Рішення № 115401107, 05.12.2023, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17296/21

Провадження № 2/638/1149/23

РІШЕННЯ

Іменем України

05 грудня 2023 року м. Харків

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого суддіШишкіна О.В.,

за участі секретаря судових засіданьОлейник О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участю третіх осіб - Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігоревич, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року позивач звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігоревич, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якого зазначила, що у жовтні 2021 року вона дізналася, що Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Богатиренком Артуром Ігоревичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65824022 про стягнення з неї на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості в розмірі 11 147, 07 грн.

Позивач отримала постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2021 року (ВП № 65824022), винесену приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Богатиренком Артуром Ігоревичем. Після ознайомлення з вказаною постановою їй стало відомо, що 06.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГрисюкОленою Василівною був виданий виконавчий напис № 3989 про стягнення з позивачки , на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» боргу у розмірі 11 147, 07 грн. З ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» позивачка ніяких договорів не підписувала, та не посвідчувала нотаріально.

Зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження дізналася, що начебто є боржником за кредитним договором №630100441HPLS від 24 лютого 2014 року, начебто укладеним нею, з Акціонерним товариством «Альфа-Банк». Проте позивачка такого договору з Акціонерним товариством «Альфа-Банк» не підписувала та взагалі не знала про його існування. Загальна сума заборгованості складає 11147,07 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 943,16 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 6,04 грн.; строкова заборгованість за комісією 883,81 грн.; строкова заборгованість за штрафами та пенями у розмірі 8664,06 грн. Крім того, стягнуті на користь стягувача витрати за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 650,00 грн.

Позивач вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки вона не укладала кредитного договору з АТ «Альфа-Банк», а укладала договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, проте який нотаріально не посвідчувався. Заборгованість задоговором неє безспірною,виконавчий написвчинено напідставі правовогоакту,який визнанонезаконним танечинним. Крім того, у порушення ст.88 Закону України «Про нотаріат», приватний нотаріус вчинив виконавчий напис щодо заборгованості, по якій минуло більше трьох років з дня виникнення права вимоги та з порушенням вимог ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат».

Позивач просила суд визнати виконавчий напис № 3989, вчинений 06 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГрисюкОленою Василівною таким,що непідлягає виконанню, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 8ст. 178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судове засідання позивач не з`явилася, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розглядати справу за її відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач та треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 3ст. 131 ЦПК Українисторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідач та треті особи не з`явилися в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлений належним чином відповідно до положень п. 4 ч. 8, ч. 11ст. 128 ЦПК України.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, не суперечать законодавству та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено обставини про те, що 03.08.2021року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської областіБогатиренком АртуромІгоревичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 65824022).

06.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГрисюкОленою Василівною на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис № 3989 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» боргу у розмірі 11 147, 07 грн.

Відповідно до змісту постанови про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 , 29 червня 1978 року, є Боржником за Кредитним договором №630100441HPLS від 24 лютого 2014 року, укладеним з Акціонерним товариством "Альфа-Банк", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 2 від 21 грудя 2020 є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", Строк платежу за Кредитним договором №630100441HPLSвід 24лютого 2014року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 21 грудня 2020 року по 22 квітня 2021 року. Сума заборгованості складає 10497,07 (Десять тисяч чотириста дев`яносто сім гривень 07 копійок), в тому числі; прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 943,16 (Дев`ятсот сорок три гривні 16 копійок); прострочена заборгованість за комісією становить 0.00 (Нуль гривень 00 копійок); прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 6,04 (Шість гривень 04 копійки); строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн; строкова заборгованість за комісією становить 883,81 (Вісімсот вісімдесят три гривні 81 копійка); строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок); строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 8664,06 (Вісім тисяч шістсот шістдесят чотири гривні 06 копійок). За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача, в розмірі 650,00 (Шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок), які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню 11147,07 (Одинадцять тасяч сто сорок сім гривень 07 копійок).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти висновків, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів визначено главою 14 Закону України «Про нотаріат» та главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно із пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Крім того, у абзаці 3 пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, вказано, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», внесено зміни до Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, зокрема, в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» (заява № 48553/99), а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» (заява № 28342/95) встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2015 року у справі № 826/20084/14, яка була залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року, яка набрала законної сили, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 06.05.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Кредитного договору між банком та позивачем укладено не було, а отже й не було посвідчено нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Таким чином, оскільки в момент вчинення виконавчого напису 06.05.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, тому такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Окрім того, судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17, відповідно до якої оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Матеріали справи не містять доказів, що виконавчий напис вчинено на кредитному договорі, який є нотаріально посвідченим.

Разом з тим статтями12,81 ЦПК Українипередбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановленихЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідностатті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно дост.78 ЦПК Українисуд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно достатті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки відповідачем на виконання свого процесуального обов`язку не надано належних і допустимих доказів, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса було вчинено на нотаріально посвідченому договорі, суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимогстатті 88 Закону України «Про нотаріат», а отже позовні вимоги про його скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини 2 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За подання цього позову позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 1362,00 (за позовну заяву 908,00 грн., заява про забезпечення позову454,00 грн).

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, тому у відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1362,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 7, 8 ст.158ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

З огляду на те, що суд дійшов до висновку про необхідність ухвалення рішення щодо задоволення позову, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Керуючись ст. 13, 77-81, 142,200, 206, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріусКиєво-Святошинськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГрисюкОлена Василівна,Приватний виконавецьвиконавчого округуХарківської областіБогатиренко АртурІгоревич,про визнаннявиконавчого написунотаріуса таким,що непідлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3989, виданий 06.05.2021 року, виданим приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. на користь ТОВ "Вердикт Капітал" звернуто стягнення заборгованості за період з 21.12.2020 року по 22.04.2021 року на суму , що підлягає стягенню - 11 147, 07 грн.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (Вулиця Кудрявський узвіз, 5-Б, Код ЄДРПОУ 36799749, IBAN НОМЕР_1 в ПАТ АБ «Південний», МФО 328209) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , Паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Вовчанським РВ УМВС України в Харківській області 29.01.1996р., ИПН НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 в АТ «Райффайзен Банка Аваль») сплачений судовий збір у розмірі 1362,00 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Шишкін