Рішення № 115387914, 05.12.2023, Ямпільський районний суд Вінницької області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2023 р. Справа153/1478/23

Провадження2-др/153/7/23

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

заяву представника позивачаОСОБА_1 адвоката Мартинюк Марії Русланівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №153/1478/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІКА», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

15 листопада 2023 року Ямпільським районним судом Вінницької області позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІКА», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволено в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мартинюк М.Р. діючи на підставі ордеру серії АС №1063633 подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, де вона просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 гривень. Свої вимоги мотивувала тим, що під час подання позову до суду позивач заявив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, який він поніс з розглядом справи №153/1478/23 складає 6000 грн., що складається з витрат на професійну правничу допомогу. У зв`язку із тим, що його позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Просить суд, ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат та стягнення з ТОВ « Фінансова Компанія «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Ухвалою від 18 жовтня 2023 року залучено до участі у даній справі правонаступника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІКА».

В судове засідання сторони не з`явилися, про день та час розгляду заяви повідомлялися належним чином - судовими повістками із рекомендованими повідомленнями вих.№0600235008880, вих.№0600235009193, вих.№0600235009517, вих.№0600235009673, вих.№0600235009843, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.4 ст.270 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Порядок розподілу судових витрат по справі визначений ст.141 ЦПК України, відповідно до якого та з врахуванням положень ст.265 ЦПК України, яка визначає зміст рішення суду, за загальним правилом, судові витрати розподіляються під час ухвалення рішення суду, за умови надання стороною до ухвалення такого рішення доказів понесення відповідних витрат.

Виключення з цього правила міститься в ч.8 ст.141 ЦПК України, відповідно до якої розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналогічно, відповідно до п.5 ч.7 ст.265 ЦПК України саме в резолютивній частині рішення вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат, але виключно за умови визначеної ч.8 ст.141 ЦПК України (завчасного до закінчення судових дебатів подання заяви про розподіл судових витрат).

Суд враховує, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі №817/1889/17.

Відповідно до ч.1 ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесенних нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ТЕХНОЛОГІКА» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено в повному обсязі. Оскільки представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мартинюк М.Р. у першому судовому засіданні спрощеного позовного провадження повідомила суд про намір у 5-денний строк після ухвалення рішення судом подати заяву щодо розподілу судових витрат у справі, зокрема витрат на правничу допомогу, тому питання розміру витрат на правову допомогу пов`язану з розглядом справи при винесенні рішення не вирішувалося.

Визначаючи розмір понесених витрат суд виходить з наступного:

Згідно Договору про надання правової допомоги №12/1 від 14 вересня 2023 року встановлено, що між адвокатом Мартинюк М.Р. та ОСОБА_1. було укладено договір про надання правової допомоги. Адвокат бере на себе зобов`язання надати клієнту юридичні послуги, а саме підготовка позовної заяви, а також усіх необхідних процесуальних документів у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню за виконавчим провадженням НОМЕР_1, а також представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції (а.с.98-100).

З акту виконаних робіт за договором про надання правової допомоги №12/1 від 14 вересня 2023 року встановлено, що адвокатом Мартинюк М.Р. були надані адвокатські послуги ОСОБА_1 під час дії договору №12/1 на загальну суму 6000 грн. (а.с.101).

З копії платіжних інструкцій №@PL657235 від 12 листопада 2023 року та №@PL693431 від 15 вересня 2023 року встановлено, що ОСОБА_1 сплатив адвокату Мартинюк М.Р. за надання правової допомоги гонорар в розмірі 6000 грн.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до абз.5 п.3.1 та п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року (Справа N1-23/2009) конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість. Серед функцій такого права у суспільстві слід окремо виділити превентивну, яка не тільки сприяє правомірному здійсненню особою своїх прав і свобод, а й, насамперед, спрямована на попередження можливих порушень чи незаконних обмежень прав і свобод людини і громадянина з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 01.08.2019 у справі №915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оскільки позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу у даній справі. Оскільки зазначене питання судом не вирішено, його слід вирішити, ухваливши відповідне додаткове рішення.

Керуючись ст.ст.3-13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивачаОСОБА_1 адвоката Мартинюк Марії Русланівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №153/1478/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІКА», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІКА», код ЄДРПОУ 24446137, адреса 49040 м.Дніпро, вул.Паннікахи, буд.2, на користь ОСОБА_1 -6000 (шість тисяч) гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Додаткове рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк