Ухвала суду № 115338606, 29.11.2023, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 638/10624/21

Провадження № 2/535/190/23

УХВАЛА

29 листопада 2023 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Шолудько А.В., з участю секретаря судового засідання Мальцевої С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №638/10624/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» про визнання кредитного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харків з позовом до відповідача про визнання кредитного договору №2007804, укладеного 09.06.2021 року між ним та ТОВ «Лінеура Україна», недійсним.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.07.2021 року позовну заяву залишено без руху. 27.07.2021 року ОСОБА_1 до суду надано заяву про усунення недоліків позовної заяви з виправленою позовною заявою (а.с. 25, 27-50).

19.10.2021 року ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова справу №638/10624/21 передано до Дергачівського районного суду Харківської області за підсудністю (а.с. 53).

Дана цивільна справа перебувала у провадженні судді Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи №638/10624/21 між суддями Дергачівського районного суду Харківської області від 23.11.2021 року. Ухвалою судді від 29.11.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче провадження (а.с. 56, 59, 60).

ТОВ «Лінеура Україна» 28.12.2021 року надано до суду відзив на позовну заяву (а.с. 62-119).

29.12.2021 року ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті (а.с. 125, 126).

Розпорядженням Голови Верховного Суду №10/0/9-22 від 16.03.2022 року Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Борівського районного суду Харківської області та Дергачівського районного суду Харківської області.

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідне рішення є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 15.11.2022 року, справа №638/10624/21 передана головуючому судді Нечипоренко І.М. (а.с. 136).

Розпорядженням керівника апарату Котелевського районного суду Полтавської області «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» від 18.01.2023 року №109, через припинення суддею Нечипоренко І.М. виконання повноважень судді Котелевського районного суду Полтавської області у зв`язку із закінченням строку її відрядження з Дергачівського районного суду Харківської області, у провадженні якої перебувала вказана цивільна справа, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №638/10624/21 (а.с. 137, 138).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 18.01.2023 року справа №638/10624/21 надійшла на розгляд судді Шолудько А.В. (а.с. 139).

Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 28.02.2023 року справа №638/10624/21 прийнята до свого провадження, та призначено до розгляду по суті (а.с. 140).

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 173-175, 179), у тому числі позивач відповідно до п. 4 ч. 8, ч. 13 ст. 128 ЦПК України (а.с. 180, 186).

Позивач про причини неявки суд не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Представник відповідача ТОВ «Лінеура Україна» - адвокат Герасимчук І.А., який діє на підставі довіреності від 18.10.2023 року (а.с. 183), надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, позовні вимоги не визнає у повному обсязі, у задоволенні позовних вимог просить відмовити, та підтримує повістю відзив ТОВ «Лінеура Україна» (а.с. 182).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України).

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна, як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Особа зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі стосується особи, яка особисто звернулася до суду, чи належно повідомлена про розгляд справи за її участю.

У судові засідання, призначені на 01.06.2023 року, 21.08.2023 року, 29.11.2023 року позивач не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, відповідно до ч. 6, п. 4 ч. 8, ч. 13 ст. 128 ЦПК України, а саме: повістка про дату, час та місце розгляду справи надсилалася ОСОБА_1 на його офіційну електронну адресу (пошту), що зазначена у позові; у додаток Viber, відповідно до його заяви про отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення (а.с.11); та рекомендованим листом на зареєстроване місце проживання (а.с. 141, 144, 148-150, 152, 153, 165, 168-171, 180, 186), про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового розгляду до суду не подав.

Позивач заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

Згідно з ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 13 липня 2022 у справі №761/14537/15-ц, особа, яка вказала свою офіційну електронну адресу та користувалася нею протягом всього часу розгляду справи, вважається належним чином повідомленою у випадку направлення судом повісток, супровідних листів, ухвал чи рішення суду.

У поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 вказав, що його офіційна електронна адреса (пошта) ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 1, 28).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

У ч. 5 ст. 223 ЦПК України законодавець встановив особливий порядок наслідок (санкцію) повторної неявки позивача. Ця норма фактично дублює норму, закріплену в п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України необхідно тлумачити в системному зв`язку з іншими положеннями цієї статті та іншими нормами процесуального закону (ЦПК України), які визначають наслідки повторної неявки позивача, який не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а саме ч. 5 ст. 223 і п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

З огляду на системне тлумачення вказаних норм процесуального закону суд виходить з того, що п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України у контексті ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не може застосовуватися судом щодо неявки позивача у судове засідання.

Аналіз положень ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що наслідком повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

Процесуальний закон щодо наслідків неявки позивача у судові засідання є зрозумілим і передбачуваним для нього, щодо його застосування існує усталена судова практика.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.03.2023 року у справі №711/7486/19.

Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 2 ст. 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачається.

За наведених вище обставин, процесуальний закон зобов`язує суд залишити позов без розгляду.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позивач будучи належним чином повідомленими про день та час судового розгляду справи 01.06.2023 року, 21.08.2023 року, 29.11.2023 року не з`явився у ці судові засідання, не надіслав до суду заяви про розгляд справи без його участі, а тому позов ОСОБА_1 необхідно залишити без розгляду.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» про визнання кредитного договору недійсним, залишити без розгляду.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України позивач після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Котелевського районного суду

Полтавської області А.В. Шолудько