Рішення № 115379842, 01.12.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/29933/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в порядку ст. 287 КАС України в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 17.10.2023 ВП № 72213157 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Ухвалою суду від 06.11.2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 21.11.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись з урахуванням особливостей 287 КАС України. Судове засідання призначено на 29.11.2023 року о 11 годині 30 хвилин.

У судове засідання призначене на 29.11.2023 року учасники справи не з`явились, про дату, час та місце проведення останнього повідомлялися належним чином.

27.11.2023 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.

За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 по справі 420/3482/22 Головним управлінням було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 26.08.2020 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду у цій справі та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.01.2023 № 155250013607 на заміну рішення від 29.10.2021 №155250013607 у зв`язку із відсутністю необхідної кількості років страхового стажу та оригіналів документів. Головне управління листом від 01.02.2023 №2106-1256/Р-02/8-1500/23 повідомило представника ОСОБА_1 адвоката Вадима Меламеда про добровільне виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 по справі 420/3482/22 та направило рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.01.2023 №155250013607 на заміну рішення від 29.10.2021 №155250013607, в якому зазначено які періоди роботи не враховано до страхового стажу заявника та підстави їх незарахування, а також зазначило, що для вирішення питання щодо призначення пенсії за віком рекомендовано звернутися до відділу обслуговування громадян особисто або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID та надати оригінали паспорту громадянина України для виїзду за кордон, ідентифікаційного коду, трудової книжки та інші документи про стаж. В подальшому, відповідно до даних підсистеми «Звернення» Форми 10, заява щодо призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону № 1058 від ОСОБА_1 або його представника не реєструвалась. Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.

21.08.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому відповідач не погоджується з викладеними у позовній заяві підставами та зазначає, що позивачем надано копію рішення про відмову в призначенні пенсії від 25.01.2023 № 155250013607, однак вказане рішення прийняте без урахування висновків суду, викладених у відповідному рішенні у справі № 420/3482/22. Таким чином, рішення суду боржником фактично не виконується без поважних причин.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.08.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На підстави заяви та наданих документів Головним управління, листом від 19.11.2020 за вих. № 1500-1503-8/91627 Позивачу було відмовлено у призначенні пенсії.

Не погоджуючись з діями Головного управління, Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 по справі №420/9000/21, позовну заяву Позивача до Головного управління було задоволено частково, а саме: 1. Визнано протиправним відмову Головного управління в розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії, викладену в листі № 1500-1503-8/91627 від 19.11.2020. 2. Зобов`язано Головне управління розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. 3. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 набрало законної сили 30.11.2021.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 по справі № 420/9000/21 Головним управлінням розглянуто по суті заяву Позивача про призначення пенсії від 02.06.2020 та надані документи: довіреність від 02.06.2020, копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон, копія ідентифікаційного коду, копія трудової книжки від 15.08.1956, довідки про стаж: від 31.08.2020 № 10-08-99, від 04.09.2020 № 1567/84-06, від 06.10.2020 № 392-Р/8, довідки про заробітну плату: від 20.08.2020 № 189, від 07.09.2020 № 50, від 06.10.2020 № 393.

На підстави заяви та наданих документів Головним управління, 29.10.2021 винесено Рішення № 152250013607 про відмову у призначенні пенсії Позивачу.

За результатами розгляду документів до страхового стажу не враховано періоди роботи: - від 15.08.1956, оскільки документи про стаж, вік та заробітну плату повинні подаються тільки в оригіналах; - з 08.09.1971 по 02.03.1973 на посаді помічника складачів поїздів станції Одеса - Західна, у Одеському відділенні Одесько - Кишинівської залізниці, згідно архівної довідки від 06.10.2020 № 392-Р/8, яка видана Архівом №1 Одеського регіону Одеської об`єднаної дирекції залізничих перевезень, оскільки ім`я заявника не відповідає паспорту громадянина України для виїзду за кордон

Не погоджуючись з діями Головного управління, Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з новою позовною заявою.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2022 по справі 420/3482/22 ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні адміністративного позову до Головного управління в повному обсязі.

Не погоджуючись з висновками, викладеними у рішенні суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 по справі 420/3482/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2022 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління від 29.10.2021 № 155250013607 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком. Зобов`язано Головне управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.08.2020 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду у цій справі.

На виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 по справі 420/3482/22 Головним управлінням було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 26.08.2020 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду у цій справі та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.01.2023 № 155250013607 на заміну рішення від 29.10.2021 №155250013607 у зв`язку із відсутністю необхідної кількості років страхового стажу та оригіналів документів.

18.01.2023 на адресу Головного управління від представника ОСОБА_1 адвоката Вадима Меламеда надійшла заява від 18.01.2023 вх. № 1256/Р-1500-23 про добровільне виконання рішення суду.

Головне управління листом від 01.02.2023 №2106-1256/Р-02/8-1500/23 повідомило представника ОСОБА_1 адвоката Вадима Меламеда про добровільне виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 по справі 420/3482/22 та направило рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.01.2023 №155250013607 на заміну рішення від 29.10.2021 №155250013607, в якому зазначено які періоди роботи не враховано до страхового стажу заявника та підстави їх незарахування, а також зазначило, що для вирішення питання щодо призначення пенсії за віком рекомендовано звернутися до відділу обслуговування громадян особисто або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID та надати оригінали паспорту громадянина України для виїзду за кордон, ідентифікаційного коду, трудової книжки та інші документи про стаж.

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 10.07.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 72213157 за виконавчим листом № 420/3482/22, виданим 03.02.2023.

В подальшому, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 11.10.2023 за вих № 03.01.-24938 винесено вимогу виконавця по ВП № 72213157 про виконання зобов`язань викладених у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 420/3482/22 від 11.01.2023.

Відповідний лист про виконання рішення суду було надіслано Головним управлінням до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 13.10.2023 за вих. №1500-0302-5/145175.

Старшим державним виконавцем 17.10.2023 винесено постанову ВП № 72213157 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.

Позивач вважає, що штраф накладено протиправно, оскільки рішення суду виконано про що державного виконавця було повідомлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016року №1404-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно ст.1 якого, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, у тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Верховний Суд у Постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.

Із досліджених судом матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження №72213157 встановлено, що ГУ ПФУ в Одеській області постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 року у справі № 420/3482/22 не виконало.

Як вбачається з копії рішення пенсійного органу від 25.01.2023, його текст є аналогічним рішенню пенсійного органу від 29.10.2021, натомість рішення від 29.10.2021 було предметом розгляду у справі №420/3482/22 і його визнано судом апеляційної інстанції протиправним та скасовано.

П`ятий апеляційний адміністративний суд при прийнятті відповідної постанови звертав увагу на те, що відповідно до п. 2.23 Порядку від 25.11.2005 року №22-1 (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача за призначенням пенсії), документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Відповідно до п. 4.2 Порядку від 25.11.2005 року №22-1 (в редакції, яка діє на момент вирішення питання про призначення пенсії) при прийманні документів працівник сервісного центру, зокрема, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Наведені положення свідчать на користь того, що неналежне оформлення документів чи їх неповнота не є безумовною підставою для відмови у призначенні заявленої пенсії. З наявністю обставин, які свідчать про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у органу пенсійного фонду виникає обов`язок повідомити особу, яка звернулась за пенсією, чи її представника про необхідність усунути певні недоліки при зверненні у визначений цим Порядком строк.

Лише використання органом пенсійного фонду усіх процедур, які застосовуються при вирішенні питання про призначення пенсії та не виконання заявником установлених вимог, може свідчити про обґрунтованість та правомірність рішення територіального органу пенсійного фонду.

3 огляду на те, що відповідач не повідомляв заявника про необхідність дооформлення документів або їх неповноту, відповідний строк на усунення цих недоліків не надавав, то це свідчить про передчасність відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком.

Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надано колію рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.01.2023 №155250013607, однак вказане рішення прийняте без урахування висновків суду, викладених у відповідному рішенні у справі №420/3482/22.

Відповідно, рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області фактично не виконано, при цьому, у позові позивач, на думку суду неправдиво стверджує про виконання рішення суду.

Таким чином, оскаржувана постанова прийнята правомірно та скасуванню не підлягає, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (65091, м.Одеса, вул. Разумовська, 37, код ЄДРПОУ 487051785) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана відповідно до положень ч.6 ст.287 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.

.