Ухвала суду № 115370407, 04.12.2023, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

_________________

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04.12.2023 Справа № 905/1549/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дмитрівська птахофабрика" (03057, місто Київ, вулиця Довженка Олександра, будинок №18; код ЄДРПОУ 43117920)

до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, місто Москва, вулиця Житня, будинок №14; код загальноросійського класифікатора органів державного управління 1318000)

про стягнення збитків

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дмитрівська птахофабрика" звернулось до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення збитків у розмірі 197 119 173,00 гривень, що еквівалентно 5 468 135,00 доларів США за курсом НБУ станом на дату подання позову (28.11.2023).

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Основні вимоги, що пред`являються до форми та змісту позовної заяви визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Основні вимоги, що пред`являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Згідно з ч. 3 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, у позовній заяві заявник стверджує, що збитки за адресою с. Шнурки, Черкаської ОТГ, Слов`янського району на суму 96 289 493,85 гривень завдані внаслідок пожежі 21.04.2022 та ворожих обстрілів протягом квітня-липня 2022 року.

Натомість, з відповіді начальника 6 ДПРЗ ГУДСНС України у Донецькій області слідує, що зафіксовано гасіння пожежі лише 21.04.2022, доказів щодо фіксування влучань внаслідок ворожих обстрілів протягом квітня-липня 2022 року відповідними державними органами за вказаною адресою матеріали позовної заяви не містять.

Також, позовна заява має місти обґрунтований розрахунок ціни позову.

Проте, подана позовна заява не містить такого розрахунку, зазначені в позові суми збитків за адресами ведення господарської діяльності різняться з сумами збитків, зазначеними в складеній самим позивачем Довідці №1-30/09/22 від 30.09.2022. Зокрема, у Витягу з ЄРДР №1489 від 28.12.2022 зазначено про реєстрацію заяви щодо пошкодження внаслідок обстрілів та захоплення нежитлових приміщень за адресою с. Шнурки, Черкаської ОТГ, Слов`янського району, чим спричинено матеріальну шкоду у розмірі 32 233 143,31 гривень.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовій збір».

Позивач стверджує, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Однак суд не погоджується з даним твердженням позивача в повній мірі, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Зокрема, така пільга передбачає звільнення від сплати судового збору за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Позовні вимоги щодо стягнення збитків у розмірі 197 119 173,00 гривень включають вимогу щодо стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку) в розмірі 5 086 692,00 гривень.

Збитками, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто відшкодування упущеної вигоди - це захід цивільно-правової відповідальності, що застосовується з метою захисту порушених прав і полягає у відшкодуванні боржником вартості майнових вигод, які кредитор міг би отримати, якби його суб`єктивне право не було б порушено.

Відповідної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, зокрема у своїй постанові від 04.05.2022 у справі №761/28949/17.

За приписами ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Отже, майном як особливим об`єктом цивільних прав є, серед іншого, майнові права.

При цьому, суд відмічає, що Закон України "Про судовий збір" (а саме п. 22 ч. 1 ст. 5 цього Закону) не пов`язує звільнення від сплати судового збору з порушенням права власності на майно як загальне поняття і особливий об`єкт цивільних прав, що охоплює й майнові права.

Натомість необхідною умовою звільнення від сплати судового збору за Законом України "Про судовий збір" є порушення права власності саме на рухоме та/або нерухоме майно.

Виходячи з правової природи упущеної вигоди та положень ст. 190 ЦК України, упущена вигода (неотриманий прибуток) є майновим правом та, відповідно, неспоживною річчю.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч. 2 ст. 181 ЦК України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Отже, упущена вигода (неотриманий прибуток) не належить до нерухомого чи рухомого майна (рухомої речі, яку можна вільно переміщувати у просторі).

У пункті 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору законодавець пов`язує з вимушеним переселенням з тимчасово окупованих територій України, загибеллю, пораненням, перебуванням в полоні, незаконним позбавленням волі або викраденням, а також порушенням права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Водночас порушення права на отримання прибутку, тобто, порушення майнового права, є відмінним від порушення права власності на рухоме майно в контексті змісту п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

За таких обставин передбачені чинним законодавством умови, необхідні для звільнення позивача від сплати судового збору в цій частині, відсутні.

За змістом статей 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно зі статтею 4 Закон України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 становить 2 684,00 гривень (стаття 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік»).

Таким чином, розмір судового збору за подання даної позовної заяви (в частині стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку) в розмірі 5 086 692,00 гривень) підлягає сплаті в розмірі 76 300,38 гривень.

Відповідно до статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З приписами частин третьої та четвертої статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 164, 172, 174, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В

1. Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Дмитрівська птахофабрика" залишити без руху.

2. Заявнику усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки протягом п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду:

- доказів сплати судового збору в розмірі 76 300,38 гривень за реквізитами Господарського суду Донецької області;

- доказів, що підтверджують викладені у позові обставини (щодо влучань вибухових снарядів/пристроїв протягом квітня-липня, захоплення приміщень);

- обґрунтований розрахунок заявлених вимог.

3. Роз`яснити Товариство з обмеженою відповідальністю "Дмитрівська птахофабрика", що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику відповідно до п.п. 4, 5 ст. 174 ГПК України.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Фурсова