Рішення № 11532714, 01.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2010 р.Справа № 7/397-10-4012 За позовом: Одеського ордена „Знак пошани” Завод продовольчого машинобудування підприємство з колективною власністю „Продмаш”, м.Одеса

до відповідача: Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості”, м.Одеса

за участю третьої особи                                                                                                     на стороні відповідача: Одеської міської ради

про визнання права власності

           Суддя Лепеха Г.А.

Представники:

Від позивача –Терзі К.В., за довіреністю.

Від відповідача –Руставський О.Ю., за довіреністю.

Від третьої особи –Моджук І.О., за довіреністю.

          У судовому засіданні 28.09.2010р. за правилами ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 01.10.2010р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Одеський ордена „Знак пошани” Завод продовольчого машинобудування підприємство з колективною власністю (далі –Завод „Продмаш”) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” (далі –ОМБТІ та РОН) за участю третьої особи на стороні відповідача –Одеської міської радипро визнання права власності на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 253, а саме, -

-          літ. «А»- нежитлова будівля складу кольорових металів загальною площею 784,6 кв.м.;

-          літ. «Б»- нежитлова будівля центрально-матеріального складу загальною площею 1004,0 кв.м.;

-          літ. «В»- нежитлова будівля цеху №6 загальною площею 3417,8 кв.м.;

-          літ. «Г»- нежитлова будівля тарного участку загальною площею 1410,2 кв.м.;

-          літ. «Д»- нежитлова будівля виробничої ділянки цеху №1 загальною площею 1220,9 кв.м.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача –МБТІ письмових заперечень проти позову до суду не надав, в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на його необгрунтованість та безпідставність.

Представник третьої особи на стороні відповідача –Одеська міська рада у задоволенні позовних вимог просить відмовити з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи та заслухавши представників сторін у відкритому судовому засіданні, суд встановив:

Рішенням Виконкому Одеської міської Ради депутатів трудящих №474 від 05.06.1954р. „Об отводе земельных участков под строительство государственным организациям” вирішено підтвердити рішення виконкому Ленінської райради депутатів трудящих від 16.04.1954р. №259 та відвести заводу Млинних та елеваторних машин „Мельмашбуд” Головпродмаш Міністерства Машинобудування СРСР земельну ділянку до 6,0 по дорозі Котовського №253, що займана заводом з довоєнного часу разом із додатковою територією, що примикає до заводу –по дорозі Котовського №251 під реконструкцію заводу.

Відповідно до нової редакції Статуту Завод „Продмаш” є підприємством з колективною власністю, що створено відповідно до вимог чинного законодавства, а також на підставі Державного акту про викуп майна державного підприємства від 27.07.1990р.

Згідно Державного акту про викуп майна державного підприємства від 27.07.1990р. Завод „Продмаш” придбав його у відповідності до акту оцінки вартості державного підприємства заводу „Продмаш” від 03.07.1990р.

Як вбачається з листа Фонду державного майна України від 11.05.1993р. викуп державного майна був здійснений у повній відповідності до законодавства, що діяло на той час.

29.11.1990р. за результатами інвентаризації основних фондів Одеського орендного ПО „Продмаш”, проведеною комісією на підставі наказу Мінсудпрома №361 від 16.10.1990р., було затверджено передаточний акт про перетворення Одеського орендного ПО „Продмаш” в колективне підприємство –завод „Продмаш” з переданням усіх активів та пасивів підприємства згідно балансу та акту основних засобів станом на 01.04.1990р.          Відповідно до ст.10 Статуту майно підприємства складають основні фонди і оборотні засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі Заводу.

Згідно довідки Заводу „Продмаш” нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м.Одеса, Миколаївська дорога, 253 відносяться до основних фондів підприємства та значаться на балансі підприємства.

У зв’язку із невідповідністю правовстановлюючих документів вимогам чинного законодавства, на думку позивача наразі є перешкода у розпорядженні спірними нежитловими будівлями, що в свою чергу обмежує його право власності.

За таких обставин, з метою захисту свого порушеного права та інтересу Позивач звернувся до суду та просить визнати за ним право власності на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м.Одеса, Миколаївська дорога, 253, а саме: Літ. «А»- нежитлова будівля складу кольорових металів загальною площею 784,6 кв.м.; літ. «Б»- нежитлова будівля центрально-матеріального складу загальною площею 1004,0 кв.м.; літ. «В»- нежитлова будівля цеху №6 загальною площею 3417,8 кв.м.; літ. «Г»- нежитлова будівля тарного участку загальною площею 1410,2 кв.м.; літ. «Д»- нежитлова будівля виробничої ділянки цеху №1 загальною площею 1220,9 кв.м. на підставі ст.ст. 317, 319, 321, 328, 391, 392 Цивільного кодексу України .           

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з’ясування і доведеність, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимогза таких підстав:

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.16 цього ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту є визнання права.

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України правом власностіє право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до Державного акту про викуп майна державного підприємства від 27.07.1990р. Завод „Продмаш” придбав це майно згідно акту оцінки вартості державного підприємства заводу „Продмаш” від 03.07.1990р.

Перевіркою, проведеною Фондом державного майна України стосовно викупу державного майна орендного підприємства Одеського заводу „Продмаш” встановлено, що викуп державного майна був здійснений у повній відповідності до законодавства, яке діяло на той час, і це підтверджується довідкою Фонду державного майна України від №10-7/1-1797 від 11.05.1993р.                                                                                           

Право власності будується на підставах, не заборонених законом згідно вимог ч. 1 ст. 328 ЦК України.

З урахуванням матеріалів справи, представлених сторонами, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачем заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню з наступних підставах.

Так, позивачем у засіданні суду представлені об’єктивні докази виникнення права власності на нежитлові приміщення, розташовані у м.Одесі за адресою: Миколаївська дорога, 253, у зв’язку із чим позовні вимоги, на думку суду, є доведеними та законними.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність придбання права власності не встановлена судом.                                                                       

На даний час у суду не має підстав вважати, що позивачем по справі неправомірно набувається право власності на спірне майно.

Всупереч ст.33 ГПК України Одеська міська рада та КП „Одеське МБТІ та РОН” не надали доказів, які б свідчили про відсутність у позивача підстав щодо визнання за ним права власності на зазначене майно.

Згідно ч.1 ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.          Положення статей 317, 321 Цивільного кодексу України визначають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.                     

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.                                                                                

У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.                              Обставини, викладені представниками відповідача та третьої особи у наданих поясненнях, судом сприймаються як необгрунтовані, не підтверджені відповідними доказами та такі, що не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

За таких обставин суд доходить до висновку, що позовні вимоги є законними, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо визнання за ним права власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м.Одеса, Миколаївська дорога, 253.

Приймаючи до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 25.12.2007 р. №8/219-07, відповідно до якої державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15, враховуючи приписи Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993 №7-93 (із змінами та доповненнями), відповідно до якого розмір державного мита, що підлягає стягненню, не може перевищувати 25 500,00 грн., суд покладає судові витрати по сплаті державного мита в зазначеній сумі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на Позивача згідно ст.ст. 44-49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати за Одеським ордена „Знак пошани” заводом продовольчого машинобудування підприємством з колективною власністю (65013 м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 253, код ЄДРПОУ 13884220) право власності на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: 65013, м.Одеса, Миколаївська дорога, буд. 253, а саме:

-          літ. «А»- нежитлова будівля складу кольорових металів загальною площею 784,6 кв.м.;

-          літ. «Б»- нежитлова будівля центрально-матеріального складу загальною площею 1004,0 кв.м.;

-          літ. «В»- нежитлова будівля цеху №6 загальною площею 3417,8 кв.м.;

-          літ. «Г»- нежитлова будівля тарного участку загальною площею 1410,2 кв.м.;

-          літ. «Д»- нежитлова будівля виробничої ділянки цеху №1 загальною площею 1220,9 кв.м.

3. Стягнути з Одеського ордена „Знак пошани” заводу продовольчого машинобудування підприємства з колективною власністю (65013 м.Одеса, Миколаївська дорога, буд. 253, код ЄДРПОУ 13884220) до Державного бюджету України на р/р 31114095700008 Управління Державного казначейства в Одеській області МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 /двадцять п’ять тисяч п’ятсот/ грн. 00 коп. через ДПІ у Суворовському районі м.Одеси.

Рішення господарського суду є обов’язковим до виконання на усій території України відповідно до вимог ст.45 ГПК України та підлягає державній реєстрації в комунальному підприємстві „Одеське МБТІ та РОН” на підставі ст.182 ЦК України та ст.19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.

Рішення набирає законної сили після закінчення

строку подання апеляційної скарги.

Наказ видати після прийняття рішенням законної сили.

Суддя