Рішення № 115373150, 14.11.2023, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 листопада 2023 року м. ТернопільСправа № 921/453/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТВІЙ ГАЗЗБУТ, 01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 32/2

до відповідача: Почаївської міської ради, 47025, Тернопільська обл., Кременецький р-н., м. Почаїв, пл. Шевченка Тараса, буд. 16

про стягнення заборгованості у сумі 17 518 грн 92 коп., з яких: 15 361 грн 21 коп. основний борг, 200 грн 31 коп. інфляційні витрати, 112 грн 37 коп. 3% річних та 1845 грн 03 коп. пеня.

За участі представників:

Позивача: адвокат Шевчик Олег Іванович, довіреність №266/23 від 30.12.2022 (дійсна по 31.12.2023); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №002285 від 19.10.2021

Відповідача: Табачук Олександр Миколайович, довіреність №7 від 28.07.2023 (дійсна по 31.12.2023 включно)

1. Суть та рух справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ТВІЙ ГАЗЗБУТ звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача Почаївської міської ради про стягнення заборгованості у сумі 19 134 грн 32 коп., з яких: 15 361 грн 21 коп. основний борг, 449 грн 62 коп. інфляційні витрати, 188 грн 12 коп. 3% річних та 3 135 грн 37 коп. пеня.

Ухвалою суду від 05.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.08.2023.

Ухвалами суду, в порядку статті 183 ГПК України, неодноразово відкладалось підготовче засідання та продовжувався строк підготовчого провадження.

08.08.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява (вх.№ 6508 від 08.05.2023) про зменшення розміру позовних вимог.

29.08.2023 в судовому засіданні, протокольною ухвалою, суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (№ б/н від 08.08.2023 (вх.№ 6508 від 08.08.2023)) та постановив здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням зменшених позовних вимог, а саме: стягнення заборгованості у сумі 17 518 грн 92 коп., з яких 15 361 грн 21 коп основний борг, 200 грн 31 коп. інфляційні витрати, 112 грн 37 коп -3% річних та 1 845 грн 03 коп. пеня.

Судом продовжено строк підготовчого провадження по 25.09.2023, закрито підготовче провадження з 26.09.2023 та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.09.2023 о 11 год. 00 хв., яке в порядку частини 5 статті 216 ГПК України, неодноразово відкладалось з підстав, зазначених в ухвалах суду, востаннє на 14.11.2023.

Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити.

Судом, у судовому засіданні 14.11.2023, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалено скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

2. Аргументи сторін.

2.1. Аргументи позивача .

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно з Договором № 60АВ200-1027771-22 від 29.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу, зокрема в частині оплати вартості отриманої електричної енергії.

В підтвердження позовних вимог до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Договору № 60АВ200-1027771-22 про постачання електричної енергії споживачу від 18.08.2022; заяви - приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу з Додатком №1 до неї; комерційної пропозиції № 7Б, відомості про розмір очікуваного щомісячного споживання електричної енергії на розрахунковий періоди 2022 р. (по площадках вимірювання віднесених до групи "Б", Почаївська міська рада, кВт-год.; акт приймання-передачі електричної енергії №ТГ382144611 від 31.12.2022 на суму 15 361 грн 21 коп., картка рахунку 361 за січень 2022 грудень 2023.

Позивач наголосив, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого, станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену електричну енергію становить 15 361 грн 21 коп.

З огляду на те що, Почаївською міською радою у період грудня 2022 несвоєчасно там не у повному обсязі здійснено оплату за надані послуги з постачання електричної енергії, позивачем нараховано відповідачу 200 грн 31 коп. інфляційних витрат, 112 грн 37 коп. 3% річних та 1 845 грн 03 коп. пені.

Окрім того, на виконання приписів пункту 9 частини 3 статті 162 ГПК України позивач повідомив, що на час подання позову судові витрати складаються з судового збору в розмірі 2 684, 00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000, 00 грн.

2.2. Аргументи відповідача .

21.07.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов (вих. № 6251 від 28.07.2023), згідно з яким останній не заперечує щодо стягнення основної заборгованості за Договором № 60АВ200-102771-22 від 29.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу в сумі 15 361 грн 21 коп. В задоволенні позову в частині заявлених позивачем до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та пені просить відмовити.

