Рішення № 115345221, 01.12.2023, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2023 року Справа № 480/3578/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Опімах Л.М.,

розглянувши у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3578/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, мотивуючи позовні вимоги тим, що проходить службу в органах Національної поліції України на посаді оперуповноваженого СКП Конотопського РВП, має звання стариший лейтенант проліції.

Наказом начальника ГУНП в Сумській області №282 від 22.03.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Конотопського РВП», застосовано, зокрема, до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді зауваження за порушення службової дисципліни, що виразилося в ігноруванні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НП України, та призвело до порушення вимог Порядку проведення службових розслідувань затвердженого Наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, в частині неналежного проведення службового розслідування, пункту 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», а саме не вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів.

Позивач вважає наказ протиправним і просить його скасувати, зазначаючи, що за наслідками проведення службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність в діях позивача при проведенні в період з 28.11.2022 по 30.11.2022 службового розслідування на підставі наказу начальника Конотопського РВП від 28.11.2022 №175, дисциплінарного проступку, що полягав у тому, що будучи членом дисциплінарної комісії, маючи приватний немайновий інтерес, що полягав у власній (особистій) зацікавленості у результатах проведення службового розслідування, зокрема в частині невжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, неповідомлення про наявний реальний конфлікт інтересів, вчинення дій та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час проведення службового розслідування, а також участі у прийнятті рішення відносно свого керівника у формі висновку службового розслідування в умовах реального конфлікту інтересів.

Позивач зауважує, що такі висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи та не грунтуються на вимогах законодавства, а службове розслідування проведене з процедурними порушеннями.

Так, відповідно до Наказу № 113 від 16.02.2023 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» підставою для призначення розслідування стосовно позивача є лист Сумського управління ДВБ НПУ від 30.01.2023 №193/42-18/01-2023 про організацію проведення службового розслідування відносно окремих поліцейських Конотопського РВП. Проте, Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, на лист якого посилається відповідач у наказі про призначення службового розслідування, не є спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції за поданням якого може бути проведено службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог Закону України «Про запобігання корупції». Зазначений закон є спеціальним та має пріоритет у застосуванні, порівняно з загальними нормами, що регулюють призначення та проведення службових розслідувань: Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, тому підстави для призначення службового розслідування відсутні.

Також, відповідно до положень ст. 18 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Права поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, визначені також і в Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893 ( далі Порядок №893).

Виходячи із аналізу положень Дисциплінарного статуту та Порядку №893, позивач зауважує, що реалізація таких прав можлива лише за умови не лише повідомлення про сам факт призначення розслідування, а й розкриття змісту питань, що досліджуються, з моменту призначення розслідування. За інших обставин реалізація наданих законом прав не є можливою. Однак, із наказом №116 від 16.02.2023 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» позивача ознайомили лише 24.02.2023, про що свідчить її підпис на листку ознайомлення, проте із цього наказу не вбачалось, що саме підлягає перевірці та не було надано на ознайомлення лист ДВБ, з якого можна було б зрозуміти, які питання будуть досліджуватись та які докази своєї невинуватості може подати позивач. Тому, позивач фактично була позбавлена можливості реалізувати надані їй права, в тому числі право на захист. Зазначене є грубим порушенням порядку проведення службового розслідування, що впливає на забезпечення можливості особи, стосовно якої проводиться розслідування, ефективно реалізувати надані їй права.

Також стосовно дисциплінарного проступку, позивач зазначає, що на виконання листа Сумської обласної прокуратури в порядку статті 25 Закону України «Про прокуратуру», статті 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» на адресу керівинцтва ГУНП в Сумській області про проведення службової перевірки з мето усунення порушень вимог чинного законодавства, допущених працівниками Конотопського РВП при провадженні оперативно-розшукової діяльності, начальником Конотопського РВП ОСОБА_2 виданий наказ № 175 від 28.11.2022 та призначене службове розслідування, яке доручено провести комісії у складі голови комісії - заступника начальника Конотопського РВП - начальника сектору кримінальної поліції ОСОБА_3 , членів комісії - заступника начальника СКП Конотопського РВП ОСОБА_4 , та оперуповноваженого СКП Конотопського РВП ОСОБА_1 (позивач у даній справі).

30.11.2022 начальником Конотопського РВП ГУНП в Сумській області затверджений висновок службового розслідування за фактом виявлення ряду порушень під час перевірки стану додержання вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» під час ведення оперативно- розшукових справ категорії «Розшук».

Під час проведення службового розслідування позивач не повідомляла про конфлікт інтересів, оскільки конфлікту інтересів у неї не було, рішень відносно себе вона в межах проведення службового розслідування не приймала. Отримавши наказ про призначення членом комісії, позивач вважала, що керівництвом Конотопського РВП проаналізовано доручення прокуратури та встановлено, що предмет перевірки під час службового розслідування не становить перевірки дій самої позивачки, саме тому її і включено в склад комісії.

При цьому, питання, які досліджувались дисциплінарною комісією, до якої входила позивач, не стосувались безпосередньо її діяльності, а тому конфлікту інтересів вона не вбачала. Водночас, комісія зазначила, що ОСОБА_1 , бувши членом дисциплінарної комісії, мала приватний інтерес, який полягав у власній (особистій) зацікавленості у результатах проведення службового розслідування, а саме в частині не з`ясування умов і причин, допущених при здійсненні оперативно-розшукової діяльності працівникам сектору кримінальної поліції Конотопського РВП та дійшла висновку про те, що позивач, як член комісії, не організувала належним чином проведення службового розслідування, що призвело до порушення вимог Порядку № 893, а також пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції». Проте, комісія не вказала конкретно в чому полягав приватний інтерес позивача та в чому вбачається суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями.

За наведених обставин рішення про притягнення позивача до дисциплінарно відповідальності прийнято на підставі висновку службового розслідування, ініційованого з порушенням спеціального антикорупційного закону, тобто не в порядку та не у спосіб визначений законом, а в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку, тому, Наказ начальника ГУНП в Сумській області в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді зауваження є незаконним та підлягає скасуванню судом.

Відповдіач подав відзив на позов, в якому проти задоволення вимог заперечив, зазнчивши, що до ГУНП в Сумській області надійшов лист Сумського управління ДВБ НП України від 30.01.2023№ 193/42-18/01-2023 «Про організацію проведення службового розслідування» щодо можливого порушення статті 28 ЗаконуУкраїни «Про запобігання корупції» та можливого вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, поліцейськими Конотопського РВП під час проведення службового розслідування, а саме: включення до складу дисциплінарної комісії керівництвом Конотопського РВП заступника начальника Конотопського РВП - начальника сектору кримінальної поліції (далі - начальник СКП) підполковника поліції ОСОБА_3 та заступника начальника СКП Конотопського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , які є зацікавленими у результатах розслідування, зокрема у встановленні причин та умов, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку, оскільки в них існує приватний інтерес щодо уникнення дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх службових обов`язків. Крім того, до складу дисциплінарної комісії було включено оперуповноваженого СКП Конотопського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , яка є підлеглою начальника СКП Конотопського РВП підполковника поліції ОСОБА_3 та заступника начальника СКП Конотопського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 .

Згідно з вимогами частини четвертої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов`язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

Саме безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, володіє ситуацією у підконтрольній чи підпорядкованій сфері, обізнаний з обсягом повноважень підлеглих осіб та способами реалізації таких повноважень, уповноважений ухвалювати рішення щодо підлеглих, в тому числі щодо вжиття необхідних заходів для врегулювання конфлікту інтересів та притягнення осіб, винних у порушенні відповідних обмежень, до дисциплінарної відповідальності.

Отже, підставою для призначення керівником органу поліції службового розслідування може бути безпосереднє виявлення органом поліції (його структурним підрозділом або посадовою особою) факту порушення поліцейським встановленого Законом України «Про запобігання корупції».

Тому, за наявності законних підстав для проведення службового розслідування, начальником ГУНП видано наказ від 16.02.2023 № 113 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».

У ході проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії ГУНП встановлено, що 15.11.2022 на адресу ГУНП в Сумській області із Сумської обласної прокуратури відповідно до статті 25 Закону України «Про прокуратуру», статті 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» надійшов лист для організації розгляду доручення керівника Конотопської окружної прокуратури від 01.11.2022 про проведення службової перевірки з метою усунення порушень вимог чинного законодавства, допущених працівниками Конотопського РВП при провадженні оперативно- розшукової діяльності.

В доручені зазначалось, що Конотопською окружною прокуратурою проведено перевірку стану додержання вимог Закону України «Про оперативно- розшукову діяльність» у діяльності Конотопського РВП під час ведення оперативно - розшукових справ категорії «Розшук». Конотопська окружна прокуратура вказала на те, що на фоні бездіяльності оперативників в матеріалах ОРС відсутні відомості про їх вивчення керівництвом оперативного підрозділу та надання їм письмових вказівок, що говорить про відсутність відомчого контролю зі сторони керівництва Конотопського РВП, а також керівництвом відділу поліції не проводяться дієві службові розслідування за фактами виявлених окружною прокуратурою порушень законності. В дорученні пропонувалось вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних оперативних працівників та їх безпосереднього керівництва.

22.11.2022 доручення надійшло до Конотопського РВП, 28.11.2022 начальником Конотопського РВП підполковником поліції ОСОБА_2 наказом № 175 призначене службове розслідування, визначений склад дисциплінарної комісії: голова - заступник начальника Конотопського РВП - начальник сектору кримінальної поліції підполковник поліції ОСОБА_3 , члени дисциплінарної комісії заступник начальника СКП Конотопського РВП старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , оперуповноважений СКП Конотопського РВП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 . За результатами службового розслідування складений висновок, який 30.11.2022 затверджений начальником Конотопського РВП підполковником поліції ОСОБА_2 .

У межах службового розслідування членами дисциплінарної комісії розглянуті виключно дії оперуповноважених СКП Конотопського РВП лейтенанта поліції ОСОБА_5 , та лейтенанта поліції ОСОБА_6 .

При цьому, на момент початку проведення службового розслідування члени дисциплінарної комісії були ознайомлені з поданням прокуратури та чітко розуміли, які саме питання будуть досліджуватись в рамках проведення службового розслідування. Однак, всупереч вимогам пункту 2 частини 1 статті 28 Закону, від жодного члена комісії не надійшло повідомлення безпосередньому керівнику про наявність потенційного або реального конфлікту інтересів у зв`язку з перебуванням в складі дисциплінарної комісії та в подальшому прийнятті рішення у вигляді висновку службового розслідування. Навпаки, маючи особисту зацікавленість в не досліджені питань, що стосуються виконання їх посадових інструкцій, всупереч вимогам законодавства, дисциплінарною комісією Конотопського РВП не розглядались питання щодо виявлених порушень працівниками Конотопської окружної прокуратури в частині: відсутності будь-якого контролю за строками чинності ухвал про дозвіл затриманих; не виконання оперативним підрозділом письмових вказівок прокурора по ОРС; відсутності відомостей про вивчення ОРС керівництвом оперативного підрозділу та надання письмових вказівок, що говорить про відсутність відомчого контролю зі сторони керівництва Конотопського РВП; не проведення дієвих службових розслідувань за фактами виявлених окружною прокуратурою порушень законності.

Тобто членами дисциплінарної комісії Конотопського РВП здійснювалась перевірка службової діяльності лише оперативних працівників Конотопського РВП ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а діяльність керівництва СКП Конотопського РВП залишилась поза увагою дисциплінарної комісії, що свідчить про наявність приватного інтересу, як у голови дисциплінарної комісії ОСОБА_3 так і у члена дисциплінарної комісії ОСОБА_4 . Тому, навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Таким чином. в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог Порядку проведення службових розслідувань, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, в частині неналежного проведення службового розслідування, а також пункту 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» в частині не вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, що і було встановлено в ході службового розслідування та відображено у висновку від 15.03.2023.

Крім того, в розумінні положень частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» Сумське управління ДВБ Національної поліції України є спеціально уповноваженим суб єктом у сфері протидії корупції, а тому в Сумській області правомірно призначене службове розслідування наказом ГУНП в Сумській області від 16.02.2023 №113. При цьому, позивач під час проведення службового розслідування скористалася правом надання пояснень, будь-яких зауважень, доказів не подавала, отже порядок проведення службового розслідування, на який посилається позивач, не був порушений ГУНП в Сумській області.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом начальника ГУНП в Сумській області №282 від 22.03.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Конотопського РВП», застосовано, зокрема, до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді зауваження за порушення службової дисципліни, що виразилося в ігноруванні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НП України, та призвело до порушення вимог Порядку проведення службових розслідувань затвердженого Наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, в частині неналежного проведення службового розслідування, пункту 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», а саме не вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів ( а.с.34-38).

Як вбачається із висновку за результатами службового розслідування від 15.03.2023 , дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність в діях позивача при проведенні в період з 28.11.2022 по 30.11.2022 службового розслідування на підставі наказу начальника Конотопського РВП від 28.11.2022 №175, дисциплінарного проступку, що полягав у тому, що будучи членом дисциплінарної комісії, маючи приватний немайновий інтерес, що полягав у власній (особистій) зацікавленості у результатах проведення службового розслідування, зокрема в частині невжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, неповідомлення про наявний реальний конфлікт інтересів, вчинення дій та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час проведення службового розслідування, а також участі у прийнятті рішення відносно свого керівника у формі висновку службового розслідування в умовах реального конфлікту інтересів ( а.с.14-21).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України Про Національну поліцію № 580-VІІІ від 02.07.2015 (далі - Закон № 580-VІІІ), Дисциплінарним статутом Національній поліції України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 580-VІII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VІІІ передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Частинами 1-2 ст. 19 Закону № 580-VІІІ передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Частинами 1, 3, 4, 5 ст. 59 Закону № 580-VІІІ встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно ч. 1ст. 60 Закону № 580-VІІІ проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження регулюється Дисциплінарним статутом Національній поліції України.

Частинами 1, 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України. Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.

Згідно ч.1 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч. 7 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893 ( далі Порядок №893).

Відповідно до пунктів 1 і 2 розділу ІІ Порядку №893 Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:

надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимогЗакону України«Про запобігання корупції».

Пунктом 4 цього розділу передбачено, що у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Відповідно до розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків ( пункт 1). Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закону України Про запобігання корупції".

Відповідно до п. з ст. 3 зазначеного закону поліцейських віднесено до кола суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 65 зазначеного закону особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції спеціально уповноваженими суб`єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 закону України Про запобігання корупції Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Як вже судом встановлено, на думку відповідача, порушення службової дисципліни позивачем полягало в ігноруванні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НП України, та призвело до порушення вимог Порядку проведення службових розслідувань затвердженого Наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, в частині неналежного проведення службового розслідування, пункту 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», а саме не вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів. Дисциплінарна комісія у своєму висновку встановила, що ОСОБА_1 не повідомила про наявний реальний конфлікт інтересів, і в її діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, тому комісія вирішила копію висновку службового розслідування направити до Сумського управління ДВБ НП України для прийняття рішення згідно вимог чинного законодавства.

В цьому аспекту суд зазанчає, що стаття 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а також за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ст. 255 КУпАП в справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: а саме - органів Національної поліції ст.ст. 172-4 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище). Як встановлено судом матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП Сумським управлінням Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України напрявлялися до Конотопського міськрайонного суду Сумської області. Проте, за результатами їх розгляду вина ОСОБА_1 судом не встановлена, а провдження у справі закрите у зв`язку з закінченням строків накладення стягнення ( а.с.159, 160-161) (https://reestr.court.gov.ua/Review/113559616).

Верховний Суд у постанові від 16.05.2018 у справі N 826/23192/15 зазначив, що вирішуючи спори, суд повинен досліджувати правомірність рішення суб`єкта владних повноважень на момент його прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися у майбутньому. Рішення суду не може ґрунтуватися на тих фактичних обставинах, які на момент його ухвалення хронологічно ще не відбулися, проте, ймовірно, могли мати місце у майбутньому.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Суб`єкт владних повноважень, в свою чергу, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.

Відсутність у рішенні, прийнятому за результатами службового розслідування, мотивів, з яких відповідач дійшов висновку про застосування стягнення, слугує підставою для його судового оскарження та скасування. У свою чергу, це покладає на відповідача обов`язок обґрунтувати рішення в такий спосіб, щоб воно достатнім чином містило мотиви, на яких базується.

Водночас, у своєму висновку службового розслідування відповідач не вказав, коли та за яких обставин позивач дізналась про коло питань, які вона мала досліджувати проводячи службове розслідування, в чому полягав її приватний інтерес, в чому полягала реальність конфлікту інтересів, які питання не дослідила чи не повністю дослідила позивач під час проведення службового розслідування, яке рішення вона прийняла.

Як визначив ВС у постанові по справі № 520/5143/21 від 10.04.2023, адміністративний суд в силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо. У той же час адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової чи адміністративно-правової кваліфікації діяння чи інших аспектів відповідного провадження. Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях.

Оскільки, відповідачем не вказано в чому конкретно полягали дисциплінарне порушення, допущене позивачем, а адміністративно-правова кваліфікація діяння, яке відповідачем визначене як корупційне, відповідним судом не перевірена, суд у даній справі вважає, що правомірність оскаржуваного наказу відповідачем не обґрунтована та не доведена. За таких обставин, наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області № 282 від 22.03.2022 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Конотопського РВП" в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді зауваження є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи позивача у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування своєї позиції. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи. Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Сумській області (код ЄДРПОУ 40108777, вул.Герасима Кондратьєва, 23, м.Суми, 40000) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління національної поліції в Сумській області № 282 від 22.03.2022 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Конотопського РВП" в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді зауваження.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах