Рішення № 115370342, 04.12.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2023м. ДніпроСправа № 904/4782/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в розмірі 58 652,16 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в розмірі 58 652,16 грн.

Ухвалою від 04.09.2023 позовну заяву залишено без руху.

15.09.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви..

Ухвалою від 02.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

17.10.2023 від відповідача надійшов відзив на позов.

27.11.2023 та 29.11.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

04.12.2023 здійснено розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку з затримкою вагонів на станціях підходу та внаслідок несвоєчасного забирання вантажу з колій станції Шмакове відповідачу за весь час затримки було нараховано плату за користування вагонами у сумі 42,84 грн. та збір за зберігання вантажу у сумі 58 609,32 грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог з наступних підстав.

Виставлені Відповідачем до відвантаження спірні вагони були прийняті Позивачем без зауважень про що свідчить Пам`ятка про забирання вагонів №№74,75/забирання вагонів 09.04.2023 о 16:05.

Разом з вагонами Відправником оформлений перевізний документ.

Саме Акти, в тому числі і Акти загальної форми відповідно до Статуту залізниці

В актах загальної форми №№ 676, 616 доданих до позову зазначено:

«Прийняті до перевезення вагони 09.04.2023 о 16:05 через невірне оформлення перевізних документів вагони простоювали на коліях станції Шматкове 09.04.2023 до 17:10

В акті № 616 додатково розписана причина простою вагонів, а саме «невірно вказаний відповідальний за навантаження».

Відповідач вважає, що простій вагонів за спірними відправками відбувся на станції Шмаково 09.04,2023 з 16:05 до 17:10;

загальний час простою 1 година 05 хвилин;

фіксація порушення - Акт загальної форми №№676, 616;

порушення - невірно вказаний відповідальний за навантаження.

Накладна містить 66 граф та відповідно до Правил деякі графи накладної мають бути заповнені Вантажовідправником в електронному вигляді (електронний документооборот) користуючись програмою АС Клієнт УЗ.

Графа 10 Станція та залізниця призначення;

Графа 16 Станція та залізниця відправлення;

Графа 20 Найменування вантажу

Саме в графі 20 залізничної накладної крім найменування вноситься наступна інформація

- Відмітка про розміщення та кріплення вантажу із зазначенням посади та прізвища відповідального за навантаження працівника (у разі визначення маси лісоматеріалів умовно - дані про кількість навантажених штабелів і їх висоту).

Відповідач зазначив, що в графі 20 спірних перевізних документів саме на вимогу товарного касира Відповідачем здійснено коригування прізвища відповідального за навантаження Мищенко Л.Н. (російська) на Міщенко Л.М. (українська).

Відповідач вважає, що такий недолік/помилка в прізвищі не впливає на здійснення перевезення та не позбавляє встановити особу відповідальну за навантаження; доволі велика кількість перевезень здійснено перевізником (Позивачем) без зауважень з перевізними документами з вказаним прізвищем відповідального за навантаження саме ОСОБА_1 (на російській мові): правила не містять вимоги оформлення перевізних документів виключно українською мовою;

Відповідач вказує, що документ/залізнична накладна заповнюється в системі АС « Клієнт УЗ» і для цього треба з випадаючого списку вибрати відповідь, яка в багатьох випадках написана (сформована залізницею) саме російською мовою (роздруківка/скрін додається). Тобто в самому електронному кабінет, заповнюючи перевізний документ Відправник позбавлений можливості вписати інформацію українською мовою, бо «шаблон» у Позивача сформований на російською.

Графи залізничної накладної (спірної), відповідь в яких формується російською мовою і містяться відповідно в спірних накладних теж російською №№10, 13, 20, 26, 28.

Відповідач вважає, що до зазначеної поведінки Позивача має застосовуватися принцип загального права «естопель», тобто Позивач діє непослідовно, займає іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від його більш ранньої поведінки і що ставить сторону Відповідача у невигідне становище. У зв`язку з цим до Позивача має бути застосований вищевказаний принцип для відмови в задоволені позовних вимог, адже відповідна судова практика в Україні вже склалась (постанова ВС від 10.04.19р по справі №390/34/17, від 09.04.19р по справі №903/394/18, від 17.11,18р по справі №911/205/18).Принцип «естопель» застосовується також і в практиці Європейського суду з прав людини «Хохліч проти України», заява №41707/98).

Також відповідач вказує, що за одну годину та п`ять хвилин часу перевізником нараховано додаткових платежів на суму, що становить більше ніж 50% повної вартості самого перевезення.

Така сума, на думку відповідача, є не співмірною з розміром плати за фактичне перевезення.

ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, та зазначає, що у відповідності до п.п.8,9 Договору про експлуатацію, 09.04.2023 о 16год. 05хв. з під`їзної колії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на колії станції Шмакове було виставлено першу партію з 17 вагонів, що підтверджено пам`яткою ф.ГУ-45 №74.

09.04.2023 о 16год. 50хв. з під`їзної колії на колії станції Шмакове було виставлено другу партію з 19 навантажених вагонів, що підтверджено пам`яткою ф.ГУ-45 №75.

