Рішення № 115330012, 21.11.2023, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2023 р. м. Рівне Справа № 918/507/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл"

до відповідача ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Сенс Банк"

про витребування майна із чужого незаконного володіння

та за зустрічним позовом ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл"

про стягнення заборгованості в розмірі 96 049,65 грн та зобов`язання забрати рухоме майно

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

В засіданні приймали участь:

від позивача за первісним позовом: Передереєв В.Г. (в режимі відеоконференції)

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_1 , Коновалова А.В.

від третьої особи: Дем`янець Я.В. (в режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.05.2021 між ТОВ "УВК - Інтернешнл" (замовник) та ФОП Мельничук О.М. (виконавець) укладено Договір №14/09-А-У, яким виконавець зобов`язується надавати послуги для замовника з отримання вантажів, ведення обліку вантажів, підготовку документації та інші послуги передбачені умовами договору.

На виконання умов договору, позивач передав ОСОБА_1 на збереження та виконання умов ведення обліку майно, що зайнято 3 палетомісця, а саме: банкомат WincorProCash 2100хе, артикул 13-45180869/АТМ60121, банкомат WincorProCash 2100хе, артикул 53000653160/А2404070, банкомат WincorProCash 2100хе артикул 5300653710/А2405002.

Позивач зазначає, що 22.11.2022 отримав від відповідача повідомлення про припинення дії Договору у зв`язку з припиненням ведення ним підприємницької діяльності з 01.10.2022. У зв`язку з чим ТОВ "УВК - Інтернешнл" 28.11.2022 звернулось до ОСОБА_1 з вимогою про повернення вантажу.

Проте, позивач зазначає, що відповідач відмовився від повернення майна, що і стало причиною для звернення до суду з даним позовом.

Відтак, посилаючись на ст. 15, 16, 317, 321, 387, 391 Цивільного Кодексу України, позивач просить витребувати у відповідача вказані вище банкомати.

Ухвалою суду від 29.05.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" від 15.05.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.06.2023.

Ухвалою суду від 12.06.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подачі до суду доказів доплати судового збору в розмірі 5 058,61 грн.

14.06.2023 (19.06.2023 надійшла засобами поштового зв`язку) на офіційну пошту суду від позивача надійшла заява про продовження строків на подання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 16.06.2023 продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" строк для подачі відповіді на відзив до 19.06.2023.

19.06.2023 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строку на подачу відзиву та зустрічної позовної заяви.

20.06.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, до якого долучено оригінал платіжного доручення про доплату судового збору та докази відправки копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Ухвалою суду від 20.06.2023 продовжено відповідачу ОСОБА_1 строк для подачі відзиву, доказів та зустрічного позову до 25.06.2023.

Крім того, 20.06.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 21.06.2023 продовжено розгляд справи №918/507/23, підготовче засідання призначено на 13.07.2023.

26.06.2023, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_1 заперечує проти позовних вимог та просить відмовити повністю у зв`язку з необґрунтованістю.

Також, 26.06.2023, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" про стягнення заборгованості в розмірі 83 449,00 грн та зобов`язання забрати рухоме майно.

Ухвалою суду від 29.06.2023 прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" про стягнення заборгованості в розмірі 83 449,00 грн та зобов`язання забрати рухоме майно для спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" до відповідача ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Призначено підготовче засідання на 13.07.2023.

13.07.2023 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: заяви свідка від 12.07.2023, копії квитка № 285232 INV , копія посвідки на проживання ОСОБА_2 у Федеративній республіці Німеччина.

Також, 13.07.2023 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про витребування оригіналу письмового доказу, а саме: Договору №27464 про надання послуг зі зберігання обладнання від 30.04.2021, укладеного між "АЛЬФА-БАНК" та ТОВ "УВК Інтернешнл", Акту прийому ТМЦ на відповідальне зберігання згідно розпорядження №73/1 РОВНО від 24.03.2021, Акту прийому ТМЦ на відповідальне зберігання згідно розпорядженням №76 РОВНО від 24.03.2021.

