Рішення № 11538732, 21.09.2010, Красногвардійський районний суд

Справа № 2 - 1281/ 2010р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2010 року смт. Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Проскурні С.М.,

при секретарі Алексєєвій Я.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПриватБанк) 06 травня 2010 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави автомобіль НОМЕР_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SIHЗАК00440873 від 17.02.2006р. шляхом продажу вказаного автомобілю ПриватБанком з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям автомобілю з обліку в органах ДАІ України, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного з відповідачем договору від 17.02.2006р. ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 12715.12 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 10.56 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.02.2013 року.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором з відповідачем був укладений договір застави рухомого майна автомобілю марки Оре1 реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1

У звязку з порушенням позичальником умов укладеного кредитного договору виникла заборгованість станом на 09.04.2010р. в розмірі 89898.73 долара США. Відповідно до положень ст.526 ЦК України у разі порушення позичальником зобовязань за кредитним договором останній зобовязаний передати предмет застави заставодержателю в заклад, що відповідачем зроблено не було.

До початку розгляду справи по суті позивачем було уточнено позовні вимоги. ПриватБанком зазначено, що на підставі п.15.7.3 договору застави на предмет застави було звернено стягнення шляхом його продажу заставодержателем. ОСОБА_1 передав Банку предмет застави автомобіль марки ОреL реєстраційний номер НОМЕР_1 разом з генеральною довіреністю. Керуючись п.п.23, 24 договору застави зазначений автомобіль було реалізовано, однак суми, яку отримав Банк в результаті його продажу, не вистачило для повного погашення заборгованості за кредитом. Так, станом на 06.09.2010р. заборгованість за кредитним договором складає 8024,70 долара США, що еквівалентно за курсом долара США до гривні сумі 63475,38 грн., яку позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до суду не зявились, від представника позивача Курдюк М.С. надійшла письмова заява з проханням розглядати справу за її відсутності. У разі неявки в судове засідання відповідача не заперечувала проти винесення рішення при заочному розгляді справи.

Згідно з положеннями ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до вимог ст.224 ЦПК України зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Заперечень з боку відповідача ОСОБА_1 на момент розгляду справи з приводу заявлених позовних вимог не надходило.

Частиною 3 статті 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Згідно з п.2 ч.1 ст.169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст.157 цього Кодексу у разі першої неявки в судове засідання сторони, оповіщеної у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вона повідомила про причини неявки, які судом визнано поважними.

Письмове клопотання відповідача про перенесення слухання справи на більш пізній термін без зазначення поважності причин своєї неявки до суду 21.09.10, суд розцінює як спробу затягнути вирішення справи та недобросовісне здійснення своїх процесуальних прав та обовязків, що є також порушенням вимог закону стосовно розумного строку вирішення справи та прав позивача.

Згідно з положеннями ч.2 ст.197 ЦПК України за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що між ПриватБанком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № SIHЗАК00440873 від 17 лютого 2006 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 12715.12 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,56 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.02.2013 року.

Відповідно до ст.509 ЦК України, в силу зобов'язання одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певні дії (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Позичальником ОСОБА_1 норми закону та умови укладеного з Банком кредитного договору від 17.02.2006 року належним чином не виконувались.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором ПриватБанк та ОСОБА_1 уклали договір застави рухомого майна № SINЗАК00440873 від 17.02.2006 року, предметом якого став автомобіль марки ОреL реєстраційний номер НОМЕР_1

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Після реалізації предмету застави на підставі п.23, 24 договору застави рухомого майна, суми, яку отримав Банк в результаті продажу зазначеного автомобілю не вистачило для повного погашення заборгованості за кредитом.

Пунктом 25 цього Договору передбачається, що у випадку, коли суми вирученої від продажу предмету застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, останній має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення своїх вимог з іншого майна заставодавця.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 06 вересня 2010 року ОСОБА_1 має заборгованість на загальну суму 63475,38 грн. (8024,70 доларів США), яка складається з заборгованості: за кредитом в сумі 49954,50 грн. (6315,36 доларів США), процентам 8369,81 грн. (1058,13 доларів США), комісії 715,70 грн. (90,48 доларів США), пені 936,54 грн. (118,40 доларів США), штрафів 500 грн. (63,21 долара США) - (фіксована частина), та 2998,84 грн. (379,12 доларів США) - (процентна складова).

Відповідно до ст.524 ЦК України зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті.

Відповідно до положень ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до положень ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Відповідачем ОСОБА_1 належним чином умови кредитного договору не виконувались, у звязку з чим стягнення було звернуто на предмет застави автомобіль, шляхом його продажу. Реалізація предмету застави не покрила всієї суми заборгованості за кредитним договором.

Розрахунок заборгованості відповідачем в суді не оспорювався.

На підставі наданих та оцінених у сукупності доказів, с уд дійшов висновку, що позовні вимоги ПриватБанку є обґрунтованими, такими що підлягають задоволенню в межах заявлених вимог.

У звязку з тим, що відповідачем порушено право позивача на отримання наданих за договором кредитних коштів, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ПриватБанку заборгованість за кредитним договором № SIHЗАК00440873 від 17.02.2006р. в сумі 63475,38 грн., що дорівнює 8024,70 доларам США за курсом Національного Банку України.

Згідно зі ст.88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати в сумі 754,75 грн., які складаються з судового збору в розмірі 634,75 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 524, 526, 625, 1050, 1054 ЦК України, 10, 11, 27, 60, 88, 158, 169, 197, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рахунок № 29092829003111 ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором № SIHЗАК00440873 від 17.02.2006р. в сумі 63475,38 грн. (Шістдесят три тисячі чотириста сімдесят пять грн. 38 коп.), яка утворилась станом на 06.09.2010р.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рахунок № 64993919400001 ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 понесені судові витрати в сумі 754,75 грн. (Сімсот пятдесят чотири грн. 75 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя