в м. Одеса згідно пункту 5.1 Договору, підтверджують висновок суду.

Суд встановив, що підписання Позивачем Договору, текст якого містить пункт 5.1, не відповідало внутрішній волі Позивача.

Згідно ст. 215 ЦК України, якщо волевиявлення учасника правочину не відповідає його волі (частина З ст. 203 ЦПК України) це є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до ст. 10 Закону України « Про кредитні спілки» членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на

території України, об'єднані хоча б за однією з ознак, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, мають повну цивільну дієздатність, з урахуванням обмежень, передбачених частиною другою цієї статті. Кредитна спілка несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах вартості майна, яке належить їй на праві власності.

Відповідно до ст. 21 Закону України « Про кредитні спілки» внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата

(проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної

власності.

Відповідно до ст. 23 Закону України « Про кредитні спілки «кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Позивач у Харківській областній філії Кредитної спілки „Перше кредитне товариство” (місцезнаходження - місто Харків, площа Руднєва, 33) на умовах строковості, зворотності та платності зробив внесок (вклад) на депозитний рахунок до Відповідача в розмірі 65000,00 гривень (а.с. 28 ) та зробив довнесення грошових коштів на той же рахунок на загальну суму 1000,00 гривень (а.с.29-30 ), діючи відповідно до умов Договору

Згідно умов пункту 1.1 та пункту 2.7 Договору, Відповідач зобовязаний був 15 вересня 2009р. повернути Позивачу суму внеску (вкладу) та нараховані, але не сплачені відсотки на внесок.

Відповідач у строки, зазначені в Договорі, не виконав встановлені цим Договором зобовязання перед Позивачем, в звязку з чим перед останнім у Відповідача утворилась заборгованість на загальну суму внеску 66000 гривень.

Листом від 25.09.2009 року (а.с. 33 ) Позивач звернувся до Відповідача з вимогою щодо повернення грошових коштів, однак Відповідач взятих на себе Договором зобовязань щодо повернення внеску (вкладу) не виконав та не зазначив будь-яких строків їх виконання.

Довідкою Відповідача від 29 березня 2010 року (а.с. 84 ), підтверджено наявність заборгованості перед Позивачем на суму 66000 гривень.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача на його користь 66 000 гривень заборгованості за договором № ХВ-1/0199/08/776 від 15.09.2008 року є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Судом встановлено, що моральна шкода Позивачу полягає у моральних стражданнях у звязку з погіршенням стану його здоровя, який є людиною похилого віку, перебуває на пенсії, та в нервовому розладі, йому спричинені переживання, повязані з неповерненням Відповідачем грошових коштів та скрутним матеріальним становищем внаслідок такого неповернення. В медичній картці Позивача, яку він надавав для огляду у судовому засіданні, зафіксовано факти звернень до лікарів (в тому числі до кардіолога) та наявні записи лікарів, які свідчать про різке погіршення стану здоровя Позивача з вересня місяця 2009 року.

Керуючись ст.ст. 3, 23, 1167 ЦК України, суд встановив, що вимоги Позивача щодо стягнення 10000,00 гривень моральної шкоди підлягають задоволенню.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до викладеного суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача 120,00 гривень витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи на користь Позивача та 760,00 гривень судового збору на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 3, 16, 23, 203, 215, 217, 525, 526, 530, 610-612, 1167 ЦК України, ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст.1, 10, 21,23 Закону України "Про кредитні спілки", суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним пункт 5.1. Договору від 04 серпня 2008 року № ХВ-1/0199/08/776 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, укладеного 15.09.2008р. між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою „Перше кредитне товариство”.

Стягнути з Кредитної спілки „Перше кредитне товариство” (код ЄДРПОУ 23212644) на користь ОСОБА_1, який проживає за адресою 61098, АДРЕСА_1, грошову суму в загальному розмірі 76000,00 гривень, яка складається з 66000,00 грн. заборгованості за договором № ХВ-1/0199/08/776 від 15.09.2008 року та 10000,00 гривень моральної шкоди.

Стягнути з Кредитної спілки „Перше кредитне товариство” (код ЄДРПОУ 23212644) на користь ОСОБА_1, який проживає за адресою 61098, АДРЕСА_1, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120,00 гривень.

Стягнути з Кредитної спілки „Перше кредитне товариство” (код ЄДРПОУ 23212644) на користь держави судовий збір у розмірі 760,00 гривень.

Відповідно до ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Л.П.Нікуліна