Рішення № 115395880, 27.11.2023, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/6290/23

№ провадження 2/208/1018/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 листопада 2023 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого, судді - Івченко Т.П.

за участю: секретаря судового засідання Шостак А.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості за кредитним договором»,-

встановив:

1. Короткий зміст позовних вимог.

05 липня 2023 року до провадження Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов зазначений позов, за яким позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить: Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за Кредитним договором № 2804551079 від 18 лютого 2020 року в розмірі 13502,83 грн., з яких: 12503,10 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1,51 грн. сума заборгованості за відсотками; 998,22 грн. сума заборгованості за щомісячними процентами; 0,00 грн. сума заборгованості за пенею. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

2.Позиція сторони позивача.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 18 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2804551079.

Цей кредитний договір, Паспорт кредиту та умови отримання фінансових послуг ТОВ «ФК «ЦФР» складають єдиний кредитний договір.

На підставі Договору про відступлення права вимоги «ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року, укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» первісний кредитор передає новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами.

02.12.2022 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №НІ/11/6-Ф.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу № НІ/11/7-Ф від 02.12.2022 року Реєстру прав вимоги, ТОВ «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13502,83 гривень, з яких:

-12503,10 гривень сума заборгованості за основоною сумою боргу;

-1,51 гривень сума заборгованості за відсотками;

-998,22 гривні сума заборгованості за щомісячними процентами;

-0 грн. сума заборгованості за пенею.

Відповідно до п. 2.3. Відступлення Права Вимоги і всіх інших прав, належних АТ «ТАСКОМБАНК» за кредитними договорами, договорами поруки та їх перехід від АТ «ТАСКОМБАНК» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» відбувається в момент підисання сторонами акту прийому-передачі реєстру прав вимог згідно Додатку №2.

Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором.

Якщо Відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов?язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в Кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

В разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора , вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов?язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Таким чином, в разі сплати Відповідачем, коштів на рахунок Первісного Кредитора-, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 02.12.2022 року позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 2804551079 від 18 лютого 2020 року в розмірі 13502,83 гривень, з яких:

-12503,10 гривень сума заборгованості за основоною сумою боргу;

-1,51 гривень сума заборгованості за відсотками;

-998,22 гривні сума заборгованості за щомісячними процентами;

-0 грн. сума заборгованості за пенею.

3. Позиція відповідача.

Відповідач, ОСОБА_1 , не скористався своїм правом та не подав в строк, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття позовного провадження, відзив на позов, який має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, та докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтується заперечення, а також не подав зустрічний позов.

4. Процесуальні питання пов`язанні з розглядом справи.

05.07.2023 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області з вказаним позовом (а.с. 2-4).

Протоколом з автоматизованого розподілу судової справи між суддям 05.07.2023 року справу передано в провадження судді Івченко Т.П. (а.с. 36).

20.07.2023 року ухвалою судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області відкрито провадження по справі та справу призначеного до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 39).

23 серпня 2023 року представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» - Пархоменко Є.Д. через систему «Електронний суд» надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності сторони (а.с. 46).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 8ст. 279 ЦПК Українипри розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 3ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбаченост. 279 ЦПК України.

5. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, 18 лютого 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено копитний договір № 2804551079, згідно до якого сума кредиту складає 13984,66 гривень на строк 36 місяців (а.с. 5).

Також з ОСОБА_1 узгоджено умови паспорту споживчого кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 4551079, згідно до якого сума кредитного ліміту 13984,66 гривень строком на 36 місяців, процентна ставка при наданні кредиту 15,00%; щомісячні проценти 3,00%; річні загальні проценти 0,01% (а.с. 6-7).

18 лютого 2020 року ОСОБА_1 підписано повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 2804551079 від 18.02.2020 року на користь АТ «ТАСКОМБАНК» (а.с. 8).

Також 18 лютого 2020 року ОСОБА_1 підписано заяву-анкету на отримання кредиту та інших послуг ТОВ «ФК «ЦРФ» (а.с. 9).

07 жовтня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» укладено договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-0-2016, у відповідності д оякого первісний кредитор передає новому кредитору свої права вимоги до позичальника, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами (а.с. 13-14).

02 грудня 2022 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладно договір факторингу № НІ/11/7-Ф (а.с. 16-17).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до Договору факторингу № НІ/11/7-Ф від 02.12.2022 року фактору ТОВ «ФК «ЄАПБ» передалось право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 2804551079, а сам заборгованість у загальному розмірі 13502,83 грн. (а.с. 19).

Згідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 2804551079 від 18.02.2020 року станом на 05.12.2022 рік заборгованість не погашена, залишок заборгованості складає 13502,83 грн. (а.с. 12).

6. Правові норми законодавства застосовані судом та висновки.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першоюстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із частиною першоюстатті 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка (пеня, штрафи) поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно зстаттею 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно достатті 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідностатті 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Стаття 652 ЦК Українидає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З огляду на викладене, будь-який вид договору, який укладається на підставіЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Разом з цим, важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 638 ЦК Українидоговір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Тому важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Тобто, якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію"моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

За змістом положень п. 11 ч. 1ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»факторинг вважається фінансовою послугою.

Частина п`ятастатті 5 вказаного Законувизначає, що фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимогЦивільного кодексу Українита вказаного Закону.

Згіднозстаттею 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини другоїстатті 1083 ЦК Україниякщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно доЗакону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договір відступлення права вимоги на підставістатті 204 ЦК Україниє обов`язковими для виконання.

Згідно зстаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно достатті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.1ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч.2ст.1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

За змістом положень п. 11 ч. 1ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»факторинг вважається фінансовою послугою.

Частина п`ятастатті 5 вказаного Законувизначає, що фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимогЦивільного кодексу Українита вказаного Закону.

Згіднозстаттею 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини другоїстатті 1083 ЦК Україниякщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

7. Висновки та мотиви прийнятого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, що 18 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено Кредитинй договір № 2804551079. Згідно до паспорту споживчого кредиту до даного договору сума кредиту становить 13984,66 гривень строком на 36 місяців.

07 жовтня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» укладено договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-0-2016, у відповідності д оякого первісний кредитор передає новому кредитору свої права вимоги до позичальника, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами .

02 грудня 2022 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладно договір факторингу № НІ/11/7-Ф.

Таким чином права позичальника за кредитним договором від 18 лютого 2020 року, які належали ТОВ «ФК «ЦФР», які потім відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» перейшли до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» згідно договорів факторингу від 02.12.2022 року.

Даними розрахунку заборгованості підтверджується, що залишок заборгованості становить 13502,83 грн.

Таким чином суд вважає, що наявні підстави для стягнення із відповідача заборгованості в межах заявлених позивачем вимог.

Згідно ч. ч. 1, 5, 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідност. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42КонституціїУкраїни держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1ЦКУкраїни цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509ЦКУкраїни вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом положень п. 11 ч. 1ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»факторинг вважається фінансовою послугою.

Частина п`ятастатті 5 вказаного Законувизначає, що фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимогЦивільного кодексу Українита вказаного Закону.

Згіднозстаттею 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини другоїстатті 1083 ЦК Україниякщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11ЗаконуУкраїнивід 12травня1991року№1023-XII «Про захистправспоживачів» (далі - Закон № 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42КонституціїУкраїни участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно - правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та «Умов та правил надання банківських послуг», оскільки «Умови та правила надання банківських послуг» це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Також суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Отже, врахувавши вищевикладені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція повернення боргів».

8. Розподіл судових витрат між сторонами.

Статтею 141 ЦПК Українипередбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України,суд стягує з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по справі, пов`язані зі сплатою судового збору при подачі ним позову до суду, в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості за кредитним договором» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», суму заборгованості за Кредитним договором № 2804551079 від 18 лютого 2020 року в розмірі 13502 (тринадцять тисяч п`ятсот дві) гривні 83 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», судові витрати в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок сплачений судовий збір.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», юридична адреса реєстрації: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок № 30.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Івченко Т. П.