Ухвалою суду від 13.07.2023 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 15.08.2023, клопотання про витребування доказів задоволено та зобов`язано ТОВ "УВК - Інтернешнл" надати оригінали письмових доказів, а саме: Договору №27464 про надання послуг зі зберігання обладнання від 30.04.2021, укладеного між "АЛЬФА-БАНК" та ТОВ "УВК Інтернешнл", Акту прийому ТМЦ на відповідальне зберігання згідно розпорядження №73/1 РОВНО від 24.03.2021, Акту прийому ТМЦ на відповідальне зберігання згідно розпорядженням №76 РОВНО від 24.03.2021.

17.07.2023 до суду від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просив в задоволенні відмовити повністю.

03.08.2023, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказу, а саме: оригіналу заяви свідка від 12.07.2023.

09.08.2023 до суду від позивача за первісним позовом надійшли документи, що витребовувались ухвалою суду від 13.07.2023.

Ухвалою суду від 15.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 918/507/23 на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 07.09.2023.

04.09.2023 через підсистему "Електронний суд" від відповідача за первісним позовом надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача за первісним позовом - Акціонерне товариство "Сенс Банк".

Також, 04.09.2023 через підсистему "Електронний суд" від відповідача за первісним позовом надійшла заява про збільшення позовних вимог в частині стягнення витрат за зберігання майна, яке продовжує перебувати на відповідальному зберіганні ОСОБА_3 згідно договору відповідального зберігання від 01.05.2022.

Ухвалою суду від 07.09.2023 залучено Акціонерне товариство "Сенс Банк" до участі у справі № 918/507/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача за первісним позовом, запропоновано Акціонерному товариству "Сенс Банк" протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали надати пояснення щодо позовних вимог (у випадку наявності), відкладено підготовче засідання на 05.10.2023.

21.09.2023 до суду від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення копії позовної заяви з додатками АТ "Сенс Банк".

05.10.2023 через підсистему "Електронний суд" від представника АТ "Сенс Банк" надійшло пояснення третьої особи щодо позову. Також, у поданих поясненнях АТ "Сенс Банк" заявило клопотання про витребування доказів, а саме: інформації про перетин кондору на в`їзд та виїзд з України громадянкою України ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 05.10.2023 відмовлено в задоволенні клопотання про витребування доказів, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.10.2023.

25.10.2023 через підсистему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 надійшла відповідь на пояснення третьої особи.

Ухвалою суду від 26.10.2023 розгляд справи по суті відкладено на 16.11.2023.

В судовому засіданні 16.11.2023 оголошено перерву до 21.11.2023.

21.11.2023 через підсистему "Електронний суд" від позивача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення, до яких долучено Інформацію з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Денржавного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 355227501 від 21.11.2023.

В судовому засіданні 21.11.2023 судом відмовлено в долученні додаткових пояснень та інформації до матеріалів справи.

21.11.2023 в судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав, просив задоволити. Відповідач та представник відповідача заперечили проти задоволення первісних позовних вимог, просили відмовити. Представник третьої особи підтримала первісні вимоги ТОВ "УВК - Інтернешнл" та просила задоволити повністю.

Також, в судовому засіданні 21.11.2023 позивач та представник позивача за зустрічним позовом заявлені вимоги підтримали, просив задоволити. Представник відповідача заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог, просив відмовити.

Суд зауважує, що судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом статей 51, 52, 598 - 609 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), статей 202 - 208 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Отже, спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Аналогічні правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 15.05.2019 року у справі № 686/19389/17, від 26.06.2019 у справі №760/13915/18, від 09.10.2019 року у справі № 209/1721/14-ц.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що незважаючи на відсутність у відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічною позовною заявою) ОСОБА_1 на момент вирішення спору в суді статусу фізичної особи-підприємця - даний спір належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні заяви, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" (надалі - замовник) та ОСОБА_1 (надалі - виконавець) укладено Договір № 14/08-А-У (надалі - Договір).

У порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, виконавець зобов`язується якісно та у повному обсязі надавати замовнику в місті Рівному та по Рівненській, Хмельницькій області (надалі - територія) такі види послуг щодо вантажів, що надходять від замовника: отримання вантажів; ведення обліку вантажів, що надходять / виходять на/із складу виконавця; здійснення навантажувально - розвантажувальних робіт; доставка вантажів вантажоодержувачем згідно з розкладом доставок та визначеними строками; підготовка документації, необхідної для подальшого відправлення вантажів до кінцевого пункту призначення; забезпечення повернення замовнику документації від вантажоодержувачів (вантажні квитанції, карти завантаження товарно - транспортні, акти тощо) (надалі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.3. Договору замовник зобов`язується сплачувати послуги виконавця в розмірі та в порядку, передбаченому умовами цього договору.

За приписами п. 1.6. Договору послуги вважаються наданими належним чином після підписання сторонами акту приймання - передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 2.1. Договору виконавець організовує надання послуг (в тому числі, але не виключно, на території замовника) на підставі заявок, що подаються замовником за формою, встановленою в Додатку № 1 до цього договору, які подаються на виконання уповноваженим представником замовника шляхом їх надсилання електронною поштою або факсом та за допомогою програмного продукту "Істок".

Пунктом 9.1., 9.2. Договору сторони погодили, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021. Якщо за 30 календарних днів до дати спливу терміну дії цього договору жодна зі сторін не заявить письмово про своє бажання розірвати договір, цей договір вважається пролонгованим на тих же умовах на 1 (один) календарний рік.

Цей договір припиняється за угодою сторін, а також у разі: його розірвання за ініціативою замовника; вибуття однієї із сторін договору внаслідок її припинення; виникнення інших обставин, що припиняють повноваження виконавця або замовника.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками печаток ТОВ "УКВ Інтернешнл" та ФОП Мельничук О.М.

Позивач за первісним позовом зазначає, що у травні 2021 року ФОП Мельничуку О.М. на виконання умов вказаного вище Договору було передано для збереження та ведення обліку майно, що займало 3 палетомісця, а саме: банкомат WincorProCash 2100 хе, артикул 13-45180869/АТМ60121, кількість 1 штука; банкомат WincorProCash 2100 хе, артикул 53000653160/А2404070, кількість 1 штука; банкомат WincorProCash 2100 хе, артикул 5300653710/А2405002, кількість 1 штука.

Вартість зберігання за одне палетомісце становила 4,00 грн без ПДВ.

Позивач за первісним позовом зазначає, що 22.11.2022 ТОВ "УВК - Інтернешнл" отримало від ОСОБА_1 повідомлення про припинення дії Договору у зв`язку з припиненням ведення ним підприємницької діяльності з 01.10.2022.

Відтак, 28.11.2022 ТОВ "УВК - Інтернешнл" звернулось до ОСОБА_1 з вимогою про повернення вантажу переданого за Договором та вказано, що у випадку відмови та не повернення вантажу ТОВ "УВК - Інтернешнл" змушене буде звернутись до правоохоронних органів для захисту прав.

В подальшому, 01.12.2022 Мельничук О.М. надав відповідь на вимогу ТОВ "УВК - Інтернешнл" про повернення вантажу за договором, в якому вказав, що вказаний вантаж може бути безперешкодно отримане позивачем за наявності відповідного документу, що підтверджує повноваження представника на його отримання та оплати послуг зі зберігання цього майна за період його перебування на складі, що належить третій особі.

Позивач зазначає, що спірне майно перебувало у нього на законних підставах, а саме - на підставі Договору № 27464 про надання послуг зі зберігання обладнання від 30.04.2021, що укладений між Акціонерним товариством "Альфа - Банк" (в подальшому АТ "Сенс Банк", надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" (виконавець), за яким замовник зобов`язується передати, а виконавець зобов`язується прийняти на відповідальне зберігання банкомати (надалі - обладнання). Приймання на зберігання обладнання відбувається за Актом приймання - передачі обладнання, форма якого зазначена у Додатку № 1 до цього Договору, який підписується уповноваженими представниками сторін, скріпленими відбитками печаток сторін після фактичного прийняття обладнання та є невід`ємною частиною цього договору.

Посилаючись на вищенаведені обставини, та вказуючи, що відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник або інша особа, у якої майно власника перебувало у законному володінні, має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним, позивач визначає саме такою особою (яка безпідставно заволоділа його майном та в якої таке майно перебуває в натурі) відповідача, та просить суд витребувати із незаконного володіння майно, перелік якого визначено у п. 1 прохальної частини позовної заяви.

Заперечуючи проти первісних позовних вимог, відповідач зазначає, що отримав спірне майно на підставі Договору № 14/09-А/У від 01.05.2021.

Також відповідач вказує, що позивачем не зазначено будь-які описи, ознаки та характеристики заявленого до повернення майна, що виключає можливість його ідентифікації та індивідуалізації.

Крім того, зазначаючи про те, що позивачем жодним чином не доведено права власності на спірне майно, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відтак, законодавством визначено три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права.

Під порушенням, зокрема, слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Відповідно до положень статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, серед іншого, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Розглядаючи відповідний спір, суд має установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси осіб, які звертаються з позовом, та чи є обраний позивачем спосіб захисту ефективним, тобто таким, що забезпечить поновлення порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (такого висновку також дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.10.2021 № 910/18647/19).

Як встановлено судом, предметом цього спору є витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Виходячи з цієї норми, фактичне володіння передбачає фактичне панування особи над річчю.

Під незаконним володінням слід розуміти фактичне володіння річчю, яке не має правової підстави (передбаченої законом, договором чи адміністративним актом) або правова підстава якого відпала чи визнана недійсною.

Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності. Способами захисту порушених прав є зокрема віндикація або реституція.

Аналіз вказаної норми та зміст позовних вимог за даним позовом свідчить про те, що даний позов відноситься до віндикаційних позовів (витребування майна з чужого незаконного володіння).

Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого не власника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Віндикаційним позовом захищаються права власності в цілому, оскільки він пред`являється в тих випадках, коли порушені права володіння користування та розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що може бути підтвердженим правовстановлюючими документами, або іншими письмовими доказами.

Позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник. Відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, який може і не знати про неправомірність і незаконність свого володіння та утримання такого майна. Незаконним володільцем визнається така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав.

Предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та інше.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння, зокрема факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, знаходження його в натурі у відповідача, які і становлять предмет доказування.

Суд також враховує, що предметом доказування у такій справі є обставини, що мають засвідчити правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, а саме: підтверджують його право власності або інше речове право титульного володільця на витребуване майно; вибуття майна з володіння позивача; наявність майна в натурі у володінні відповідача; відсутність у відповідача правових підстав для володіння цим майном.

Сторонами у віндикаційному позові виступають власник речі (особа, в якої майно перебуває на законних підставах), який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але й фактично вже нею не володіє та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і не добросовісний).

Аналіз ст. 387 ЦК України свідчить про те, що віндикаційний позов ґрунтується передусім на тому, що право власності на річ є абсолютним і слідує за річчю, зберігаючись навіть у випадку незаконного вибуття з володіння власника та в період перебування в незаконному володінні іншої особи. Тому віндикаційна вимога може бути заявлена щодо витребування лише індивідуально-визначеної речі.

Крім того, при розгляді віндикаційного позову позивач повинний підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази.

Отже, умовами задоволення такого позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння.

У постанові Верховного Суду від 02.09.2020 року у справі № 910/13536/19 визначено, що для застосування передбаченого ст. 387 ЦК України правового механізму відновлення порушеного права власності необхідним є встановлення наступних обставин у їх сукупності: існування в натурі індивідуально визначеного майна з ідентифікуючими ознаками на момент подачі позову та прийняття судом рішення про його витребування; наявність підтвердженого права власності або права законного володіння у позивача на відповідне майно; відсутність у власника чи титульного володільця можливості здійснювати фактичне володіння цим майном через те, що відповідач на момент подачі позову та прийняття рішення у справі фактично тримає його у себе; відсутність договірних відносин між позивачем і відповідачем, оскільки в протилежному випадку застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності.

Суд також враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 904/8849/21 про те, що власник має право звертатись із віндикаційним позовом до особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа майном власника. Витребування майна шляхом віндикації застосовується, зокрема, якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Як встановлено судом, між ОСОБА_1 та ТОВ "УВК - Інтернешнл" укладено Договір на виконання якого і було передане спірне майно ОСОБА_1 . Отже, майно, яке є предметом спору, було передано позивачем відповідачу з власної волі.

При цьому, суд враховує, що укладений Договір дійсний, сторонами не заперечується факту його укладення, виконання та припинення.

Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи наведені положення законодавства, беручи до уваги встановлені обставини справи, наявність у діях позивача волі на передачу майна відповідачу виключає можливість його витребування від відповідача на підставі ст. 387 ЦК України з чужого незаконного володіння.

Наведеним також спростовуються твердження позивача про те, що на даний час спірне майно знаходиться у відповідача без відповідної правової підстави, оскільки у статті 387 Цивільного кодексу України чітко визначено умову, за якої вона застосовується майно витребовується, якщо особа незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 зазначеного Кодексу).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння не підтверджена жодними обставинами, які входять до предмета доказування у даному спорі (з вимогами віндикаційного позову). Зокрема, позивачем доведено, що майно передане відповідачу на підставі Договору № 14/08-А-У від 01.05.2021, що унеможливлює задоволення віндикаційного позову.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України сплачений за подання цього позову судовий збір слід покласти на позивача.

Щодо суті зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, 01.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" (надалі - замовник) та ОСОБА_1 (надалі - виконавець) укладено Договір № 14/08-А-У (надалі - Договір).

На виконання вказаного Договору ТОВ "УВК - Інтернешнл" передало ФОП Мельничуку О.М. вантаж (майно), що є предметом даного спору.

Згідно п. 3.1.11. Договору виконавець несе повну матеріальну відповідальність за якість наданих послуг згідно з умовами договору, збереження вантажу, який надійшов від замовника, своєчасність доставки вантажу до вантажоодержувача та збереження вантажу під час його доставки, якість оформлення документів, обов`язкових відповідно до альбому процедур.

Відтак, Договором встановлений обов`язок ФОП Мельничука О.М. забезпечувати збереження вантажу.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що після нападу росії на Україну ТОВ "УВК - Інтернешнл" не відповідало на будь - який із видів зв`язку (телефонний, електронна пошта).

Проте, ФОП Мельничук О.М. продовжував виконувати взяті на себе зобов`язання перед відповідачем за зустрічною позовною заявою та, відповідно, з метою належного його виконання, 01.03.2022 між ФОП Мельничук О.М. (надалі - орендар) та ОСОБА_3 (надалі - орендодавець) укладено Договір оренди нерухомого майна.

Так, згідно п. 1.1. вказаного Договору, орендодавець передає орендодавцеві у користування за плату на строк, визначений цим договором нерухоме майно нежитлове приміщення - приміщення будівлі складу літ "1-Г", загальною площею 100,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2, надалі приміщення, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19562051 від 17.07.2008.

Відповідно до п. 3.1. та п. 3.2. зазначеного Договору, за орендоване приміщення орендар сплачує орендну плату. Орендна плата за об`єкт оренди становить 110,00 грн за 1 кв.м. на місяць, що складає всього 11 000,00 грн на місяць, незалежно від кількості днів місяця.

Згідно п. 5.7. Договору оренди, строк дії договору встановлюється з моменту підписання акту приймання - передачі приміщення і до 01.05.2022.

Також, 01.03.2022 між сторонами договору підписано Акт передання - приймання об`єкта оренди за договором оренди нерухомого майна від 01.03.2022, яким підтверджено факт передання нежитлового приміщення.

01.05.2022 між ФОП Мельничук О.М. (надалі - поклажодавець) та ОСОБА_3 (надалі - зберігач) укладено Договір відповідального зберігання (надалі - Договір зберігання).

Так, згідно п. 1.1., 1.2. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання майно (надалі за текстом - майно) згідно переліку, наведеному у акті приймання - передачі майна, що є невід`ємною частиною цього договору. Майно приймається зберігачем на зберігання на невизначений строк - до пред`явлення поклажодавцем вимоги про його повернення. Адреса зберігання: АДРЕСА_2.

Пунктом 4.1. Договору зберігання сторони погодили, що в період до 15 грудня 2022 року плата за зберігання майна становить 115,85 грн за добу та підлягає сплаті на користь зберігача протягом 3х робочих днів з моменту пред`явлення поклажодавцем вимоги про повернення майна з відповідального зберігання. У випадку, якщо майно не буде витребувано поклажодавцем зі зберігання до 15 грудня 2022 року, строк зберігання майна вважається продовженим. Плата за зберігання майна становитиме 180,00 грн за добу, починаючи з 15 грудня 2022 року.

На виконання умов вказаного Договору зберігання, 01.05.2022 між ФОП Мельничук О.М. та ОСОБА_3 підписано Акт приймання - передачі, яким сторони підтвердили факт передачі спірного майна на зберігання.

Суд враховує, що зазначені вище Договори та Акти підписані сторонами, їх дійсність ніким не оспорюється.

Крім того, в матеріалах справи наявний оригінал заяви свідка ОСОБА_3 , якою остання підтвердила вказані вище обставини щодо укладення договорів та перебування у неї на відповідальному зберігання майна, що є предметом розгляду в даній справі.

В подальшому, 21.11.2022 Мельничук О.М. направив на адресу ТОВ "УВК - Інтернешнл" повідомлення про припинення договору, в якому повідомлено, що у відповідності до п. 9.5. Договору № 14/09-А-У від 01.05.2021 (обставини, що припиняють повноваження виконавця) дія вказаного договору припиняється з 01.10.2022 у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності.

Проте, 28.11.2022 ТОВ "УВК - Інтернешнл" звернулось до ФОП Мельничука О.М. з вимогою про повернення вантажу переданого за Договором та вказано, що у випадку відмови та не повернення вантажу ТОВ "УВК - Інтернешнл" змушене буде звернутись до правоохоронних органів для захисту прав.

У відповідь, 01.12.2022 ОСОБА_1 направив ТОВ "УВК - Інтернешнл" лист, в якому вказав, що спірний вантаж може бути безперешкодно отримане ТОВ "УВК - Інтернешнл" за наявності відповідного документу, що підтверджує повноваження представника на його отримання та оплати послуг зі зберігання цього майна за період його перебування на складі, що належить третій особі.

Крім того, 13.12.2022 ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ "УВК - Інтернешнл" Вимогу, в якій зазначено, що на складі за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться майно, що належить АТ "Альфа Банк", яке залишено на платне зберігання ТОВ "УВК - Інтернешнл". Також вказано, що ним не перешкоджається в отриманні майна, переданого на зберігання після оплати витрат на його зберігання протягом тривалого часу в сумі 33 480,00 грн станом на 14.12.2022 та попереджено, що з 15.12.2022 вартість зберігання майна буде збільшено до 180,00 грн.

Факт направлення вказаної претензії відповідачу за зустрічним позовом підтверджено описом вкладення у лист, накладною та квитанцією про оплату від 19.12.2022.

Проте, ТОВ "УВК - Інтернешнл" не вчинило заходів для отримання майна та розрахунку за його зберігання, у зв`язку з чим 06.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до відповідача за зустрічним позовом з претензією про оплату вартості зберігання майна в розмірі 53 640,00 грн.

09.06.2023 ОСОБА_1 направив на адресу АТ "Сенс Банк" та копію на адресу ТОВ "УВК Інтернешнл" заяву - повідомлення, в якій просив спростувати або підтвердити право власності АТ "Сенс Банк" на банкомати, що є предметами позову.

Позивач за зустрічною позовною заявою вказує, що спірне майно на даний час перебуває на відповідальному зберіганні у третіх осіб, у зв`язку з чим він несе витрати, які і просить суд стягнути з відповідача.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ст.ст. 938, 946 ЦК України).

Згідно зі ст. 193 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначалось вище, позивач за зустрічною позовною заявою вчиняв дії для повернення рухового майна відповідачу за умови оплати вартості його зберігання.

Відтак, станом на 04.09.2023 позивач заявляє до стягнення витрати за зберігання майна, яке продовжує перебувати на відповідальному зберіганні ОСОБА_3 та складають: з 01.03.2022 по 30.04.2022 (оренда складу 110,00 грн за 1 кв. м на місяць, що складає всього 11 000,00 грн на 1 місяць) в розмірі 22 000,00 грн, з 01.05.2022 по 14.12.2022 (відповідальне зберігання вартістю 115,85 грн 229 днів) в розмірі 26 529,65 грн, з 14.12.2022 по 04.09.2023 (180,00 грн 264 днів) в розмірі 47 520,00 грн, а всього 96 049,65 грн.

Здійснивши перерахунок вартості зберігання майна, суд вважає його арифметично не точним, оскільки за період з 01.05.2022 по 14.12.2022 нарахування слід здійснювати на 228 днів, що, відповідно становитиме 26 413,80 грн.

Щодо повернення майна суд вважає за необхідне зазначити наступне.

30.04.2021 між Акціонерним товариством "Альфа - Банк" (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" (надалі - виконавець) укладено Договір № 27464 про надання послуг зі зберігання обладнання.

Так, згідно п. 1.1. вказаного Договору, замовник зобов`язується передати, а виконавець зобов`язується прийняти на відповідальне зберігання банкомати (надалі - обладнання). Приймання на зберігання обладнання відбувається за Актом приймання - передачі обладнання, форма якого зазначена у Додатку № 1 до цього Договору, який підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється відбитками печаток сторін після фактичного прийняття обладнання та є невід`ємною частиною цього Договору.

Місце зберігання обладнання є склад за адресою, зокрема: м. Рівне, вул. Хмільна, 40 (п. 1.6. Договору № 27464 про надання послуг зі зберігання обладнання від 30.04.2021).

На виконання вказаного Договору 31.03.2021 між АТ "Альфа - Банк" та ТОВ "УВК - Інтернешнл" підписано декілька Актів прийому ТМЦ на відповідальне зберігання, в тому числі майна, що є предметом розгляду в даній справі.

Вказані Договір та Акти підписані представниками сторін та скріплені відтисками печаток товариств, інформації про їх недійсність в суду відсутня.

Відтак, суд приходить до висновку, що спірне майно слід повернути саме титульному володільцю (особі, якою воно було передане для ОСОБА_1 ), тобто - ТОВ "УВК Інтернешнл".

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

За подання зустрічного позову ОСОБА_1 сплатив 5 368,00 грн судового збору, який відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача за зустрічним позовом пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову - відмовити.

2. Зустрічний позов задоволити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" (02090, м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, буд. 1, код ЄДРПОУ 43864334) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати за зберігання майна: банкомату штрих-код 53000653160 в кількості 1 штука, банкомату штрих-код 5300653710 в кількості 1 штука, банкомату штрих-код АТМ 60121 в кількості 1 штука, в розмірі 95 933,80 грн.

4. Товариству з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" (02090, м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, буд. 1, код ЄДРПОУ 43864334) забрати майно - банкомат штрих-код 53000653160 в кількості 1 штука, банкомат штрих-код 5300653710 в кількості 1 штука, банкомат штрих-код АТМ 60121 в кількості 1 штука, власними силами та засобами.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК - Інтернешнл" (02090, м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, буд. 1, код ЄДРПОУ 43864334) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 5 364,76 грн.

6. В частині стягнення 115,85 грн витрат за зберігання майна - відмовити.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.12.2023.

Суддя А.М. Горплюк