Рішення № 115371101, 30.10.2023, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2683/23

2/683/902/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року м.Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі : головуючого - судді Андрощука Є.М.

з участю секретаря Бадаєвої Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Старокостянтинові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

03 серпня 2023р. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, в якому просили: визнати право власності за ОСОБА_1 на 5/8 частки, за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за кожним по 3/16 частці житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову посилались на те, що будинковолодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 було побудоване у 1973 році ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та відноситься до суспільної групи "колгоспний двір". Станом на 15.04.1991 року головою двору був ОСОБА_4 , членами двору були ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Разом з тим, вони право власності на будинок не зареєстрували і правовстановлюючий документ не отримали.

Спірний будинок побудований до 05 серпня 1992 року, а отже, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 при житті набули в рівних частках право власності на вказане домоволодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 і після його смерті спадщина відкрилася на 1/4 частку домоволодіння, на яку він мав право як член колгоспного двору. Спадщину прийняли його дружина ОСОБА_5 та донька ОСОБА_8 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, так як проживали спільно із спадкоємцем. Проте при житті вони не оформили своє спадкове право і кожний з них мав право в порядку спадкування на 1/8 частку (1/4 : 2).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 і спадщина відкрилась на 3/8 частку домоволодіння (1/4 частка, на яку вона мала право як член колгоспного двору + 1/8 частка, на яку вона мала право в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 ). Після її смерті спадщину прийняли і частково оформили її внуки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Отже кожний з них має право на 3/16 часку домоволодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_8 і спадщина відкрилась на 3/8 частку домоволодіння (1/4 частка, на яку вона мала право як член колгоспного двору + 1/8 частка, на яку вона мала право в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 ). Після її смерті спадщину прийняла ОСОБА_1 , яка має право на спадкування за законом, так як є рідною сестрою померлої.

Право на 1/4 частку домоволодіння мав ОСОБА_7 як член колгоспного двору. З 1990 року він проживав в російській федерації , спірним домоволодіння з того часу не користувався і не володів, право власності не оформляв. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер в росії і спадщина після його смерті не оформлялась.

ОСОБА_8 постійно проживала у спірному будинку, в тому числі і після смерті брата ОСОБА_7 , до своєї смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 і після її смерті спадщину прийняла ОСОБА_1 та володіє зазначеним будинком.

Враховуючи, що ОСОБА_8 відкрито, безперервно володіла та користувалася 1/4 часткою житлового будинку по АДРЕСА_1 , на яку мав право як член колгоспного двору ОСОБА_7 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_5 , та оскільки після його смерті спадщину ніхто не прийняв та не оформив, вона набула право власності за набувальною давністю на вказане майно, а отже ОСОБА_1 має право на визнання за ним права власності на зазначене майно 1/4 частку будинку) за набувальною давністю.

Таким чином ОСОБА_1 має право на 5/8 частку домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 (3/8 частка, на яку вона має право в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 + 1/4 частка, на яку вона має право по набувальній давності).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право на 3/16 частку кожний в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 і в позасудовому порядку позивачі не можуть оформити своє власності на домоволодіння, тому вимушені звернутися до суду з позовом.

Представник позивачів - адвокат Віхерко Н.О. звернулась до суду заявою про розгляд справи у її та позивачів відсутності, просила позов задовольнити, з вищенаведених підстав.

Представник відповідача звернувсь до суду заявою про розгляд справи у його відсутності та при розгляді справи не заперечує проти задоволення позову.

Суд, дослідивши докази у справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За приписами статті 1218 цього ж Кодексу до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Також, відповідно до ст.524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), який діяв на час відкриття спадщини, спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ч.1 ст.529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках діти ( у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Крім того, за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Виходячи зі змісту ст.344 ЦК України та п. 9 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» інститут набувальної давності базується на сукупності таких обставин: тривалого добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним. Тривалість володіння передбачає, що має закінчиться визначений законодавством строк перебування речі у володінні певної особи.

Відкритість та безперервність володіння теж є необхідними умовами для набуття права власності за набувальною давністю і означають, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, а також те, що протягом зазначеного в законі строку володілець не вчиняв дій, що свідчили б про визнання ним обов`язку повернути річ власнику, а також йому не пред`являвся правомочною особою позов про повернення майна.

Володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна.

Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Частиною 2 ст.344 ЦК Ураїни передбачено, що особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем ( правонаступником) вона є.

Відповідно до п.13 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

В судовому засіданні встановлено, що будинковолодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 було побудоване у 1973 році ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та відноситься до суспільної групи "колгоспний двір".

Встановлено, що станом на 15.04.1991 року головою двору був ОСОБА_4 , членами двору були ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 однак право власності на будинок не було ними зареєстровано в установленому порядку, що підтверджується даними довідки старости Радковецького старостинського округу виконавчого комітету Старокостяниніської міськради Хмельницького району №29-10/97 від 26.05.2023р. (а.с.9) та даними довідки КП «Старокостянтинівське міське бюро техінвентарізації» №858 від 19.12.2022р. (а.с.12).

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 від 29.10.1996р. /а.с.23/) і після його смерті спадщина відкрилася на 1/4 частку домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , на яку він мав право як член колгоспного двору.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли його дружина ОСОБА_5 (свідоцтво про одруження серія НОМЕР_2 від 08.11.1958р. /а.с.43/) та донька ОСОБА_8 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 від 24.10.1954р. /а.с.19/) - кожен з них маючи право в порядку спадкування на 1/8 частку вказаного будинковолодіння, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, так як проживали спільно із спадкоємцем, однак при житті вони не оформили своє спадкове право.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_4 від 04.05.2002р. /а.с.22/) і спадщина відкрилась на 3/8 частку домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 (1/4 частка, на яку вона мала право як член колгоспного двору + 1/8 частка, на яку вона мала право в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 ).

Після її смерті спадщину прийняли і частково оформили її внуки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і отже кожний з них має право на 3/16 часку вищевказаного домоволодіння.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_8 (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_5 від 23.10.2019р. /а.с.21/) і після її смерті відкрилась спадщина на 3/8 частку домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 (1/4 частка, на яку вона мала право як член колгоспного двору + 1/8 частка, на яку вона мала право в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 ). Після її смерті спадщину прийняла ОСОБА_1 , яка має право на спадкування за законом, так як є рідною сестрою померлої.

Також, встановлено, що право на 1/4 частку домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 мав ОСОБА_7 як член колгоспного двору, однак з 1990 року він проживав в російській федерації та домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 з того часу не користувався і не володів, право власності не оформляв. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер в росії і спадщина після його смерті не оформлялась.

Тому враховуючи, що ОСОБА_8 відкрито, безперервно володіла та користувалася 1/4 часткою житлового будинку по АДРЕСА_1 , на яку мав право як член колгоспного двору ОСОБА_7 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_5 , та оскільки після його смерті спадщину ніхто не прийняв та не оформив, остання набула право власності за набувальною давністю на вказане майно, а отже ОСОБА_1 має право на визнання за ним права власності на частку будинковолодіня АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

З вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_1 має право на 5/8 частку домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 (3/8 частка, на яку вона має право в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 + 1/4 частка, на яку вона має право по набувальній давності), а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право на 3/16 частку кожний в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 .

Натомість, як вбачається з відповіді на звернення завідувача Старокостянтинівської держнотконотри Заворотної Т.В. №674/02-14 від 21.04.2023р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , оскільки не надано правовстановлюючих документів на будинковолодіння та право власності на дане будинковолодіння не зареєстроване (а.с.8).

Відповідно до п.23 постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню та слід визнати право власності за ОСОБА_1 на 5/8 частки за ОСОБА_2 на 3/16 частки та ОСОБА_3 на 3/16 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-80, 89, 141, 244-246, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Визнати право власності за ОСОБА_1 на 5/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати право власності за ОСОБА_2 на 3/16 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати право власності за ОСОБА_3 на 3/16 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд.

У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Старокостянтинівська міська рада Хмельницького району Хмельницької області м.Старокостянтинів вул.Острозького,41 Хмельницького району Хмельницької області код ЄДРПОУ 36027760.

Суддя Є.М. Андрощук