Постанова № 115375214, 01.12.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 01.12.2023Справа № 554/10518/23 Провадження № 3/554/3341/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«01» грудня 2023 року м. Полтава

Суддя Октябрськогорайонного судум.Полтави СметанінаА.В.,розглянувши об`єднаніадміністративні матеріали,які надійшлизПівнічного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мала-Виска Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого генеральним директором ПрАТ «ФІРМА ПОЛТАВПИВО», РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 163-1 КУпАП,

за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_1 складено протокол за те, що він порушив порядок ведення податкового обліку, а саме: зависив витрати на збут за рахунок списання вартості готової продукції, використаної на рекламу і маркетинг на загальну суму 4647,9 тис. грн., чим порушив пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, норми МСБО 1, пункту 19 МСБО 18 «Дохід», Концептуальної основи фінансової звітності, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1 035 844 грн., не нарахував податок з доходів нерезидентів при списанні дебіторської заборгованості, чим порушив п.п. 141.4.2. п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку з доходу нерезидента на загальну суму 179 703,16 грн., а також не нарахував ПДВ на остаточну вартість списаних основних засобів, чим порушив п.185.1 ст. 185, п.189.9 ст.189, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 1140 грн.

Крім цього, 30 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_1 складено протокол за те, що він подав з помилками та недостовірними відомостями податкову звітність за формою 1-ДФ/4-ДФ за 1 квартал 2020 року, 2, 3 квартали 2021 року, чим порушив п.51.1 ст.51 та п.п.«б» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010, із змінами та доповненнями.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

01.12.2023 року до суду надійшли клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Гавриленка О.В., відповідно до яких ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 163-1 КУпАП та ч. 1 ст. 163-4 КУпАП повністю визнає, ОСОБА_1 та його представник просять суд розгляд матеріалів про адміністративні правопорушення проводити без їхньої участі та, з урахуванням вимог ст. 22 КУпАП, звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та ч.1 ст. 163-4 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Згідно з вимогами ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність об`єднання в одне провадження адміністративних матеріалів № 554/10518/23 (провадження № 3/554/3341/2023) та № 554/10521/23 (провадження № 3/554/3342/2023) у відношенні ОСОБА_1 в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру № 554/10518/23 (провадження № 3/554/3341/2023) та розглядати вказані справи одночасно.

Згідно зі статтею 1 КУпАПзавданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтями 245, 252, 280 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення, визначені статтею 247 КУпАП.

Відповідно до п.7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 38 КУпАП передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

При цьому п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

Згідно протоколу №66 від 30.10.2023 року, датою вчинення адміністративного правопорушення вказано 27.10.2023 рік, проте, згідно акту документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 27.10.2023 року №575/35-00-07-01-05/05518768 вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП були в різні прроміжки часу, а саме 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 та перше півріччя 2023 років. Таким чином, 27.10.2023 рік є не датою вчинення адміністративного правопорушення, а датою виявлення, при цьому, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено 30.10.2023 року, тобто в порушення вимог ст. 254 КУпАП.

Згідно протоколу №67 від 30.10.2023 року, датою вчинення адміністративного правопорушення вказано 27.10.2023 рік, проте, згідно акту документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 27.10.2023 року №575/35-00-07-01-05/05518768 вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-4 КУпАП було в першому кварталі 2020 року та в другому та третьому кварталах 2021 року. Таким чином, 27.10.2023 є не датою вчинення адміністративного правопрушення, а датою виявлення, при цьому, протокол про адміністративне правопрушення відносно ОСОБА_1 складено 30.10.2023 року, тобто в порушення вимог ст. 254 КУпАП.

Аналіз вимог діючого законодавства, дає підстави стверджувати, що триваючим адміністративним правопорушенням є порушення, пов`язані з довготривалим, безперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила які-небудь встановлені дії або бездіяльність, і далі перебуває в стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан триває протягом значного часу, і весь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Така позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17.

Як випливає з акту перевірки від 27.10.2023 року, на підставі якого складено протокол №66 від 30.10.2023 порушено порядок ведення податкового обліку за період 2017-перше півріччя 2023 років, тобто правопорушення, передбачене ч. 1ст. 163-1 КУпАПне носить характеру триваючого.

Як випливає з акту перевірки від 27.10.2023 року, на підставі якого складено протокол №67 від 30.10.2023 порушено порядок утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи, а саме здійснено подання з помилками та недостовірними відомостями податкової звітності за 1 квартал 2020 року, 2, 3 квартали 2021 року, тобто правопорушення за ч. 1ст. 163-4 КУпАПне носить характеру триваючого.

Суд зауважує, що строк накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення це певний період часу, протягом якого дія чи подія мають юридичне значення. Цей строк не поновлюється і не продовжується і є гарантією того, що будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення мають бути припинені.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

Вказана правова позиція, викладена також в постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року (справа № 308/8763/15-а провадження № К/9901/12342/18).

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Також, згідно з вимогами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи буде свідчити про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не може встановлюватись у справах, у яких провадження закривається.

Таким чином, суд був позбавлений можливості розглянути відповідні адміністративні матеріали у встановлений в ч.2 ст. 38 КУпАП строк, з`ясувати обставини, викладені в ст. 280 КУпАП, та притягти ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Оскільки на момент розгляду об`єднаних адміністративнихматеріалів про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 163-1 КУпАП та ч.1 ст. 163-4 КУпАП, минуло більше трьох місяців з дня вчинення цих правопорушень, тобто минув строк, передбачений статтею 38 цього Кодексу, вказані адміністративні правопрушненя не є триваючими, на підставіп.7ч.1ст.247КУпАП провадженняпо справіпідлягає закриттю,у зв`язкуіз закінченнямна моментрозгляду справистроків накладенняадміністративного стягнення, встановлених у ст.38 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 38, 163-1 ч.1, 163-4 ч.1, 247, 256, 272, 283, 284, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати адміністративні матеріали № 554/10518/23 (провадження № 3/554/3341/2023) у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП та № 554/10521/23 (провадження № 3/554/3342/2023) у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП в одне провадження з присвоєнням єдиного унікального номеру № 554/10518/23 (провадження № 3/554/3341/2023) та розглядати вказані справи одночасно.

Провадження по об`єднаним адміністративним матеріалам у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду адміністративних матеріалів строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Октябрського районного суду

м. Полтави: А.В. Сметаніна