Рішення № 115417209, 05.12.2023, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2023 року Справа № 480/9594/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області і просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №183450025453 від 27.07.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області "Про відмову в призначенні пенсії"; зобов`язати зарахувати до наявного у позивача стажу, що надає право на пенсію за віком, періоди роботи 01.01.1992 по 01.06.1992 в артелі старателів "Северная", період з 01.06.1992 по 01.06.1995 роботи в Сумській міжгосподарській пересувній механізованій колоні СМПМК (колективне підприємство), період роботи з 01.06.1995 по 29.12.2000 в Закритому акціонерному товаристві "Моргангруп АБ"; зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 20.07.2023 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду щодо спірних періодів роботи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області спірним рішенням відмовило позивачу у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки. Позивач зазначає, що всі записи трудової книжки здійснені відповідно до чинного на час записів законодавства, а тому спірні періоди роботи повинні бути зараховані відповідачем до стажу позивача, підстави для неврахування спірного періоду роботи у відповідача були відсутні. Позивач зазначає, що не повинен нести відповідальність за правильність заповнення трудової книжки. Позивач вважає рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а права підлягають поновленню шляхом зобов`язання зарахувати до страхового стажу не зараховані періоди роботи та повторного розгляду її заяви про призначення пенсії за віком з прийняттям рішення про призначення виплати пенсії за віком із зарахуванням страхового стажу.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивачем не надано відповідні докази, на підставі яких спірний стаж можливо зарахувати до страхового стажу позивача. Період роботи з 01.01.1992 по 01.06.1992 не зараховано до страхового стажу, оскільки з 01.01.2023 припинено дію Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Період з 01.06.1992 по 01.06.1995 не зараховано, враховуючи те, що при проведенні опитування свідків не дотримані вимоги п. 18 постанови КМУ від 12.08.1993 №637, не прийнята до уваги інформація управління статистики та ЄДРПОУ, оскільки СМПМК зареєстровано 26.05.1995. Період роботи з 01.06.1995 по 29.12.2000 не зараховано у зв`язку із не зазначенням у трудовій книжки позивача повного найменування підприємства при прийомі на роботу.

Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів надано документи, які були витребувані судом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

На підставі заяви позивача від 15.03.2023 (а.с.48) рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області №183450025453 від 23.03.2023 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії (а.с 49зворотн.стор.).

На підставі заяви позивача від 17.05.2023 (а.с.65) рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №183450025453 від 25.05.2023 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії (а.с.45).

Позивачем зазначені рішення не оспорюються, судом не досліджуються, не є предметом розгляду позовних вимог.

На підставі заяви позивача від 20.07.2023 (а.с.49) рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області №183450025453 від 27.07.2023 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії.

Позивач в межах даної справи не погодився із прийнятим рішенням від 20.07.2023 у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом порушеного права на пенсійне забезпечення.

Позивачу рішенням від 27.07.2023 було відмовлено у призначенні пенсії та зазначено, що згідно наданих до заяви документів , страховий стаж позивача становить 16 років 3 міс. 12 днів.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки з 01.01.1992 по 01.06.1992, оскільки з 01.01.2023 припинено дію Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Період з 01.06.1992 по 01.06.1995 не зараховано, оскільки при проведенні опитування свідків не дотримані вимоги п. 18 постанови КМУ від 12.08.1993 №637, не прийнята до уваги інформація управління статистики та ЄДРПОУ станом на 17.05.2023 про те, що Сумська міжгосподарська пересувана механізована колона СМПМК (колективне підприємство) зареєстровано 26.05.1995, дані про ліквідацію відсутні. Період роботи з 01.06.1995 по 29.12.2000 не зараховано у зв`язку із порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме не зазначено повне найменування підприємства та відсутні дані в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Позивач не погоджується із підставами, зазначеними у спірному рішенні, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У періоді, в якому позивачу оформлялася трудова книжка, порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 року № 162 (далі - Інструкція № 162).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

З приписів порядку ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, що визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162 та Інструкції Про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58 вбачається, що заповнення трудової книжки здійснюється роботодавцем, а не працівником.

Отже, відповідальним за заповнення трудової книжки є підприємство роботодавець, а не позивач. При цьому, слід зазначити, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та від 29.03.2019 у справі №548/2056/16-а.

Стосовно спірних періодів роботи позивача, суд зазначає наступне.

Так, матеріалами справи підтверджується, що позивач був прийнятий на роботу до артелі старателів "Северная" з 14.06.1989. Зазначені записи містяться у трудовій книжці позивача (п.12), і період з 14.06.1989 до 31.12.1991 включений до страхового стажу позивача (2 роки 6 міс. 18 днів.).

Зауважень до зазначеного періоду та початку трудової діяльності з 14.06.1989 у відповідача відсутні.

Разом із тим, позивач не звільнявся з 31.12.1991 з роботи в артелі старателів "Северная", оскільки працював на підприємстві з 14.06.1989 до дня звільнення 01.06.1992.

Слід зазначити, що Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення прийнята 13.03.1992, а відповідачем не зараховано період з 01.01.1992. Правомірність не зарахування періоду роботи позивача до 13.03.1992 відповідачем не обґрунтовано.

Крім того, під час роботи позивача в артелі старателів "Северная" станом на 13.03.1992 діяли норми Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

На час спірний правовідносин згідно з ч. 2 ст. 6 Угоди від 13.03.1992 для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.

Відповідно до абз. 2, 3 ст. 6 Угоди від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох сторін, взаємно визначається сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Частиною 2 ст. 4 Угоди від 15.04.1994 передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається сторонами.

Отже, системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.

Враховуючи зазначене, відповідачем безпідставно зараховано період роботи позивача в артелі старателів "Северная" виключно з 14.06.1989 по 31.12.1991, а не по день звільнення з посади 01.06.1992.

Стосовно неврахування відповідачем до страхового стажу період роботи позивача з 01.06.1992 по 01.06.1995, суд зазначає наступне.

Спірний період роботи позивача з 01.06.1992 по 01.06.1995 не зараховано до страхового стажу, враховуючи те, що при проведенні опитування свідків не дотримані вимоги п. 18 постанови КМУ від 12.08.1993 №637, не прийнята до уваги інформація управління статистики та ЄДРПОУ, оскільки СМПМК зареєстровано 26.05.1995.

Разом із тим, суд зазначає, що відповідач зазначає порушення вимог п. 18 постанови КМУ від 12.08.1993 №637.

Постановою КМУ від 12.08.1993 №637 затверджений Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до п. 18 зазначеної постанови передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Разом із тим, в матеріалах пенсійної справи позивача, наданої ГУ ПФУ в Сумській області на вимогу суду, містяться пояснення свідків ОСОБА_2 (а.с.44), ОСОБА_3 (а.с.46), а також протокол від 17.05.2022 відділу обслуговування громадян №1 сервісного центру ГУ ПФУ в Сумській області (а.с.50).

Зазначені пояснення свідків були здійснені начальником ВОГ №1 (сервісний центр) та головним спеціалістом ВОГ №1, про що містяться відповідні підписи посадових осіб територіального органу пенсійного фонду в Сумській області. Відповідно до зазначених письмових пояснень свідки підтвердили, що працювали разом із позивачем в період з 01.06.1992 по 01.06.1995. Зазначено, що свідкам призначено пенсію відповідно до записів трудової книжки.

Матеріалами пенсійної справи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , наданої представником ГУ ПФУ в Сумській області, а саме записами у трудових книжках ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується, що дані особи працювали в Сумській СМПМК «Облагробуд». Зокрема ОСОБА_3 працював на підприємстві з 16.01.1991, а ОСОБА_2 з 04.09.1989 (а.с. 75-78).

При цьому судом враховується, що опитування свідків відбувалося не позивачем, а працівниками ГУ ПФУ в Сумській області, а тому не можуть не братися до уваги відповідачем.

Крім того, відповідно до записів у трудовій книжки позивача, номер запису 04-05, позивач прийнятий до Сумської СМПМК з 01.06.1992 на посаду бульдозериста 5 розряду по контрактній системі, а 01.06.1995 звільнений з посади за угодою сторін.

Разом із тим, зазначені записи скріплені підписом в.о. ст. інспектора відділу кадрів та печаткою відділу кадрів, в якому міститься посилання на підприємство «Облагробуд». На відбитку печатки зазначено назва підприємства «Облагробуд».

Із врахуванням записів у трудові книжці, скріплені початковою відділу кадрів СМПМК «Облагробуд», а також із врахуванням письмових пояснень свідків, які працювали в Сумській СМПМК «Облагробуд», період роботи безпідставно не взято до уваги відповідачем.

Стосовно неврахування періоду роботи з 01.06.1995 по 29.12.2000 у зв`язку із не зазначенням у трудовій книжки позивача повного найменування підприємства при прийомі на роботу, суд зазначає, що в матеріалах пенсійної справи позивача наявні документи, що підтверджують роботу позивача в спірний період в закритому акціонерному товаристві "Моргангруп АБ".

Так, в матеріалах пенсійної справи міститься довідка, видана ЗАТ «Моргангруп АБ» про заробіток позивача для обчислення пенсії, що свідчить про те, що у відповідача наявна інформація про роботодавця позивача та повну назву підприємства. Крім того, трудова книжка позивача свідчить про те, що скріплені відповідні записи спірного періоду печаткою підприємства, яка містить інформацію «закрите акціонерне товариство "Моргангруп АБ».

Як зазначено вище, відповідальним за заповнення трудової книжки є підприємство роботодавець, а не позивач. При цьому, слід зазначити, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку спірного стажу при призначенні пенсії.

Враховуючи викладене, суд вважає спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а спірні періоди роботи, що зазначені в трудовій книжці, зобов`язані бути враховані відповідачем під час обрахунку відповідного стажу під час призначення пенсії позивачу.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору сплачену позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №183450025453 від 27.07.2023 "Про відмову в призначенні пенсії" ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області (м.Кропивницький, вул..Соборна, 7а,і.к. 20632802) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,і.к. НОМЕР_1 ) до страхового стажу період роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , а саме період роботи з 01.01.1992 по 01.06.1992 в артелі старателів "Северная", період з 01.06.1992 по 01.06.1995 роботи в СМПМК «Облагробуд», період роботи з 01.06.1995 по 29.12.2000 в Закритому акціонерному товаристві "Моргангруп АБ".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області (м.Кропивницький, вул..Соборна, 7а,і.к. 20632802) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,і.к. НОМЕР_1 ) від 20.07.2023 про призначення пенсії за віком з урахуванням до страхового стажу періодів роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , а саме з 01.01.1992 по 01.06.1992 в артелі старателів "Северная", з 01.06.1992 по 01.06.1995 роботи в СМПМК «Облагробуд», з 01.06.1995 по 29.12.2000 в Закритому акціонерному товаристві "Моргангруп АБ" та прийняти відповідне рішення за результатом розгляду заяви.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області (м.Кропивницький, вул..Соборна, 7а,і.к. 20632802) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,і.к. НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета