Рішення № 11532761, 30.09.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.10           Справа № 8/78-10.

за позовом: Національного університету харчових технологій, м. Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «SELMI», м. Суми

про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 75702 грн. 60 коп.           

Суддя С.В. ЗАЄЦЬ

секретаря судового засідання Я.Л. Петен

За участі представників сторін:

від позивача – Негода О.А., довіреність № 01-373 від 03.09.2010р.

від відповідача – Котельников І.І., довіреність від 18.01.2010р.

Суть спору: Позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити поставку спектрофотометру атомно-абсорбіційний АГЕ-01 у кількості 1 шт., провести монтаж газових хроматографів з додатковими опціями, стягнути з відповідача на свою користь 75702 грн. 60 коп. штрафних санкцій, стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Згідно відзиву на позовну заяву за № 25/153 від 17.09.2010р., відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на опублікування в газеті «Голос України» за 09 червня 2010р. оголошення про порушення судом справи про банкрутство відповідача, згідно якого претензії кредиторів приймались протягом 30 днів з дня опублікування оголошення та закінчення строку для подання конкурсними кредиторами письмових заяв з вимогами до боржника. У зазначеному відзиві відповідач зазначив, що строк подання кредиторами письмових заяв з вимогами до боржника є граничним і поновленню не підлягає, а оскільки позивачем не була подана письмова заява з вимогою у зазначений строк, просить суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

У дане судове засідання представник позивача подав письмове пояснення за вхідним номером 18167 від 30.09.2010р., в якому надає розрахунок стягуваної суми штрафних санкцій.

Крім того, представником позивача суду подана заява про забезпечення позову за вхідним номером 18168 від 30.09.2010р., в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно позивача, яке знаходиться у відповідача – спектрофотометр атомно-абсорбіційний АГЕ-01, вартістю 166380 грн. 00 коп. та грошові кошти у межах суми позову на всіх виявлених державним виконавцем рахунках відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши повноважних представників сторін, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки продукції для державних потреб № 19/262 від 07.10.2008р., відповідно до п. 1.1. якого Продавець (відповідач) зобов'язувався виготовити, поставити та передати у власність Покупцю (позивачу) наступні прилади для вимірювання фізичних та хімічних величин: спектрофометр атомно-абсорбційний АГЕ -01 у кількості 1 шт., газовий хромотограф з додатковими опціями СХ-04 у кількості 4 шт., диспергатор ультразвуковий УЗДН-А у кількості 2 шт.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх зобов'язань по зазначеному договору позивач платіжним дорученням № 3991 від 20 жовтня 2008 року перерахував на рахунок відповідача кошти у розмірі 746136 грн. 00 коп. Відповідач свої зобов`язання щодо поставки продукції позивачу виконав у повному обсязі, а саме: 25 листопада 2008 року згідно накладної № 152 поставив диспергатор ультразвуковий УЗДН-А у кількості 2 шт., 24 грудня 2008 року згідно накладної № 172 поставив спектрофотометр атомно-абсорбіційний АГЕ-01 та газовий хроматограф з додатковими опціями.

Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання здійснюються шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 678 ЦК України, покупець, якому передано товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням вимагати від продавця за своїм вибором зокрема безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк.

При прийманні за якістю спектрофотометру атомно-абсорбіційний АГЕ-01 та газових хроматографів з додатковими опціями позивачем були виявлені недоліки у зазначених приладах та складено Акт приймання продукції за якістю від 29 грудня 2008 року. Для усунення виявлених дефектів прилади були повернуті на завод-виготовлювач для детального аналізу, відновлення й вживання необхідних заходів. Строк виконання робіт по усуненню дефектів - 15 квітня 2009 року.

У визначені сторонами строки відповідачем були усунуті недоліки та поставлено позивачу частину приладів - газові хроматографи з додатковими опціями. Щодо поставки після усунення недоліків спектрофотометру атомно-абсорбіційний АГЕ-01, то відповідач листом від 10.04.2009 року вих. № 16/21 повідомив позивача про необхідність продовження строку виконання робіт по усуненню дефектів спектрофотометру атомно-абсорбіційний АГЕ-01 до 10 липня 2009 року у зв'язку з необхідністю заміни певних комплектуючих приладу. Однак у зазначені строки відповідач не здійснив поставку приладів з ремонту. Як пояснював представник позивача у судовому засіданні, узгодити питання поставки приладу шляхом переговорів не вдалося.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Позивачем, в порядку ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу була направлена претензія № 01-241 від 03.06.2010р. з вимогою негайної поставки спектрофотометру атомно-абсорбіційного АГЕ-01 належної якості та проведення робіт з монтажу газових хроматографів, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, оскільки відповідач свої зобов`язання щодо поставки приладів позивачу після усунення недоліків виконав лише частково, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно зі ст. 334 ЦК України право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено законом або договором.

Пунктом 5.2. договору № 19/262 на поставку продукції для державних потреб від 07.10.2008р. визначено, що перехід права власності на продукцію відбувається в момент підписання товарно-транспортної накладної.

Відповідно до приписів ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм, а саме допустив прострочення виконання зобов’язання.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити поставку позивачу спектрофотометру атомно-абсорбіційний АГЕ-01 у кількості 1 шт. та проведення монтажу газових хроматографів з додатковими опціями визнаються судом обґрунтованими, правомірними, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій на суму 75702 грн. 60 коп., то суд відмовляє в їх задоволенні виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.01.2010р. порушено провадження у справі № 6/1-10 про банкрутство відповідача, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. У газеті “Голос України” № 104 від 09.06.2010р. надруковане оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника Відкритого акціонерного товариства «SELMI».

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

У разі заявлення вимог після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в період дії мораторію не нараховуються (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції, за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати подарків і зборів (обов’язкових платежів).

Виходячи з вищевикладеного позовні вимоги в частині стягнення 75702 грн. 60 коп. штрафних санкцій задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень, а відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які за законодавством мають підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити поставку позивачу спектрофотометру атомно-абсорбіційний АГЕ-01 у кількості 1 шт. та проведення монтажу газових хроматографів з додатковими опціями є правомірними, обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі. Позовні вимоги в частині стягнення 75702 грн. 60 коп. штрафних санкцій задоволенню не підлягають.

У судове засідання від 30.09.2010р. представником позивача була подана заява про забезпечення позову за вхідним номером 18168 від 30.09.2010р., в якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно позивача, яке знаходиться у відповідача – спектрофотометр атомно-абсорбіційний АГЕ-01, вартістю 166380 грн. 00 коп. та грошові кошти у межах суми позову на всіх виявлених державним виконавцем рахунках відповідача.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Дії господарського суду по забезпеченню позову здійснюються з метою забезпечення виконання рішення господарського суду, але тільки у разі необхідності, оскільки безпідставне вжиття таких заходів може призвести до порушень прав та інтересів інших фізичних та юридичних осіб.

Заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися господарським судом, зокрема, з урахуванням майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Позивач не довів факту неможливості виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову, а також не обґрунтував необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача. Тому суд, з огляду на вищевикладене, вважає заяву позивача про забезпечення позову не обґрунтованою та відмовляє позивачу в її задоволенні.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, понесені позивачем, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам..

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов`язати Відкрите акціонерне товариство «SELMI» (40009, м. Суми, вул. Комсомольська, 68-А, код 04799336) здійснити поставку Національному університету харчових технологій (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 68, код 02070938) спектрофотометру атомно-абсорбіційний АГЕ-01 у кількості 1 шт. та провести монтаж газових хроматографів з додатковими опціями.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «SELMI» (40009, м. Суми, вул. Комсомольська, 68-А, код 04799336) на користь Національного університету харчових технологій (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 68, код 02070938) 85 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 75702 грн. 60 коп. штрафних санкцій – відмовити.

5.          У задоволенні заяви Національного університету харчових технологій за вхідним номером 18168 від 30.09.2010р. про забезпечення позову – відмовити.

6.           Накази видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ

Повне рішення складене 04.10.2010р.

Суддя