Ухвала суду № 115341833, 15.05.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38595/15-ц

Провадження № 4-с/761/14/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л,

при секретарі Марінченко Л.В.,

за участі

скаржника ОСОБА_1

представника скаржника Дубинського О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , стягувач: Національна академія внутрішніх справ, особа, дії якої оскаржуються: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даною скаргою, зважаючи на наступне. 11.05.2021 р. у Територіальному сервісному центрі МВС при спробі перереєстрації належного скаржнику транспортного засобу довідався про внесення відносно нього даних до Єдиного реєстру боржників. В подальшому ОСОБА_1 дізнався, що Шевченківським районним судом м. Києва 17.01.2027 р. було видано виконавчий лист № 761/38595/15-ц на примусове виконання заочного рішення від 12.09.2016 р. про стягнення зв скаржника на користь Національної академії внутрішніх справ 24 575,83 грн. витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі та судові витрати у розмірі 1 218,00 грн. Постановою від 21.02.2017 р. старшим державним виконавцем Шевченківського РВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві Салеомон А. А. відкрито виконавче провадження № 53449610 про стягнення із мене на користь Стягувача боргу на підставі виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва № 761/38595/15-ц від 17.01.2017 р. 30.06.2017 р. старшим державним виконавцем Шевченківського РВДВС у м. Києві ГТУЮ у м. Києві Салеомон А. А. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» оскільки державний виконавець дійшов висновку, що у скаржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Скаржник вважає, що вказана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» порушує мої права, оскільки унеможливлює вилучення відомостей про мене із Єдиного реєстру боржників та винесена державним виконавцем безпідставно, із грубим порушенням Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень (у редакціях, що діяли станом на 30.06.2017 р.). Зважаючи на викладене ОСОБА_1 просить суд визнати поважними причини пропуску строку на звернення зі скаргою на постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Салеомон А. А. від 30.06.2017 року №53449610 про повернення виконавчого документа стягувачу та визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Салеомон А. А. від 30.06.2017 року №53449610 про повернення виконавчого документа стягувачу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали вимоги скарги, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), представник Національної академії внутрішніх справ в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду скарги повідомлялись належним чином, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 450 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12.09.2016 р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ 25 793,83 грн. витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі та судові витрати у розмірі 1 218,00 грн.

На примусове виконання рішення суду 17.01.20217 р. видано виконавчий лист № 761/38595/15-ц та 21.02.20217 р. державним виконавцем Шевченківського РВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві Салеомон А. А. відкрито виконавче провадження за № 53449610.

30.06.2017 р. старшим державним виконавцем Шевченківського РВДВС у м. Києві ГТУЮ у м. Києві Салеомон А. А. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв`язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Разом з тим, як свідчить витяг з Інформації є Єдиного реєстру боржників, станом на 21.05.2021 р. ОСОБА_1 перебуває у реєстрі боржників - номер виконавчого провадження 53449610.

Представник боржника вказує, що державним виконавцем було порушено норми Закону України «Про виконавче провадження», які діяли на момент винесення оскаржуваної постанови, а тому права ОСОБА_1 підлягають захисту.

Як свідчать матеріали справи, 17.05.2021 р. ОСОБА_1 було сплачено на користь стягувача 24 575,83 грн. на відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, а також 1218,00 грн. відшкодування судових витрат, що підтверджуються квитанціями № 132-ЕК82-ТС58-НТ7Т від 17.05.2021 р. № 6А78-9М2В-ЕК4Х-8НАС від 17.05.2021 р.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження», а також абзацу 11 п. 2 Розділу І Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 р. № 2432/5 (у редакціях, що діяли станом на 30.06.2017 р.), єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Згідно ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Згідно другого абзацу пункту 2 розділу I Положення № 2432/5 автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Згідно ч. 7 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Згідно пункту 6 розділу Х Положення № 2432/5 система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:

про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»;

про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»;

про повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 Закону України «Про виконавче провадження»;

в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Із наведених норм вбачається, що вилучення даних про боржника із ЄРБ здійснюється автоматизованою системою виконавчого провадження. Умовою виключення вказаних відомостей є винесення виконавцем однієї із постанов передбачених, п. 6 розділу Х Положення № 2432/5. При цьому постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не входить до переліку постанов, винесення яких призводить до виключення відомостей про боржника із ЄРБ.

Разом з тим, згідно ч. 1. ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, що діяла станом на 30.06.2017 р.) Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 2. Розділу Х Інструкції № 512/5 (у редакції, що діяла станом на 30.06.2017 р.) при виконанні в примусовому порядку виконавчих документів про стягнення сум коштів, що перевищують п`ять мінімальних розмірів заробітної плати, виконавець у першу чергу перевіряє наявність коштів на рахунках боржника шляхом направлення відповідних запитів, а також перевіряє майновий стан боржника.

Згідно п. 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, що діяла станом на 30.06.2017 р.) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Із вищенаведених норм вбачається, що винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» в обов`язковому порядку повинно передувати вчинення державним виконавцем заходів щодо розшуку коштів та майна боржника і тільки у тому випадку, якщо такі заходи виявились безрезультатними державний виконавець вправі повернути виконавчий документ стягувачу.

Проте, як свідчать надані скаржником докази, станом на 30.06.2017 р. ОСОБА_1 був офіційно працевлаштований, працював фахівцем із фінансово-економічної безпеки у ТОВ «АЛАКОР СІТІ», отримував заробітну плату, що підтверджується копією моєї трудової книжки, засвідченої роботодавцем, яка наявна в матеріалах справи.

Заробітну плату скаржник отримував на поточний рахунок, відкритий у банку АБ «Південний» 13.03.2014 р. Факт наявності у мене вказаного рахунку станом на 30.06.2017 р. і дана обставина підтверджується довідкою АБ «Південний».

Крім того станом на 30.06.2017 р. ОСОБА_1 на праві власності належав транспортний засіб OPEL VECTRA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , дата реєстрації 07.06.2016 р. Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Вищенаведене свідчить про те, що державним виконавцем на момент винесення спірної постанови належних заходів щодо розшуку майна божника вжито не було.

Враховуючи вищенаведене, постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена передчасно та безпідставно.

Згідно ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як зазначає представник скаржника, про порушення прав ОСОБА_1 стало відомо тільки 11.05.2021 р., при спробі перереєструвати належний йому транспортний засіб. Оскільки виконавець не вживав жодних заходів щодо звернення стягнення на кошти ОСОБА_1 , його майно чи заробітну плату, а жодної постанови у виконавчому провадженні йому не надходило, десятиденний строк, передбачений статтею 449 ЦПК України підлягає обрахуванню саме із 11.05.2021 р.

Як зазначено у постанові Верховного суду від 09 жовтня 2019 р. у справі № 910/22695/13, оскільки положеннями чинного законодавства не передбачено обов`язку сторони виконавчого провадження відстежувати самостійно стан виконавчого провадження, зокрема, за допомогою Автоматизованої системи виконавчих проваджень, суди попередніх інстанцій безпідставно вказали на наявність такого обов`язку у скаржника, що призвело до помилкового визнання неповажними причини пропуску строку на звернення зі скаргою на дії приватного виконавця.

Так, зважаючи на пояснення учасників процесу, відсутність доказів зворотного, суд приходить до висновку, строк для звернення до суду з даною скаргою пропущено з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

За приписами ч.ч. 1,2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, а порушені права ОСОБА_1 підлягають поновленню шляхом зазначеним у скарзі.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску строку на звернення зі скаргою на постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Салеомон А. А. від 30.06.2017 року №53449610 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Скаргу ОСОБА_1 , стягувач: Національна академія внутрішніх справ, особа, дії якої оскаржуються: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову державного виконавця задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Салеомон А. А. від 30.06.2017 року №53449610 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя