Ухвала суду № 115339318, 23.11.2023, Мар'їнський районний суд Донецької області

237/6544/23

1-кс/237/1260/23

УХВАЛА

Іменем України

20.11.2023 року м.Курахове

Слідчий суддя

Мар`їнського районного суду Донецької області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши усудовому засіданнів приміщенніМар`їнського районногосуду Донецькоїобласті клопотанняпрокурора Покровськоговідділу Донецькоїспеціалізованої прокуратуриу сферіоборони ОСОБА_3 , пропродовження запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюстосовно обвинуваченого

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Острівець, Уманського району, Черкаської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, раніше не судимого, не одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, гранатометника 2-ї механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді надійшло клопотання прокурора Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

В судовомузасіданні встановлено,що ОСОБА_4 будучи військовослужбовцемвійськової службиза мобілізацієюна особливийперіод тапроходячи військовуслужбу напосаді гранатометника2механізованої роти1механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , близько 14 години 35 хвилин 21 вересня 2023 року, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи на другому поверсі другого під`їзді будинку АДРЕСА_2 , куди прийшов без запрошення з метою спілкування з раніше знайомою йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та спільного проведення дозвілля, постукав до квартири АДРЕСА_3 , де мешкає остання, проте на той момент ОСОБА_6 вдома була відсутня, що обурило солдата ОСОБА_4 та останній, не знаючи про відсутність ОСОБА_6 вдома та вважаючи, що вона навмисно ігнорує його, вирішив продемонструвати своє зневажливе ставлення до ОСОБА_6 та її сусідів, їх фізичної безпеки та спокою..

Далі, солдат ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, розуміючи, що він знаходиться в громадському місці під`їзді багатоповерхового житлового будинку, грубо порушуючи громадський порядок і спокійні умови проживання мешканців зазначеного будинку, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, ігноруючи загальноприйняті в суспільстві елементарні норми і правила поведінки, норми моралі, не маючи реальних приводів та підстав для застосування предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, взяв до рук ручну оборонно-наступальну протипіхотну гранату типу DM51, для якої передбачено конструктивне спорядження вибуховою речовиною нітропентом масою 60 г та 6500 сталевими кульками діаметром 2-2.3 мм та маючу зону ураження від 25 метрів та почав спускатися вниз по сходинам.

В подальшому, перебуваючи між першим та другим поверхами другого під`їзду будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що наявна у нього граната пристосована для нанесення тілесних ушкоджень, витягнув запобіжне кільце вказаної гранати та кинув на сходовий майданчик другого поверху, внаслідок чого на сходовому майданчику відбувся вибух, яким було порушено громадський порядок і спокійні умови мешканців будинку та створено реальну загрозу для життя та здоров`я осіб, а також завдано пошкоджень металевим вхідним дверям до квартири АДРЕСА_4 , власником яких є ОСОБА_7 .

В своєму клопотанні прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , з утриманням його на ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 60 діб.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та мотиви наведені в самому клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні із клопотанням прокурора погодився та не заперечував проти його задоволення.

Захисник з огляду на позицію свого підзахисного також із клопотанням прокурора погодився, просив слідчого суддю обрати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думки сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області від 23.09.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21.11.2023 року включно.

Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні спрямований для розгляду до Мар`їнського районного суду Донецької області.

Станом на 20.11.2023 року провести підготовче судове засідання, в якому можливо було би вирішити питання запобіжного заходу не вбачається за можливе в зв`язку із тим, що автоматизований розподіл справи між суддями не відбувся, так як не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи. В зв`язку із цим вбачається, що для судового розгляду обвинувального акта в Мар`їнському районному суді Донецької області на даний час, враховуючи встановлені КПК України терміни розгляду, неможливо утворити склад суду. Для розгляду питання про підсудність справи, обвинувальний акт 20.11.2023 року направлено до Дніпровського апеляційного суду.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті. Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку про правомірність та законність розгляду зазначеного клопотання прокурора.

Слідчий суддяпогоджується ізстороною обвинувачення,що продовженнястроку застосуваннязапобіжного заходу,щодо обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно за для запобігання спробам:

- переховуватисявід суду (п.1ч.1ст.177КПК України)підтверджується, тим що обвинувачений ОСОБА_4 , з урахуванням тяжкості покарання (до 7 років позбавлення волі за відсутності альтернативних видів покарання), може переховуватися від суду, зокрема, виїхати за кордон, на тимчасово окуповану територію тощо. Вказаний ризик також підтверджується тим, що обвинувачений проходить службу у районі бойових дій у безпосередній наближеності до тимчасово окупованої території та має можливість перетнути лінію розмежування та тим самим ухилитися від процедури притягнення до кримінальної відповідальності.

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується тим, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за призовом під час мобілізації на особливий період, маючи значний та тривалий досвід застосування зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу, будучи обізнаним із тим, що ключовими доказами у вказаному кримінальному провадженні є показання свідків та потерпілої від кримінального правопорушення, перебуваючи у районі бойових дій в умовах безпосереднього зіткнення із ворогом та маючи на руках ввірену йому для службового користування зброю та маючи безперешкодний доступ як начальник до інших засобів ураження живої сили, перебуваючи на волі, матиме усі можливості вплинути на свідків у вказаному кримінальному правопорушенні з числа інших військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , зокрема, на своїх співслужбовців, інших свідків, у тому числі шляхом погроз вбивством, заподіянням тілесних ушкоджень таким свідкам та потерпілим із використанням зброї. Слідчий суддя зазначає, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

-вчинити іншекримінальне правопорушення (п.5ч.1ст.177КПК України)підтверджується тим,що ОСОБА_4 ,перебуваючи наволі,може вчинитизлочин противстановленого порядкунесення військовоїслужби,зокрема,самовільне залишеннявійськової частини(ст.407КК України),дезертирство (ст.408КК України),самовільне залишенняполя бою(ст.429КК України)тощо,тим самимстворивши умовидля переховуванняйого відсуду таунеможлививши здійсненняшвидкого,повного інеупередженого досудовогослідства увказаному кримінальномупровадженні. Крім цього, наявний ризик здійснення підозрюваним незаконного впливу на свідків, потерпілих у вказаному кримінальному провадженні вказує на можливість вчинення підозрюваним дій, що утворюють інші склади кримінальних правопорушень, зокрема, ст. 405, 406, 426-1 КК України, які пов`язані із застосуванням насильства або погрозою застосування насильства відносно військовослужбовців.

Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно обвинуваченого пов`язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану, обраний запобіжний захід має відповідатихарактеру певногосуспільного інтересу,що,незважаючи напрезумпцію невинуватості,превалює надпринципом повагидо свободиособистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.

Слідчий суддя бере до уваги, що обвинувачений не має захворювань, що включені до додатку № 13 «Перелік хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я № 1348/5/572 від 15.08.2014 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», тобто він є особою, яка не має протипоказань до утримання під вартою.

Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Згідно ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду питання про застосування запобіжного заходу слідчий судя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України, на які вказує прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що докази на які посилається прокурор в клопотанні, доводять наявність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд також бере до уваги вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, який є молодою особою, не має інвалідності.

За такихобставин слідчийсуддя,приходить довисновку,що,оскільки застосуваннябільш м`якихзапобіжних заходів,на думкусуду,не усуневстановлених судомризиків зазначенихп.п.1та 3ч.1ст.177КПК України,підстави дляпродовження запобіжногозаходу відноснообвинуваченого увигляді триманняпід вартоює наявними,а томудію запобіжногозаходу слідпродовжити.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Таким чином, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, конкретні обставини кримінального провадження, характер та спосіб вчинення обвинуваченим вказаного злочину, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги та частково погоджується з доводами сторони захисту в частині визначення суми застави, як альтернативи триманню під вартою. Слідчий суддя враховує матеріальний стан обвинуваченого, його вік, характеристику, строк військової служби в Збройних силах України, реальну можливість його заробітку, відсутність судимостей та приходить до висновку про доречність застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, що передбачено п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Відповідно до п. 2 Інструкції «Про порядок і умови утримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців», затвердженої наказом Міністра оборони України від 26.09.2013 №656 гауптвахта Служби правопорядку - спеціальне приміщення, обладнане в будівлі органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку) для виконання покарання щодо військовослужбовців (військовозобов`язаних), засуджених до арешту, військовослужбовців (військовозобов`язаних), на яких накладено адміністративне стягнення у вигляді арешту з триманням на гауптвахті, тримання узятих під варту та затриманих військовослужбовців (військовозобов`язаних), або приміщення (намет), яке може тимчасово обладнуватися на полігонах, у навчальних центрах та районах виконання Збройними Силами України завдань за призначенням.

Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 є військовослужбовцем, місцем його утримання під час арешту необхідно визначити гауптвахту ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178,182, 183, 193, 194, 196, ч. 6 ст. 199, 205, 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 ,про продовженнязапобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , з утриманням його на ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_5 , тобто до 19.12.2023 року включно.

Одночасно визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 заставу у кримінальному провадженні у розмірі 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 147620 (сто сорок сім тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26288796.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду із встановленою періодичністю або за викликом у зв`язку з реалізацією завдань кримінального провадження;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому розташована або тимчасово розташована військова частина, де проходить військову службу обвинувачений, без дозволу командира військової частини або суду;

3) повідомляти суд про зміну дислокації військової частини;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом, зокрема обмежитись у спілкуванні зі свідками по кримінальному провадженню.

5) повернутися до виконання покладених військових обов`язків до постійного або тимчасового розташування військової частини, де наразі перебуває його частина.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово Мар`їнський районний суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою з моменту її вручення.

Копії ухвали після її оголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Повний текст ухвали складений та проголошений 23.11.2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_8