Рішення № 115330693, 04.10.2023, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

04.10.2023 Єдиний унікальний номер 205/7473/23

Єдиний унікальний номер 205/7473/23

Провадження № 2/205/2667/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» 19 липня 2023 року через систему «Електронний суд» направило до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська позов до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2023 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2023 року вирішено питання про заочний розгляд справи.

Позивач у своєму позові посилався на те, що 06 серпня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» і відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 4579759 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого позивач надав позичальникові кредит у розмірі 20 000 грн. 00 коп. строком на 30 днів до 05 вересня 2021 року. Зазначений Кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно з умовами кредитного договору строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в розділі 4 договору. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку ОСОБА_1 . Відповідно до п. 1.5. кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 Договору, у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 Договору, у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору. 05 вересня 2021 року ОСОБА_1 свої зобов`язання перед кредитором не виконав, надалі оплату за кредитним договором не здійснював. Розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 4579759 від 06 серпня 2021 року станом на 18 липня 2023 року становить 65600 грн. 03 травня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» і позивачем було укладено договір факторингу № 03-05/2022, згідно з умовами якого клієнт відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги, у тому числі за кредитним договором № 4579759 від 06 серпня 2021 року, про що було повідомлено відповідача шляхом направлення на його електронну пошту відповідного повідомлення. Просив суд стягнути зі ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 89 576 грн. 35 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 20 000 грн., заборгованості за процентами у розмірі 45 600 грн., інфляційні втрати у розмірі 20795 грн. 20 коп. та три відсотки річних у розмірі 3181 грн. 15 коп., а також витрати судові витрати по справі зі сплати судового збору у розмірі 2 147 грн. 20 коп. та витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. Просив розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 про дату та час судового засідання повідомлявся в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав. На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача. Будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 серпня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено кредитний договір № 4579759, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» надав позичальникові кредит у розмірі 20 000 грн. строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування коштами (а.с. 8-12).

Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на офіційному сайті https://creditplus.ua.

Згідно з п.п. 1.3, 1.4, 1.5 кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 20 000 грн., строк кредиту 30 днів, тип процентної ставки фіксована.

Відповідно до п. 1.5.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90 % на день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору, у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору, у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору.

Знижена процентна ставка 0,95 % в день та застосовується, якщо споживач у межах строку визначеного в п. 1.4 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк (п. 1.5.2 договору).

Згідно з п. 3.1 кредитного договору № 4579759 від 06 серпня 2021 року нарахування процентів за кредитним договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

ОСОБА_1 оплату заборгованості за договором не здійснив, свої зобов`язання за кредитом не виконує.

03 травня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладеного договором факторингу № 03-05/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набула право грошової вимоги за кредитним договором № 4579759 від 06 серпня 2021 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 (а.с. 45-49).

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» відповідача було повідомлено шляхом направлення на адресу електронної пошти, зазначену при укладенні кредитного договору № 4579759 від 06 серпня 2021 року (а.с. 44).

Частиною 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 ЗУ «Про споживче кредитування» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про споживче кредитування» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом М919232 (а.с. 12 оберт), який зазначений у тексті договору у розділі «Реквізити та підписи сторін», а також додатках до кредитного договору про сукупну вартість кредиту і графік погашення (а.с. 8-9, 13).

Таким чином, між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір на умовах фінансового кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка ОСОБА_1 добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4579759 від 06 серпня 2021 року у розмірі 65600 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 20 000 грн., заборгованості за процентами станом на 18 липня 2023 року у розмірі 45 600 грн.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд приходить до такого висновку за наступних підстав.

Статтею 610ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача за період з грудня 2021 року по січень 2022 року у розмірі 1 246 грн. 40 коп. (грудень 2021 року: 100,6 х 65600 / 100 65600 = 393 грн. 60 коп., січень 2022 року: 101,3 х 65 600 / 100 65600 = 852 грн. 80 коп.) та 3 % річних за період з 05 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року (81 день) у розмірі 436 грн. 73 коп., що розраховується наступним чином 65600 грн. х 3 / 100 / 365 х 81 = 436 грн. 73 коп.

Відповідно до положень п. 18 розділу «Прикінцевіта перехідніположення» Цивільногокодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом ПрезидентаУкраїни №64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває до теперішнього часу.

У позовній заяві представником позивача наведений розрахунок інфляційних втрат за період з грудня 2021 року по червень 2023 року та трьох відсотків річних за період з 05 грудня 2021 року по 18 липня 2023 року, таким чином позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат за період з лютого 2022 року по червень 2023 року та трьох відсотків річних за період 24 лютого 2022 року по 18 липня 2023 року, тобто за період дії на території України воєнного стану, задоволенню не підлягають.

Відповідно доч.4ст.137ЦПК Українирозмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, тому заявлена сума у 10000 гривень є завищеною. Крім цього, збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви та подання до суду позовної заяви в інтересах клієнта не можна віднести до професійної правничої допомоги, оскільки подання позовної заяви не вимагає спеціальних знань у сфері юриспруденції, а збір доказів фактично не здійснювався, оскільки доказами по даній справі є сам кредитний договір № 4579759 від 06 серпня 2021 року, договір факторингу, які були наявні у позивача, а також картка обліку договору, виконана за допомогою комп`ютерної програми.

Крім цього, суд зауважує, що кількість годин, витрачених на складання позовної заяви про стягнення заборгованості, зазначена у рахунку на оплату, є завищеною, оскільки позовна заява є типовою та не вимагає витрат тривалого часу на її підготовку.

Також, з платіжного доручення № 532/14/07 від 14 липня 2023 року неможливо достеменно встановити, що оплата відбулася саме за надання правничої допомоги за складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором саме зі ОСОБА_1 .

Таким чином, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 гривень.

На підставі ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 612 грн. 82 коп. (67 283 грн. 13 коп. х 2 147 грн. 20 коп. : 89 576 грн. 35 коп. = 1612 грн. 82 коп.).

Таким чином, загальна сума, яку належить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», складає 72 395 грн. 95 коп. (67 283 грн. 13 коп. + 3 500 грн. + 1612 грн. 82 коп. = 72395 грн. 95 коп.).

На підставі викладеного, керуючись п. 12 ч. 1 ст. 3, ст. 12, ч. 1 ст. 13 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», ст. ст. 525, 526, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1048 ЦК України, ч. ч. 1, 3 ч. 3 ст. 133, ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 223, ст. ст. 263-265, ч. 4 ст. 268, ч. 1 ст. 280, ст. ст. 281, 282, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2) заборгованість за кредитним договором № 4579759 від 06 серпня 2021 року у розмірі 67283 (шістдесят сім тисяч двісті вісімдесят три) гривень 13 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, заборгованості за процентами станом на 18 липня 2023 року у розмірі 45 600 (сорок п`ять тисяч шістсот) гривень, інфляційні втрати за період з грудня 2021 року по січень 2022 року у розмірі 1246 (одна тисяча двісті сорок шість) гривень 40 коп. та 3 % річних за період з 05 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 436 (чотириста тридцять шість) гривень 73 коп., а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1612 (одна тисяча шістсот дванадцять) гривень 82 коп. та правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень, а всього 72 395 (сімдесят дві тисяч триста дев`яносто п`ять) гривень 95 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: