Рішення № 115368224, 29.11.2023, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/1044/23

Провадження №2/574/250/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Божок В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позов обґрунтовує тим, що 07.12.2022 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №4909686, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.9 договору позики, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п.п.2.1. договору позики, за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає н себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

Згідно п.п.2.5. договору позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-Сайті товариства протягом з робочих днів з дати підписання договору.

Відповідно до п.п.10.1.5 та п.п.10.1.6 договору позики відповідач підтвердив, що вивчив та повністю погоджується з умовами Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Маніфою», які є невід`ємною частиною договору, а також вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення кредитного договору та визнають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

11.05.2023 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №11-05/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфою» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 11.05.2023 до договору факторингу №11-05/2023 від 11.05.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15580 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 10580 грн. - заборгованість за процентами за користування позикою.

В супереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання та після відступлення права грошової вимоги не здійснено жодного платежу на погашення існуючої заборгованості, ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

При цьому, з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме 11.05.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

На підставі викладеного ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики №4909686 в розмірі 15580,00 грн.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 13.10.2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з`явились.

Представник позивача Пінчук Д.С. подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності сторони, в якій заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався та заяв про відкладення розгляду справи чи його проведення без його участі не подавав.

З врахуванням вказаних обставин та положень ст.280 ЦПК України, судом ухвалено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши обставини справи, надані докази та надавши їм належну оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 07.12.2022 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №4909686, за умовами п.2.1. та підпунктів пункту 2.3. якого товариство надало клієнту грошові кошти в розмірі 5000 на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою у порядку та на умовах, визначених договором. Загальний строк позики до 23.02.2023 року (78 днів). Строк позики складається з розрахункових періодів, визначених розрахунком. Позику надано 07.12.2022 року, дата повернення позики 23.02.2023 року.

За користування позикою клієнт сплачує товариству проценти.

Сторони домовилися, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюється згідно з розрахунком, який є невід`ємною частиною цього договору.

Вищевказаний договір позики підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.11 кредитного договору, «Реквізити та підпис сторін».

Відповідно до додатку №1 до договору позики №4909686 від 07.12.2022 року розрахунок за договором позики №4909686 від 07.12.2022 року: сума позики: 5000,00 грн.; строк позики: до 23.02.2023 року (78 днів); 1-й розрахунковий період - до 04.01.2023 року (28 днів), 2 -й розрахунковий період - до 23.02.2023 року (50 днів); дата надання позики: 07.12.2022 року; дата повернення позики: 23.02.2023 року; процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики: розрахунковий період 1 (28 днів): акційна процентна ставка (середньомісячний розмір процентів): 2.20000% на день (за наявності акційних пропозицій), базова процентна ставка (середньоденний розмір процентів): 2.20000% на день (за відсутності акційних пропозицій), розрахунковий період 2 (50 днів): основна процентна ставка, фіксована: 3.00000% на день.

11.05.2023 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №11-05/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфою» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно з п.1.2. договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Одночасно з укладенням зазначеного договору факторингу був підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №11-05/2023 від 11.05.2023 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №11-05/2023 від 11.05.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №4909686 в сумі 15580,00 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 10580,00 грн. - заборгованість за процентами за користування позикою.

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №4909686 від 07.12.2022 станом на 31.08.2023 року становить 15580 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 10580 грн. - заборгованість за процентами.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

У ч.2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

За змістом ч.4 ст.263 ЦПК України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання ним своїх зобов`язань за вищевказаним договором №4909686, як на користь первісного кредитора, так і на користь позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ», до якого перейшло право вимоги за вказаним договором.

На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором позики, укладеним між ним та первісним кредитором, суд приходить до висновку, що право позивача, до якого перейшло право вимоги за ним, порушене і підлягає захисту, а тому з відповідача на його користь необхідно стягнути заборгованість за вказаним договором у сумі 15580,00 грн.

Оскільки позов підлягає повному задоволенню, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути, понесені ним судові витрати у розмірі 2684 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 10, 12, 13, 23, 247, 258, 259, 265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №4909686 від 07.12.2022 року в розмірі 15580 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят) грн.: з яких: 5000 (п`ять тисяч) грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 10580 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят) грн. - заборгованість за процентами за користування позикою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 04.12.2023 року.

Суддя Т.Р. Гук