Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/20469/23
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
29 листопада 2023 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , подану в особі представника - адвоката Кислий Андрій Матвійович до Ужгородської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,-
встановив:
ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Кислий Андрій Матвійович звернувся до Ужгородського міськрайонного суду через систему "Електронний суд" з позовною заявою до Ужгородської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.
У контексті права на справедливий суд, визначеного ст.7ЗаконуУкраїни«Про судоустрійістатуссуддів» судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Вирішуючипитанняпровідкриттяпровадженняусправі,суддяперевіряє чи подана воназ додержанням нормчинногозаконодавства,асаместатей175-177ЦПКУкраїни.
Заправиламицивільногопроцесуальногозаконодавства, позовназаява за формою та змістом повинна відповідатистатті175ЦПКУкраїни, атакож вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі вимоги передбачені ст.175,177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обовязковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у звязку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем в позовній заяві зазначено ціну позову 180000,00 грн., однак жодних доказів для підтвердження ціни позову повивачем не надано.
Згідност.176ч.1п.9ЦПКУкраїницінапозовувизначаєтьсяупозовахпро право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності - дійсною вартістю нерухомого майна .
Таким чином, позивачу необхідно зазначити ціну позову,яка повинна бути підтверджена відповідними доказами - вартістю майнадійсноюначас поданняпозовудосуду.
Ціна позову не підтверджена грошовою оцінкоюспірногонерухомогомайна,тауматеріалахсправивідсутнідоказидійсноївартостіспірногонерухомогомайна.
Позивачемвказанінорми при зверненні до суду недотримано.
З прохальноїчастинипозову вбачається,що позивачемзаявлена вимогапро визнанняза нимправа власності наквартиру,розташовану у АДРЕСА_1 .Ціна позовузазначена позивачем180000,00грн.,проте така повинна бути підтверджена відповідними доказами - вартістю майна станом на час подання позову до суду у відповідності до приписів ст.176ч.1п.9ЦПКУкраїни .
Від ціни позову залежить розмір судового збору, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду.
Разом з тим, позивачу слід визначити ціну позову, виходячи з вартості квартири.
Водночас вартість вище зазначеної квартири на час подання позову до суду не відома та не підтверджена жодними доказами.
Таким чином, ціна позову повинна бути підтверджена відповідними доказами - вартістю майна дійсною на час подання позову до суду.
Стаття177ЦПКУкраїни встановлює,щодопозовноїзаяви додаються документи, що підтверджуютьсплатусудовогозборуувстановленихпорядкуі розмірі, або документи, що підтверджуютьпідставизвільнення відсплатисудового збору відповідно дозакону.
Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об`єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684,00 гривень.
Відповідно до п.1.1 ч.2ст.4Закону України«Про судовийзбір» від08.07.2011року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року) із змінамивнесеними згідно ізЗаконом № 1774-VIII від 06.12.2016) ставка судового збору заподаннядо суду позовної заяви майнового характеру яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки цінапозову непідтверджена грошовою оцінкоюспірного майна,яке єпредметом позову та уматеріалахсправивідсутні доказидійсної вартостіспірного майна, у звязку зчим неможливо встановити дійснийрозмірціни позову,авідтак івстановити розмір судового збору.
Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.
Від ціни позову залежить розмір судового збору, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду.
Такимчином,длявстановлення цінипозовупозивачунеобхіднонадати докази, які підтверджують дійснувартість майна, об`єкту, який підлягає поділу між подружжям.
Визначенняцінипозовуцеобов`язок, а неправопозивача,тому останньомуслід визначити цінупозовузаправиламист.176ЦПКУкраїнитанадатидоказисплатисудовогозборуувідповідномурозмірі.
Відтак, судовий збір повинен бути сплачений, виходячи з визначеної позивачем ціни позову за позовну вимогу про визнання права власності, що є вимогою майнового характеру, за розгляд якої судом позивач не звільняється від сплати судового збору.
Уст.129КонституціїУкраїниоднієюіз засадсудочинствавизначенорівність усіх учасників судового процесупередзакономісудом.
Пункт1 статті6Конвенціїпрозахистправлюдиниіосновоположнихсвобод гарантує кожному правоназверненнядосудуз позовом щодойогоправ таобов`язків цивільного характеру.
ВрішенніЄвропейськогосудузправлюдиниусправіКреузпротиПольщі,no.28249/95 від 19.06.2001,зазначено,щовимогасплатизборів цивільнимисудамиузв`язкуз поданням позовів, які вони маютьрозглянути, неможевважатисяобмеженням права доступудосуду.
ВрішенняхЄвропейськогосудузправлюдинивід20.05.2010 усправі«Пелевін проти України»зазначено,щоправонадоступдо судунеєабсолютним таможе підлягати обмеженням, зокрема щодоумовприйнятностіскарг; оскільки правона доступ досуду за своєю природою потребує регулювання державою,регулювання може змінюватися учасі та місці відповідно допотреб та ресурсів суспільства таокремихосіб.
Уданомувипадку,необхідністьсплатисудовогозборуєпевнимобмеженнямпризверненнідо суду, однактакеобмеженняєзагальнимдлявсіхсуб`єктів,якевизначено нормамиЦПК Україниі не може бутивизнанеобмеженням правадоступудо суду розумінніп. 1ст.6 Конвенції прозахист прав людиниіосновоположнихсвобод. Невиконання позивачем наведених вимог процесуального законодавства має правові наслідки.
Такимчиномпозивачуслідсплатитисудовийзбірвиходячи з визначеної позивачем ціни позову за позовну вимогу про визнання права власності .
Слід зазначити, що дотримання вимог ст. 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду на предмет перевірки позову та долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження, призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, « .... де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. ст. 175,177 ЦПК Українита зазначених недоліків.
Відповідно до ч.ч.1, 2ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, не сплаченосудовий збір, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючисьст.ст.175,177,258-260 ЦПК України, суддя,-
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану в особі представника - адвоката Кислий Андрій Матвійович до Ужгородської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування - залишити без руху.
Повідомити позивачапронеобхідністьвиправити зазначенінедолікипозовної заяви встрок, що не перевищує п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца
Судове рішення № 115332948, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 29.11.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/20469/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: