Рішення № 115345149, 01.12.2023, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2023 року Суми Справа № 480/7508/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до - НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України,

про визнання бездіяльності протиправною, стягнення компенсації, зобов`язання вчинити дії.

Суть спору, позиція сторін. Процесуальні дії у справі.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо затримки повного розрахунку при звільненні та невиплати позивачу грошової компенсації щорічної додаткової відпустки військовослужбовця за виконання обов`язків військової служби пов`язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я та грошової компенсації вартості за неотримане речове майно; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію щорічної додаткової відпустки військовослужбовця за виконання обов`язків військової служби пов`язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за період з 2013 -2018 роки в кількості 31 днів, у зв`язку із звільненням з військової служби у запас, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.08.2022; стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно у сумі 42962,26 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що при звільненні позивача з військової служби відповідач не виплатив у повному обсязі належні суми компенсації вартості за неотримане речове майно та не нарахував і не виплатив компенсації за невикористані дні щорічних додаткових відпусток в кількості 31 доба, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 01.08.2012 за 2014-2018 роки.

15.11.2022 судом постановлено ухвалу про прийняття позовної зави до розгляду та відкриття провадження, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, правом подання відзиву не скористався. Тому суд, на підставі норми ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні встановлені обставини і зміст спірних правовідносин.

У період з 30.09.2009 року по 31.08.2022 позивач проходив військову службу у відповідача, що підтверджується записами у військовому квитку позивача (а.с.14).

Наказом відповідача від 31.08.2022 за № 521-ОС з позивачем припинено контракт, виключено його зі списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення з 31.08.2022 (а.с.10).

31.08.2022 відповідачем видано позивачу довідку за № 57 про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу у сумі 88157,13 грн, з яких 1322,36 грн - утриманого військового збору (а.с.18).

27.09.2022 на банківський рахунок позивача відповідачем було перераховано грошову компенсацію вартості речового майна у сумі 43872,51 грн (а.с.19).

13.10.2022 відповідачем видано позивачу довідку за № 12/1129-22-Вих, відповідно до якої кількість ненаданих позивачу днів відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я протягом 2013-2022 років становить 31 календарний день, у тому числі у 2014 - 7 днів, у 2015 - 7 днів, у 2016 -7 днів, у 2017 - 7 днів, у 2018 -3 дні (а.с.16).

Позивач вважає, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, в частині невиплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та грошової компенсації за невикористані додаткові відпустки у день виключення зі списків, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Мотиви та висновки суду.

Щодо компенсації за неотримане речове майно.

Згідно ч. 1 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ № 178 від 16.03.2016 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Відповідно до пунктів 4, 5 цього Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Адміністрацією Держприкордонслужби станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Згідно з пунктом 10 розділу І Інструкції про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом МВС України від 31.10.2016 № 1132, речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України. Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. За бажанням військовослужбовця йому видаються предмети форменого одягу на суму грошової компенсації.

З аналізу вищезазначених норм законодавства чітко видно, що у разі звільнення військовослужбовця державної прикордонної служби з військової служби, і неотримання ним згідно із встановленими нормами речового майна, йому нараховується грошова компенсація за таке неотримане майно.

Застосовування в пункті 3 Порядку виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не, наприклад, "при звільненні з військової служби", дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

Отже, військовослужбовці після звільнення їх зі служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно. На користь вказаного висновку свідчить те, що в пункті 4 Порядку передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого керівництва, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених його прав.

Судом встановлено, що на час звільнення позивача з військової служби сума заборгованості за речове майно складає 88157,13 грн, що підтверджується довідкою відповідача № 57 від 31.08.2022 (а.с.18). В той же час, 27.09.2022 відповідачем перераховано позивачу 43872,51 грн такої компенсації (а.с.19).

Тому фактично не компенсованою сумою вартості речового майна залишається сума у розмірі 43616,51 грн, з розрахунку 88157,13 - 43872,51 / 98,5 х 100, оскільки сума компенсації, яка надішла на банківський рахунок позивача у розмірі 43872,51 грн виплачена позивачу фактично у розмірі 44540,62 грн з утриманням з неї 1,5 % військового збору.

Отже, враховуючи той факт, що відповідач в день звільнення позивача з військової служби не сплатив йому грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно, розмір якої вказує сам відповідач у довідці, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в цій частині, та стягує з відпоідача таку компенсацію саме у розмірі 43616,51 грн, з урахуванням ст. 5 та 9 КАС України, а не в сумі 42962,26 грн, як помилково вважає позивач.

Щодо компенсації за невикористані відпустки.

Згідно з ч. 4 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів. Перелік місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, військових посад, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, а також порядок надання та тривалість щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах визначаються Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання щорічної додаткової відпустки, передбаченої абзацом першим цього пункту та іншими законами, щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з підстав за вибором військовослужбовця.

Постановою КМУ № 702 від 01.08.2012 затверджено перелік військових посад, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, що дають право на щорічну додаткову відпустку.

Відповідно до додатку 4 Переліку зазначеної постанови КМУ посада військовослужбовця - інспектора прикордонної служби 1, 2, 3 категорії відноситься до посад, яким надається додаткова щорічна відпустка за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я у кількості 7 діб.

Судом встановлено, що у період з 01.01.2014 до 19.06.2022 позивач проходив військову службу в Державній прикордонній службі України на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії, що підтверджується записами у військову квитку (а.с.14).

Отже, суд приходить до висновку, що позивач має право на щорічні додаткові відпустки, відповідно до норми ч. 4 ст. 10-1 Закону України № 2011, за спірні періоди служби з 01.01.2014 до 19.06.2022.

Відповідно до пунктів 8, 14, 17, 18, 19 ст. 10-1 Закону № 2011, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України. У разі якщо Законом України "Про відпустки" або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.

В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.

Надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв`язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.

Відповідачем не заперечується, що у період з 2014 по 2022 рік щорічна додаткова відпустка за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я або інша додаткова відпустка в особливий період, до моменту звільнення з військової служби, позивачу не надавалась.

Згідно зі ст. 1 Закону № 3543-XII особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом президента України від 17.03.2014 № 303 оголошено рішення про проведення часткової мобілізації. Тому з 18.03.2014 і по даний час особливий період триває.

Відповідно до норми пп. 6 п. 8 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцяи Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 25.06.2018 за № 558, що у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу. Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Враховуючи вищевикладені, вимоги діючого законодавства України, у разі невикористання додаткової щорічної відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, така відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.

При цьому, суд звертає увагу, що припинення надання військовослужбовцям додаткових відпусток, відповідно до ст. 10-1 Закону № 2011-XII, в особливий період, є тимчасовим обмеженням способу реалізації права на використання додаткової відпустки безпосередньо та жодним чином не впливає на суть цього права.

Отже, у випадку звільнення військовослужбовців зі служби їм повинна виплачуватися грошова компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки. Невиплата ж грошової компенсації за невикористані дні відпустки порушує право позивача на мирне володіння своїм майном. При цьому, суд зауважує, що сам факт неможливості надання відповідачем відпустки без рівноцінної її заміни грошовою компенсацією суперечить самій суті права.

Судом встановлено, що відповідно до довідки відповідача від 13.10.2022 кількість ненаданих позивачу днів відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням протягом 2013-2022 років становить 31 календарний день, у тому числі у 2014 - 7 днів, у 2015 - 7 днів, у 2016 -7 днів, у 2017 - 7 днів, у 2018 - 3 дні (а.с.16). Докази нарахуваннят та виплати позивачу грошової компенсації за ці дні невикористаних відпусток в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи той факт, що відповідач при звільненні позивача зі служби не нарахував та не виплатив позивачу компенсацію за додаткові щорічні відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, за періоди служби з 01.01.2014 до 19.06.2022 суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в цій частині.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо не виплати позивачу в день звільнення грошової компенсації щорічних додаткових відпусток та грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, що не відповідає критеріям правомірності, встановленими ч. 2 ст. 2 КАС України.

З урахуванням норми ч. 2 ст. 9 КАС України, суд виходить за межі позовних вимог та стягує з відповідача грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 43616,51 грн і зобов`язує його нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за 2014-2022 роки, в кількості 31 день, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення позивача зі служби.

Судові витрати.

Враховуючи, той факт що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", розподіл судового збору не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення компенсації та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо невиплати ОСОБА_1 в день звільнення - 31.08.2022, грошової компенсації щорічних додаткових відпусток та грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

3. Стягнути з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (провулок Громадянський, 1, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 14321759) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 43616 (сорок три тисячі шістсот шістнадцять) грн 51 (п`ятдесят одну) коп.

4. Зобов`язати 5-й прикордонний загін Державної прикордонної служби України (провулок Громадянський, 1, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 14321759) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за 2014-2022 роки у кількості 31 день, виходячи з грошового забезпечення, визначеного станом на день звільнення позивача зі служби - 31.08.2022.

5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано суддею 01.12.2023.

Суддя А.І. Сидорук