Ухвала суду № 115338990, 01.12.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 01.12.2023Справа № 554/7676/23 Провадження № 1-кс/554/14930/2023

У Х В А Л А

30 листопада 2023 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022170000000571 від 14 грудня 2022 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого, не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в :

До слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, необхідність в чому аргументована наступним.

СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022170000000571 від 14 грудня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , діючи всупереч вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22 грудня 2006 року та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 року, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету противоправного та швидкого збагачення, у невстановленому місці та час незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб обіг якого заборонено «канабіс», який переніс за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , після чого зберігав з метою його подальшого збуту.

28 листопада 2023 року під час обшуку в АДРЕСА_1 в кімнаті ОСОБА_6 працівники поліції попрохали витягнути все з кишень, де останній видав речовину рослинного походження у висушеному стані та два полімерних згортки з яких один із липкої стрічки чорного кольору, а другий із липкої стрічки жовто-зеленого кольору із речовинами рослинного походження зеленого кольору; після чого в ході обшуку виявлено та вилучено: полімерний мішок білого кольору в якому знаходяться стебла рослин; 18-ть скляних банок різних об`ємів із речовинами рослинного походження зеленого кольору у висушеному стані які були зсипані разом до полімерного пакету чорного кольору; 5-ть напівпрозорих полімерних пакети червоного кольору із речовинами рослинного походження у висушенму стані; 3-ри прозорі пакети із речовинами рослинного походження у висушенму стані; два полімерних згортки із липкої стрічки чорного кольору в одному із яких містилися сім полімерних згортки «закладки» із речовинами рослинного походження, а в другому згортку згортку містилися шість згортків «закладки» із речовинами рослиного походження; пристрій для подрібнення речовини рослинного походження; електронні ваги сірого кольору із залишками речовини рослинного походження; чорнові записи; саморобний пристрій для куріння виготовлений із пластикової пляшки в середині якої мається нашарування речовини коричневого кольору на горловині якого мається наперсток із залишками продуктів горіння; 5-ть полімерних згортки «закладки» із чорної ізоляційної стрічки різних розмірів при відкритті одного із яких виявлено три менших згортки «закладки» із речовинами рослинного походженння; 5-ть напівпрозорих полімерних пакети червоного кольору із речовинами рослинного походження у висушеному стані; 7-м прозорих полімерних пакети із речовинами рослинного походження у висушеному стані;полімерний пакет білого кольору із речовиною рослинного походження у висушеному стані; паперовий пакет рожевого кольору із речовиною рослинного походження у висушеному стані; полімерний пакет червоного кольору із речовиною рослинного походження у висушеному стані; 3-ри напівпрозорі полімерні пакети із речовинами рослинного походження у висушеному стані; 3-ри прозорі полімерні пакети із речовинами рослинного походження у висушеному стані; полімерний пакет жовтого кольору із речовиною рослинного походження у висушеному стан

В ході досудового розслідування кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу.

Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам останнього переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого та, вважаючи, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, просив його задовольнити в повному обсязі. Вказав, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином, обґрунтована та підтверджується зібраними в ході досудового розслідування кримінального провадження доказами, які надані суду, зокрема копією ухвали суду від 21 листопада 2023 року про надання дозволу на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 ; протоколом обшуку від 28 листопада 2023 року за місцем проживання ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 ; протоколом допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/117-23/18385-НЗПРАП від 29 листопада 2023 року, згідно якого надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є канабісом. Канабіс віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину, становить 770,632 г; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/117-23/18384-НЗПРАП від 29 листопада 2023 року, відповідно до якого речовини рослинного походження зеленого кольору, надані на дослідження у дев`яти полімерних пакетах з пазовими застібками, є канабісом. Канабіс віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину, становить 1,742 г, 2,516 г, 1,735 г, 1,743 г, 1,702 г, 1,679 г, 2,592 г, 2,523 г, 1,700 г, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 , заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, вважаючи його необґрунтованим в частині констатації того факту, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, в зв`язку з чим просила застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вказала, що саме такий запобіжний захід знівелює наведені стороною обвинувачення ризики і буде достатнім для гарантування належної процесуальної поведінки останнього і виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підозрюваний ОСОБА_6 повністю підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв?язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Слідчий суддя наголошує на тому, що за змістом ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи, застосовуються саме з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що 28 листопада 2023 року о 15 год 04 хв ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

29 листопада 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя вважає, що в матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. Констатуючи це, суд виходить з того, що обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об?єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Таким чином, при вирішенні питання доцільності застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу слідчим суддею перевіряється лише наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення.

Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, є обґрунтованою.

Крім того,слідчий суддявважає,що заявленів клопотанніризики,передбачені п.п.1,2,3і 5ч.1ст.177КПК України,знайшли своєоб`єктивне підтвердженняв ходісудового розглядуклопотання. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вчинити інше, в тому числі аналогічне, кримінальне правопорушення.

Разом із тим, слідчий суддя зазначає, що відповідно до п. 3 абз. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25 квітня 2003 року № 4 запобіжні заходи застосовуються за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.

Вищевказаною Постановою роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватою, вік та стан її здоров`я, наявність в нього постійного місця проживання в АДРЕСА_1 , міцність соціальних зв`язків в місці його мешкання, наявність в родини, репутацію, майновий стан.

Зважаючи на викладені обставини справи в їх сукупності, слідчий суддя вважає, що в ході розгляду клопотання прокурором не доведено обставини, передбачені ч. 3 ст. 176, ч. 1 ст. 183 та п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, зокрема те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. Достатніх даних, які б переконливо вказували на безумовну необхідність застосування щодо ОСОБА_6 виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та свідчили про недостатність застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів слідчому судді не надано.

Відповідно до п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Статтею 29 Конституції України регламентовано право кожного на свободута особистунедоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Згідно п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів

.

В рішенні «Боротюк проти України» Європейський суд з прав людини в частині правозастосування ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначив: «При цьому існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними». У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів». До аналогічних висновків Європейський суд з прав людини прийшов у рішеннях «Смірнова проти Росії», «Вренчев проти Сербії».

Обґрунтування неможливості запобігти ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, повинна бути обумовлена достатніми даними. Достатні дані при цьому повинні бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами.

Втім, у клопотанні слідчим не обґрунтовано та в судовому засіданні прокурором не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні. При цьому єдиним обґрунтуванням неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу сторона обвинувачення вказує по суті на тяжкість вчиненого злочину, що сама по собі не може бути достатньою підставою для тримання особи під вартою.

Отже, доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_6 саме цього виключного запобіжного заходу слідчий суддя не вважає достатньо переконливими і такими, що у своїй сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків, з переліку визначених ст.177 КПК України, лише у спосіб застосування найсуворішого запобіжного заходу.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення) та 2 (наявність достатніхпідстав вважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених статтею177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор) частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби . Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що прокурором не доведено, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та вважає за можливе застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, який, на переконання слідчого судді, буде цілком достатнім для запобігання ризикам і забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, поклавши на нього процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022170000000571 від 14 грудня 2022 року щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - відмовити.

Застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, без застосування електронних засобів контролю, строком на 60 днів, тобто до 28 січня 2024 року, заборонивши покидати житло в АДРЕСА_1 з 20 по 06 годину наступного дня, поклавши на нього процесуальні обов?язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатись з м. Полтави без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з будь-ким із свідків по даному кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов?язавши передати копію ухвали для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 01 грудня 2023 року о 10 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_10