Зазначає, що Почаївська міська рада є органом місцевого самоврядування, бюджетною установою, розрахунково-касове обслуговування якої проводить орган державної казначейської служби в Україні. Для реєстрації бюджетних фінансових зобов`язань і подальшої їх оплати необхідно надати органу ДКСУ оригінали актів приймання - передачі електроенергії або скановані копії. Просить суд врахувати, що акт приймання - передачі електроенергії за грудень 2022 року був надісланий позивачем на адресу міської ради згідно з листом за №200-Сл-5369-0423 від 05.04.2023 та отриманий відповідачем лише 24.04.2023. Акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2022 року погоджений міським головою 01.05.2023. У відповідь на вказаний лист Почаївська міська рада повідомила про визнання заборгованості та з метою її усунення запропонувала позивачу звернутись до суду.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що саме неналежне виконання позивачем обов`язків із своєчасної передачі акту приймання-передачі електричної енергії за грудень 2022 року позбавило його можливості своєчасно оплатити суму боргу та призвело до виникнення заборгованості.

Також Почаївська міська рада не погоджується із стягненням витрат на професійну правничу допомогу.

3. Фактичні обставини, встановлені судом.

29.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТВІЙ ГАЗЗБУТ як Постачальником, з однієї сторони, та Почаївською міською радою, як Споживачем, з іншої сторони, укладено Договір на постачання електричної енергії споживачу № 60АВ200-102771-22, відповідно до умов якого Постачальник продає Споживачу до 31.12.2022 товар Згідно з ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія (постачання електричної енергії) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. (п. 2.1 Договору).

Постачання електричної енергії Споживачу здійснюється Постачальником на підставі поданої Споживачем заявки (далі Заявка), примірна форма якої є додатком № 2 до цього Договору та яка має містити: інформацію щодо об`єкта (об`єктів) постачання електричної енергії, в тому числі найменування об`єкта (за наявності), адреса тощо, їх ЕІС коди, відомості щодо строку (періоду) постачання електричної енергії (в тому числі дату початку постачання) за кожним об`єктом Споживача, відомості щодо погодинного споживання електричної енергії об`єктами Споживача (за наявності). (п. 3.1. Договору).

29.12.2022 Почаївською міською радою підписано заяву-приєднання до Договору про постачання електричної енергії Споживачу визначено, що початком постачання електричної енергії є 01.11.2022. Погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), Споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов Договору в повному обсязі.

З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку Споживач та Постачальник набувають всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинного законодавства України.

Ціна за одиницю Товару визначається у додатку №1 до Договору «Комерційна пропозиція Постачальника».(п. 5.2.Договору).

За умовами обраної відповідачем комерційної пропозиції №7Б "Постачання електричної енергії як товарної продукції" визначено, що ціна за одиницю товару за 1 кВт*год. електричної енергії за цим Договором складає 5,15477 грн, в тому числі: ціна електричної енергії 3,95 грн; тариф на послуги з передачі 0,34564 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії 0,8591283 грн.

Ціна цього Договору становить 24 485,16 грн (двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят п`ять гривень 16 копійок), крім того ПДВ 4897, 03 грн (чотири тисячі вісімсот дев`яносто сім 03 копійок), разом з ПДВ 37 920, 00 грн (тридцять сім тисяч дев`ятсот двадцять гривень 00 копійок).

Відповідно до п. 5.11 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць, протягом якого Споживачу здійснювалось постачання електричної енергії згідно поданих Заявок. Заявки Споживача, можуть передбачати замовлення на постачання електричної енергії лише в межах одного календарного місяця.

Згідно з п. 5.13. Договору оплата за електричну енергію здійснюється, за умови подання Споживачем Заявки/Заявок на відповідний розрахунковий період, в наступному порядку:

Повного розрахунку за поставлену електричну енергію у відповідному розрахунковому періоді, Споживач здійснює оплату згідно виставленого Постачальником рахунку на оплату, на підставі підписаного Сторонами Акта приймання-передачі електричної енергії не пізніше ніж протягом 7(сім) банківських днів з моменту його підписання, шляхом оплати повної вартості спожитої електричної енергії. Ціна за одиницю Товару в рахунку виставленому за цим пунктом та в Акті приймання-передачі Товару у відповідному розрахунковому періоді, визначається згідно ціни визначеної в договорі або в додатковій угоді.

За умовами Комерційної пропозиції №7Б Споживач здійснює оплату за електроенергію на підставі рахунку Постачальника. Після закінчення розрахункового періоду Постачальник надає Споживачу рахунок на оплату вартості спожитої електроенергії у розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, безготівковими грошовими коштами на рахунок Постачальника, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

Згідно з п. 6.2 Договору Споживач зобов`язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Постачальник зобов`язався забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього Договору (п. 7.2. Договору).

Відповідно до п. 8.2 Договору припинення електропостачання не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором.

Пунктом 13.1 Договору визначено, що останній набирає чинності з моменту підписання, діє до 31.12.2022включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків.

Умовами обраної відповідачем Комерційної пропозиції №7Б визначено, що Договір про постачання електричної енергії Споживачеві набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є Додатком 1 до Договору, підписання комерційної пропозиції, яка є Додатком 2 до Договору. Договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк до 31.12.2022, а в частині розрахунків договір діє до повного їх виконання.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов Договору та взятих на себе зобов`язань, позивач у грудні 2022 року (включно) передав, а відповідач прийняв 2 980 кВт *год електричної енергії на загальну суму 15 361 грн 21 коп.

Однак, як стверджує позивач, в порушення умов укладеного правочину та вимог чинного законодавства відповідач зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманої, зокрема у грудні 2022 року електричної енергії на суму 15 361 грн 21 коп. не виконав, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

4. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.

Висновки суду із посиланням на норми закону.

Згідно з статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносини, пов`язаних із виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовищ врегульовано Законом України "Про ринок електричної енергії" № 2019-VIII від 13.04.2017.

Статтею 4 Закону № 2019-VIII визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються різні види договорі, зокрема, про постачання електричної енергії споживачу.

Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу (частина 1-2, 7 статті 56 Закону № 2019-VIII).

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (стаття 275 ГК України).

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (частина 6 статті 56 Закону № 2019-VIII).

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - Постанова № 312).

Пунктом 2 Постанови № 312 визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами (абзац 14 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу 1 Правил).

Згідно з пунктом 3.1.7 Правил Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається (пункти 3.1.8 - 3.1.9 Правил).

Пунктами 4.1, 4.3 - 4.4, 4.7 - 4.9 Правил передбачено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника або поточний рахунок оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії й може, зокрема, бути у формі:

1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.

Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

У разі застосування порядку розрахунків плановими платежами величина планового платежу (або порядок її визначення), терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку, початок та тривалість розрахункового періоду, кількість планових періодів, що входять до складу розрахункового періоду, та їх тривалість зазначаються у комерційній пропозиції електропостачальника.

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу (пункти 4.12-4.14 Правил).

Пунктом 4.21 Правил визначено, що оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За статтею 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. (статтею 193 ГК України)

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України, частина 7 статті 193 ГК України).

Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем у грудні 2022 року (включно) 2, 980 кВт*год електричної енергії на загальну суму 15 361 грн 21 коп. підтверджено наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі електричної енергії № ТГ382144611 до договору на постачання електроенергії № 60АВ200-102771-22 від 29.12.2022.

З долученої позивачем до матеріалів справи картки рахунку 361 вбачається, що вартість отриманої електричної енергії на суму 15 361, 21 грн відповідач не оплатив.

Докази оплати Почаївською міською радою вартості отриманої у грудні 2022 року електричної енергії на суму 15 361 грн 21 коп. в матеріалах справи відсутні.

Відповідачем, у відзиві на позов за № 927 від 21.07.2023 (вх. №6257 від 28.07.2023) позовні вимоги ТОВ "Твій Газзбут" в частині стягнення основного боргу в сумі 15 361 грн 21 коп. визнано в повному обсязі.

Статтею 191 ГПК України, зокрема, визначено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

В силу приписів частини 2 статті 161 ГПК України заявами по суті справи є, зокрема, відзив на позовну заяву.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (частини 2, 4-5 статті 191 ГПК).

Судом встановлено, що про визнання позову в частині заявленої до стягнення суми основного боргу відповідач зазначив у відзиві на позовну заяву за №927 від 21.07.2023 (вх.№ 6257 від 28.07.2023), тобто до початку розгляду спору по суті.

У відзиві на позовну заяву за № 927 від 21.07.2023 (вх.№ 6257 від 28.07.2023) відповідачем визнано позов в частині заявленої до стягнення суми основного боргу.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТВІЙ ГАЗЗБУТ про стягнення з Почаївської міської ради 15 361 грн 21 коп. заборгованості за отриману у грудні 2022 року електроенергію підлягають до задоволення як правомірно заявлені, документально підтверджені та визнані відповідачем.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені в сумі 1 845,03грн.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частина 1 статті 216 ГК України).

Стаття 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина 1 статті 611 ЦК України).

В силу статтей 546 - 551 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (частина 2 статті 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 ГК України).

У постанові від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19 Верховний Суд зазначив, що: "Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Зідно пункту 5.13 Договору, оплата за електричну енергію здійснюється, за умовами подання Споживачем Заяви/Заявок на відповідний розрахунковий період, в наступному порядку: повного розрахунку за поставлену електричну енергію у відповідному розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату згідну виставленого Постачальником рахунку на оплату, на підставі підписаного Сторонами Акта приймання-передачі електричної енергії не пізніше ніж протягом 7 (сім) банківських днів з моменту його підписання, шляхом повної оплати вартості спожитої електричної енергії.

Отже, за умовами укладеного між сторонами у справі правочину та комерційної пропозиції обов`язок відповідача щодо оплати вартості отриманої електричної енергії жодним чином не пов`язується із моментом отримання та підписання акту приймання-передачі електроенергії.

Як вбачається з матеріалів справи Акт приймання-передачі електроенергії до договору на постачання електроенергії №60АВ200-102771-22 від 29.12.2022, відповідачем - Почаївською міською радою підписано - 01.05.2023, однак у встановлений п. 5.13 Договору строк за поставлену електричну енергію не оплачено.

Відтак, відповідачем з 11.05.2023 допущено прострочення сплати вартості отриманої ним електричної енергії в сумі 15 361,21 грн.

З огляду на порушення відповідачем строку оплати вартості отриманої електричної енергії, позивачем нараховано відповідачу пеню за період 11.05.2023 07.08.2023 в сумі 1 845 грн 03 коп.

Згідно з усталеною судовою практикою застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань "господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості".

Судом розглянуто проведений позивачем розрахунок заявленої до стягнення пені та зважаючи на доведений матеріалами справи факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань по оплаті отриманої у грудні 2022 року електричної енергії, з врахуванням встановленого умовами Договору терміну здійснення розрахунку, в межах визначеного позивачем періоду нарахування, проведено перерахунок заявленої до стягнення суми пені.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення пені за період з 11.05.2023 07.08.2023 (кількість днів прострочення - 89) судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства та є арифметично вірним, а тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 1 845 грн 03 коп. грн підлягають задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 112, 37коп, та 3% річних в сумі 200 грн 31коп.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 ЦК України).

За змістом частина 2 статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Умовами підписаної між сторонами у справі комерційної пропозиції №7Б визначено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком платежів, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення: пені у розмірі 0,5% за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюється нарахування; 3% річних від простроченої суми. При цьому сума боргу повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

З огляду на порушення відповідачем строку оплати вартості отриманої електричної енергії, позивач нарахував відповідачу за період 11.05.2023 07.08.2023:

- 3% річних в сумі 200,31 грн;

- інфляційних втрат в сумі 112,37 грн.

Суд, перевіривши правильність розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, зважаючи на доведений матеріалами справи факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань по оплаті отриманої в грудні 2022 електричної енергії, з врахування встановленого умовами договору терміну здійснення розрахунку, в межах визначеного позивачем періоду, встановив, що такий проведено вірно, відповідно підлягає до задоволення - 3% річних в сумі 200,31 грн та інфляційних втрат в сумі 112,37 грн.

Щодо наведених у відзиві на позовну заяву заперечень відповідача про неправомірність нарахування позивачем та заявлення до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, обґрунтовані невчасним надходженням акту приймання-передачі, спростовуються встановленими вище судом обставинами та, відповідно, до уваги не беруться.

5. Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими й електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (частина 2 статті 73 ГПК України).

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, вірогідність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не беруться, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить відрізних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також відрізних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 233, 236, 238, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Почаївської міської ради, 47025, Тернопільська обл., Кременецький р-н., м. Почаїв, пл. Шевченка Тараса, буд. 16 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТВІЙ ГАЗЗБУТ, 01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 32/2 15 361 (п`ятнадцять тисяч триста шістдесят одну) грн 21 коп. основного боргу,200 (двісті) грн 31 коп. інфляційних витрат, 112 (сто дванадцять) грн 37коп. 3% річних, 1 845 (одну тисячу вісімсот сорок п`ять) грн 03коп. - пені.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ТВІЙ ГАЗЗБУТ, 01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 32/2(код ЄДРПОУ 43965848);

Відповідач: Почаївської міської ради, 47025, Тернопільська обл., Кременецький р-н., м. Почаїв, пл. Шевченка Тараса, буд. 16 (код ЄДРПОУ 14052785).

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України. Копію повного тексту рішення надіслати учасникам справи відповідно до вимог статті 242 ГПК України.

Повний текст складено 01.12.2023.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко