Ухвала суду № 115357458, 04.12.2023, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 273/1331/23

Провадження № 1-кп/0285/587/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Звягель в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 273/1331/23 (12023060530000607, 12021060530000083, 12021060530000333, 12023060530000595, 12023060530000621) за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Довбиш, Баранівського району, Житомирської області, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України

установив:

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою на два місяці обвинуваченому оскільки даний строк закінчується, розгляд кримінального провадження триває, існують ризики які встановлені при обранні запобіжного заходу і вони виключають можливість зміни його більш м`який.

Обвинувачений та його захисник заперечили проти задоволення клопотання, просять змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України, віднесене до категорії тяжких та передбачають покарання у виді позбавленням волі.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Суд бере до уваги, що розгляд справи триває, не допитані потерпілі та свідки, тому існує ризик впливу на них обвинуваченим, обвинувачений може переховуватися від суду, суспільну небезпечність вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_5 , є раніше судимим, обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, що свідчить про те, що він може вчинити повторне кримінальне правопорушення.

Твердження захисту про безпідставність продовження обвинуваченому запобіжного у виді тримання під вартою у зв`язку з недоведеністю ризиків, суд вважає необґрунтованим. Стороною захисту не надано суду належних доказів, які б давали підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу, захисником не наведено доказів щодо відсутності ризиків під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого, захисником не наведено наявність достатніх стримуючих факторів від порушень з боку обвинуваченого своїх зобов`язань в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Підстав змінити запобіжний захід обвинуваченому, який не пов`язаний з триманням під вартою на час розгляду клопотання - не має. Ризики, які зазначені в клопотанні існують і залишаються актуальними та вони виключають можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу.

З огляду на наведене клопотання прокурора є таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, із врахуванням підстав та обставин, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, суд не визначає розміру застави у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 27, 107, 177-178, 369, 371, 372, 314-316 КПК України, суд

постановив:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 01 лютого 2024 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Головуючий: ОСОБА_1