Рішення № 115379870, 04.12.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/30237/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м.Одеса, 65107) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за результатом якого позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 23.02.2023;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 понесенні судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до відповідача із заявою про застосування для розрахунку пенсії середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески відповідно до ст.40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за 2020-2022 роки. Проте відповідач відмовив, оскільки позивач отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а для врахування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, законних підстав не має. Позивач вважає незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській щодо не застосуванні середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2020, 2021 та 2022 роки для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 з 23.02.2023 року, у зв`язку з чим подав до суду даний позов.

Ухвалою суду від 07 листопада 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що позивачу при переведені з пенсії за віком на пенсію за віком на пільгових умовах за нормами ч. 2 ст. 42, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV застосовано показник середнього заробітку по Україні за 2014-2016 з урахуванням індексації у 2019, 2020, 2021 та 2022 роках 7405,03 грн, а не показник за 2014-2016 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%, як то стверджує Позивач у позовній заяві.

Отже, із змісту наведених норм вбачається, що при переведені з одно виду пенсії на інший застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а тому розраховуючи пенсію Позивача за віком, Головне управління вірно застосувало показник середньої заробітної плати за 2014-2016 з урахуванням індексації, як це передбачено ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області та з 05.09.2016 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.

23.02.2023 Позивач звернувся до Відповідача із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 №1058-ІV.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі № 420/9228/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.02.2023 року про переведення з пенсії за віком на пільгових умовах, призначену на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням висновків наведених у цьому рішенні.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі № 420/9228/23 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі №420/9228/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії без змін.

На виконання вказаного рішення суду Позивача було переведено з пенсії за віком відповідно до Закону №1788-ХІІ на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV.

Листом ГУ ПФУ в Одеській області від 17.10.2023 №1500-0306-8/146415 Позивача повідомлено про те, що для розрахунку пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

На думку Позивача, Відповідач протиправно не застосував показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, що слугувало підставою звернення до суду..

Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01.01.2004 набув чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, який врегулював принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 40 Закону №1058-ІV регламентовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Так, за приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.

Статтею 7 Закону №1788 передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частина третя статті 45 Закону № 1058-ІV регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, визначаючи, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17, від 11.07.2019 у справі №264/6292/16-а, від 17.01.2020 у справі №591/5266/16-а.

У випадку призначення особі пенсії за Законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV.

Подібний правовий підхід викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд бере до уваги, що Позивачу 05.10.2016 призначалася пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Закон № 1788-ХІІ), який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, у порівнянні із Законом №1058-IV.

Беручи до уваги те, що до призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач не отримувала жодний з видів пенсії, передбачених Законом №1058-IV, призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV у лютому 2023 року відбулося вперше.

У цьому разі при призначенні пенсії вперше за Законом №1058-IV для розрахунку пенсії має враховуватися показник середньої заробітної плати за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії вперше за цим Законом.

Тому в даному випадку відповідач мав призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за Законом №1058-IV.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як встановлено судом, з Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі № 420/9228/23 23.02.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, а саме на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки.

Статтею 45 Закону № 1058 передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою Закону № 1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 9 Закону № 1058 передбачено такі види пенсійних виплат: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

З огляду на зміст наведеної вище норми, пенсія за вислугу років, яка позивачці була призначена з 05.10.2016 року до переведення на пенсію за віком відповідно до норм Закону № 1058, цим Законом не передбачалась.

Таким чином, цілком можливо стверджувати, що вперше за призначення пенсії, яка передбачена нормами Закону № 1058, позивач звернувся у 2023 році, з огляду на що, при обчисленні пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2020, 2021, 2022 рр.), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2023 р.) згідно із частиною другою статті 40 цього Закону.

Верховний Суд України від 29 листопада 2016 року у справі № 21-6331а15 та Верховний Суд у Постановах від 22 лютого 2018 року у справі № К/9901/16/17, від 22 січня 2019 року у справі № 577/2457/17 висловили правову позицію стосовно того, що при переведенні з пенсії призначеної згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення на пенсію згідно із Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи із того, що у 2023 році позивачу вперше призначено пенсію, яка передбачена Законом №1058, її розмір має обчислюватись із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2020, 2021, 2022 рр.), що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком (2023 р.).

Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі № 465/5246/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 р. по справі № 876/5312/17, постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. по справі № 265/7301/16-а та постанові Верховного суду від 11 вересня 2019 року по справі № 213/1226/16-а (адміністративне провадження № К/9901/42455/18), яка згідно ч.4,5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковою для всіх суб`єктів владних повноважень та враховується іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

А тому дії відповідача у проведенні обчислення пенсійної виплати з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки є протиправними.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст.6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч.2 ст.77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м.Одеса, 65107) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 23.02.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП - відсутній, АДРЕСА_2 ) відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП - відсутній, АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 858,88 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко