Ухвала суду № 115373155, 04.12.2023, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 грудня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/788/23

Суддя Гирила І.М., розглянувши матеріали позовної заяви за вих. № 03-11187/16 від 27.11.2023 (вх. №875 від 28.11.2023) Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації (вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021) до відповідача Почаївської міської ради (площа Тараса Шевченка, 16, м. Почаїв, 47025), про:

- скасування рішення виконавчого комітету Почаївської міської ради за №87 від 30.06.2004 "Про визнання права власності на комплекс будівель Почаївського Свято-Духівського монастиря";

- скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 13.07.2004, виданого виконкомом Почаївської міської ради;

- скасування Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Комплекс будівель Почаївського Свято-Духівського монастиря за реєстраційним номером майна 6582018;

- визнання права власності на комплекс будівель Почаївського Свято-Духівського монастиря за державою в особі Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації, визнав подані матеріали недостатніми для відкриття провадження у справі, зважаючи на таке.

Вимоги щодо форми, змісту позовної заяви та додатків до неї закріплені у ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Зокрема, ч. 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звернулась з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

П. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з п. 17 Правил надання послуг поштового зв`язку, які затверджені Постановою КМ України №270 від 05.03.2009 (далі - Правила), з наступними змінами та доповненнями, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" визначено, що підтвердженням надання послуг поштового зв`язку є документ (розрахунковий документ) документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у справі може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком/квитанцією про відправлення.

Всупереч наведених норм чинного законодавства, до позовної заяви за вих. № 03-11187/16 від 27.11.2023 (вх. №875 від 28.11.2023) в якості доказів відправлення її копії та доданих до неї документів відповідачу доданий лише фіскальний чек Укрпошти про відправлення від 27.11.2023. Опис вкладення у цінний лист - відсутній.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Cт. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684,00 грн.

П. 1-2 ч. 2 ст. 4 Закону визначено, що за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3, 9 ст. 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162, п. 1, 2, 3 ст. 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

Аналіз п. 3 ч. 3 ст. 162 та ч. 2 ст. 163 ГПК України дозволяє дійти висновку, що законодавець пов`язує визначення ціни позову з моментом пред`явлення позову до суду.

Для правильного визначення суми судового збору за вимогу майнового характеру необхідно встановити ринкову вартість майна щодо якого заявлено вимогу на день подання позовної заяви до суду (правова позиція Верховного Суду, наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/1373/19; в ухвалах Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 924/829/21 та від 03.05.2023 у справі №916/1457/19).

Вартість майна на день подання позову може підтверджуватися, зокрема, звітом про оцінку майна або актом оцінки майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Постанова Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»).

Таким чином, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При зверненні до суду з позовом про визнання права власності обов`язковим є зазначення ціни позову та долучення до позовних матеріалів належних доказів на підтвердження дійсної вартості спірного майна та, відповідно, дійсної ціни позову.

Зі змісту прохальної частини позову вих. № 03-11187/16 від 27.11.2023 (вх. №875 від 28.11.2023) вбачається, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру (скасування рішення виконавчого комітету; скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно; скасування Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно) та одну вимогу майнового характеру (визнання права власності на комплекс будівель Почаївського Свято-Духівського монастиря за державою в особі Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації).

Отже, за подання до господарського суду трьох вимог немайнового характеру до сплати належить судовий збір в загальній сумі 8 052, 00 грн (2 684 грн *3); за звернення до суду з вимогою майнового характеру (визнання права власності) до сплати належить судовий збір, визначений з урахуванням вартості такого майна.

Однак, Тернопільською обласною військовою (державною) адміністрацією наведених вище вимог чинного законодавства не виконано. Зокрема, в якості доказу сплати судового збору до позовної заяви долучено платіжну інструкцію №221 від 24.11.2023 на суму 2 684, 00 грн, яка свідчить про сплату судового збору лише за одну вимогу немайнового характеру.

Для усунення вказаного недоліку позовної заяви, за розгляд господарським судом визначених у позові вимог немайнового характеру, заявнику необхідно доплатити судовий збір в сумі 5 368 грн.

Окрім того, всупереч наведених норм чинного процесуального законодавства, до позовної заяви № 03-11187/16 від 27.11.2023 Тернопільською обласною військовою (державною) адміністрацією не долучено доказів сплати судового збору за вимогу майнового характеру в розмірі 1,5% від ринкової вартості майна, як і доказів на підтвердження ринкової вартості спірного майна на день подання позовної заяви (звіту про оцінку майна, висновку експерта тощо), право власності на яке заявник просить визнати в судовому порядку.

Також позовна заява № 03-11187/16 від 27.11.2023 не містить ціни позову.

Для усунення вказаних недоліків позовної заяви, за розгляд господарським судом визначеної у позові вимоги майнового характеру, заявнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1,5% від ринкової вартості майна, право власності на яке він просить визнати в судовому порядку, вказати ціну позову та надати докази на підтвердження ринкової вартості майна щодо якого заявлено вимогу про визнання права власності.

Водночас, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви.

Однак, у прохальній частині позовної заяви (п. 6) відсутній перелік майна, право власності на яке заявник просить визнати в судовому порядку.

Поряд із цим, п. 8, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема: зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Всупереч наведених норм процесуального закону, позовна заява не містить: відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Приписами ч. 1 ст. 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої вказаної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява за вих. № 03-11187/16 від 27.11.2023 (вх. №875 від 28.11.2023) Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації підлягає залишенню без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що згідно приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі наведеного, керуючись ст. 162, 164, 172, 174, 232-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву за вих. № 03-11187/16 від 27.11.2023 (вх. №875 від 28.11.2023) Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації залишити без руху.

2. Тернопільській обласній військовій (державній) адміністрації, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до Господарського суду Тернопільської області:

- доказів на підтвердження направлення на адресу відповідача копії поданої 28.11.2023 суду позовної заяви та долучених до неї документів (опис вкладення у цінний лист);

- доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі;

- відомостей про ціну позову;

- доказів на підтвердження ринкової вартості майна щодо якого заявлено вимогу про визнання права власності;

- відомостей про перелік майна, право власності на яке просить визнати позивач в судовому порядку;

- відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;

- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (04.12.2023) та оскарженню не підлягає.

4. Копію ухвали направити Тернопільській обласній військовій (державної) адміністрації до її електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя І.М. Гирила