Про закінчення вантажних операцій з першою та другою партіямии вагонів вантажовласником на станцію було надано повідомлення.

Для підпису пам`яток ф. ГУ-45 №№ 74, 75 представник ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг не з`явився, про що складено акти загальної форми ф. ТУ-23 №№ 614, 615 від 09.04.2023.

Згідно Пояснення щодо заповнення накладної, що є додатком до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за №863/5084, в графі 20 накладної відправником проставляється відмітка про розміщення га кріплення вантажу із зазначенням посади та прізвища відповідального за навантаження працівника.

В листі №92-02.02/257 від 25.03.2021 про прийняття іспитів у майстрів дільниці дробарно-сортувальної фабрики шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт) гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», відповідальних за правильність виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, виконання ГОСТу 22235-76 в частині збереження вагонного парку (копія листа додається), з яким Відповідач звернувся до керівництва Криворізької дирекції залізничних перевезень, серед інших зазначено прізвище Міщенко Л.М.

В Реєстрі перевірки знань ТУ осіб, відповідальних за правильність розміщення й кріплення вантажів (копія витягу з Реєстру додається) зазначено прізвище Міщенко Людмили Миколаївни (посвідчення № 46831 від 30.03.2021, дійсне до 29.03.2024).

Особи з прізвищем ОСОБА_1 ані список, наданий Відповідачем, ані Реєстр перевірки знань ТУ осіб, відповідальних за правильність розміщення й кріплення вантажів, не містять. Прізвища « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 » - це два різних прізвища, етимологічно не пов`язаних одне з одним.

Правильність внесення в накладну даних, на думку позивача, має вирішальне значення у випадку виникнення на шляху прямування поїзда ситуацій, пов`язаних з безпекою руху, а саме: перевантаження вагонів понад вантажопідйомність, нерівномірне навантаження візків вагону, що може призвести до транспортної події. Саме тому підприємством і визначається відповідальний працівник за навантаження вантажу у вагони.

Відправником не були надані правильно оформлені перевізні документи на відправлення вагонів, працівниками станції Шмакове було складено акти загальної форми ф.ГУ-23 №616 та №676 від 09.04.2023 про затримку вагонів на коліях станції в очікуванні оформлення перевізних документів.

Після надання відправником ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» правильно оформлених накладних №№ 46184495, 46184503, 46184487, 09.04.2023 о 17год. 10хв. спірні вагони було прийнято залізницею до перевезення.

Таким чином, на думку позивача, заперечення Відповідача, наведені ним при підписанні спірних відомості ф.ГУ-46 та накопичувальних карток ф. ФДУ-92, а також у відзиві на позовну заяву про те, що виправлення прізвища відповідального за навантаження в перевізному документі не є помилкою в оформленні документа, є безпіставними.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

При цьому, у відповідності з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній. Електронний цифровий підпис працівником залізниці накладено в графі 38 накладних №№ 46184495, 46184503, 46184487 вже після внесення відправником інформації в графу 55 накладних.

За весь час знаходження вагонів в очікуванні надання відправником перевізних документів станцією Шмакове нараховано плату за користування вагонами по відомості ф.ГУ-46 №17049003 в сумі 42,84грн. (з ПДВ) та збір за зберігання вантажу по накопичувальних картках ф.ФДУ-92 №№25049004, 25049005 в сумі 58 609,32грн. (з ПДВ); всього - 58 652,16грн. (з ПДВ).

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наданням позивачем договірних послуг щодо залізничного перевезення вантажу (вагонів) та наявності правових підстав для виникнення зобов`язань відповідача щодо плати за користування вагонами й збору за зберігання вантажів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - власник колії, відповідач) укладено договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станції Кривий Ріг - Головний, Кривий Ріг, Новоблочна регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" № ПР/М-23-114/НЮдч/100 від 06.03.2023 «Про експлуатацію залізничної під`їзної колії Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», яка примикає до станції Шмакове Придніпровської залізниці». (далі-договір).

Відповідно до п.8 Договору про експлуатацію про готовність вагонів до забирання відповідальний працівник Власника колії передає повідомлення відповідальному працівнику станції Шмакове по телефону за формою, встановленою Правилами користування вагонами з подальшим письмовим підтвердженням.

Згідно п.9 Договору про експлуатацію з під`їзної колії вагони повертаються Залізниці партією в кількості не більше 19 вагонів на одну з колій станції Шмакове.

У відповідності до п.п.8,9 Договору про експлуатацію, 09.04.2023 о 16год. 05хв. з під`їзної колії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на колії станції Шмакове було виставлено першу партію з 17 вагонів, що підтверджено пам`яткою ф.ГУ-45 №74.

09.04.2023 о 16год. 50хв. з під`їзної колії на колії станції Шмакове було виставлено другу партію з 19 навантажених вагонів, що підтверджено пам`яткою ф.ГУ-45 №75.

Про закінчення вантажних операцій з першою та другою партіямии вагонів вантажовласником на станцію було надано повідомлення.

Для підпису пам`яток ф. ГУ-45 №№ 74, 75 представник ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг не з`явився, про що складено акти загальної форми ф. ГУ-23 №№ 614, 615 від 09.04.2023.

Враховуючи той факт, що відправником не були надані правильно оформлені перевізні документи на відправлення вагонів, працівниками станції Шмакове було складено акти загальної форми ф.ГУ-23 №616 та №676 від 09.04.2023 про затримку вагонів на коліях станції в очікуванні оформлення перевізних документів.

Після надання відправником ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» правильно оформлених накладних №№ 46184495, 46184503, 46184487, 09.04.2023 о 17год. 10хв. спірні вагони було прийнято залізницею до перевезення.

За весь час знаходження вагонів в очікуванні надання відправником перевізних документів станцією Шмакове нараховано плату за користування вагонами по відомості ф.ГУ-46 №17049003 в сумі 42,84грн. (з ПДВ) та збір за зберігання вантажу по накопичувальних картках ф.ФДУ-92 №№ 25049004, 25049005 в сумі 58 609,32грн. (з ПДВ). Відомість та накопичувальні картки відповідальним працівником ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» підписано із запереченнями: «З нарахованою сумою не згодні, оскільки виправлення прізвища відповідального за навантаження в перевізному документі не є помилкою в оформленні документа».

Пунктом 12 Договору про експлуатацію визначено, що власник колії сплачує залізниці: плату за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами та контейнерами; збір за зберігання вантажів у вагонах - згідно з Правилами зберігання вантажів.

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу у добровільному порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Згідно зі ст. 17 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Згідно з п. 2 Правил користування вагонами і контейнерами затверджених наказом Міністерства України від 25.02.1999 № 113 за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.

Відповідно до п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно з п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями.

Плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера) (п. 5 Правил).

Пунктом 6 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У відповідності до п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (пункт 12 Правил користування вагонами і контейнерами).

Розмір плати за користування вагонами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (п. 14 Правил користування вагонами і контейнерами).

Статтею 119 Статуту залізниць України встановлено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань.

При цьому, у відповідності з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній. Електронний цифровий підпис працівником залізниці накладено в графі 38 накладних №№ 46184495, 46184503, 46184487 вже після внесення відправником інформації в графу 55 накладних.

Згідно п.12 Правил користування загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до ЗО хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Слід зазначити, що вагони з під`їзної колії у відповідності з п.9 Договору про експлуатацію приймаються частинами, тому пам`ятки про забирання вагонів складаються після виставлення кожної частини відповідно.

Судом встановлено, що за весь час знаходження спірних вагонів в безпосередньому розпорядженні вантажовласника позивачем нарахована плата за користування вагонами у розмірі 42,84 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що плата за користування вагонами нарахована на підставі ст. 119 Статуту залізниць України.

За приписами ст. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Згідно з ст. ст. 73,74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами Господарського процесуального кодексу України докази мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Враховуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що наявність підстав для нарахування спірної суми за користування вагонами доводиться позивачем, який надав копії пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 із зазначенням часу передачі вагонів відповідачу.

Порядок нарахування збору за зберігання вантажу визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р.. за № 866/5087.

Відповідно п.9 Правил зберігання вантажів за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, які простоюють в очікуванні оформлення перевезення, збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки засвідчується актом загальної форми. Якщо вантаж для відправлення завозиться частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну частину. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини визначається з моменту ввезення до моменту оформлення перевізних документів.

Згідно абз.3 п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 864/5085, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника.

Пунктом 12 Договору про експлуатацію визначено, що власник колії сплачує залізниці: плату за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами та контейнерами; збір за зберігання вантажів у вагонах - згідно з Правилами зберігання вантажів.

В свою чергу, статтею 121 Статуту залізниць України та п.16 Правил користування вагонами та контейнерами визначено перелік обставин, за яких вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами.

Так, пунктом 16 Правил користування вагонами передбачено випадки, за якими вантажовласники звільняються від сплати плати за користування вагонами, а саме:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність.

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі , з причин, що залежать від залізниці.

Таким чином, заперечення, наведені Відповідачем у відомостях ф. ГУ-46, не підпадають під жоден з випадків звільнення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від плати за користування вагонами.

Отже, зібрані у справі докази у сукупності з боку позивача є більш вірогідними на підтвердження наявності обставин для нарахування спірної плати, ніж докази, на які посилається відповідач на їх спростування.

Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку судом порушень не встановлено.

Оскільки матеріалами справи доводиться наявність підстав для нарахування спірної плати за користування вагонами господарський суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є правомірними.

Наявність законодавчо визначених підстав для звільнення від плати за користування вагонами й збору за зберігання вантажів відповідачем не доведена.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в розмірі 58 652,16 грн. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, будинок 1; ідентифікаційний код 24432974) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, місто Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) 42,82 грн. плати за користування вагонами, 58 609,32 грн. збору за зберігання вантажу, 2 684,00 грн. судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2023.

Суддя Н.Г. Назаренко