Ухвала суду № 115408351, 05.12.2023, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

05 грудня 2023 року Справа № 915/1784/23

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П., попередньо розглянувши заяву про видачу судового наказу товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут», код 39589483 (м. Миколаїв, вул. 7 Слобідська, 70 В/1) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Жовтневий ринок -1», код 40625752 (м. Миколаїв, вул. Самойловича, 2) грошових коштів за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР547-1141-19 від 28.12.2019 року у сумі 39543,04 грн., з якої 28394,71 грн. основний борг, 1508,17 грн. 3% річних, 9640,16 грн. інфляційні втрати,

встановив:

24.11.2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу від 24.11.2023 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Жовтневий ринок -1» грошових коштів за договором постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41АР547-1141-19 від 28.12.2019 року у сумі 39543,04 грн., з якої 28394,71 грн. основний борг, 1508,17 грн. 3% річних, 9640,16 грн. інфляційні втрати.

Розглянувши вказану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Згідно ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

Так, у заяві про видачу судового наказу не зазначено відомостей про наявність у заявника електронного кабінету.

Відповідно п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Так, в заяві про видачу судового наказу заявник посилається на Акти прийманняпередачі (№ТГ382001799 від 28.02.2022 року; №ТГ382003203 від 31.03.2022 року; №ТГ382004096 від 30.04.2022 року; №ТГ382005093 від 31.05.2022 року; №ТГ382006003 від 30.06.2022 року; №ТГ382007094 від 31.07.2022 року; №ТГ382007755 від 31.08.2022 року), якими підтверджує поставку відповідачу у період лютий-серпень 2022 року природного газу на загальну суму 33714,99 грн. Проте, заявником до матеріалів заяви вказаних актів прийманняпередачі не приєднано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог ст. 150 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Оскільки, заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 150 ГПК України, суддя відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України має відмовити у видачі судового наказу.

У відповідності до ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. п.1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ч. 1 п. 1 ст. 152, 234, 235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» у видачі судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Жовтневий ринок -1» грошових коштів за договором постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41АР547-1141-19 від 28.12.2019 року у сумі 39543,04 грн., з якої 28394,71 грн. основний борг, 1508,17 грн. 3% річних, 9640,16 грн. інфляційні втрати.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.255 ГПК України ухвала про відмову у видачі судового наказу може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя А.П. Алексєєв