Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"01" жовтня 2010 р.Справа № 19-9/334-07-8899 Господарський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Петренко Н.Д.
при секретарі Гавриловій А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу №19-9/334-07-8899
за позовом: приватного підприємства «Сібаріс», м. Одеса
до відповідачів: до відповідачів: комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості», м. Одеса
Одеської міської ради, м. Одеса
Виконавчого комітету Одеської міської ради, м. Одеса
про визнання права власності на нерухоме майно
За участю представників сторін:
від позивача: Сімаченко О.Я. директор;
від КП «ОМБТІ та РОН»:Руставський О.Ю., довіреність в матеріалах справи
від Одеської міської ради: не зявився. Про дату, місце та час судового засідання у справі повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника на довідковому листі від 27.09.2010р. про оголошення по справі перерви;
від Виконавчого комітету Одеської міської ради: не зявився. Про дату, місце та час судового засідання у справі повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника на довідковому листі від 27.09.2010р. про оголошення по справі перерви.
СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство «Сібаріс»(ПП «Сібаріс», позивач) 07.12.2007р. звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості»(КП «ОМБТІ та РОН») про визнання права власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франка, 42.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.12.2007р. (суддя Бакланова Н.В.) позов задоволено у повному обсязі визнано за позивачем право власності на нежитлову будівлю загальною площею 288,2 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франка, 42.
Постановою Вищого господарського суду України від 26 квітня 2010р. (головуючий Карабань В.Я., судді Ковтонюк Л.В., Чабан В.В.) задоволено касаційне подання заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Виконкому Одеської міської ради рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2007р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суддів.
Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що суд першої інстанції помилково не залучив до участі у справі Одеську міську раду та Виконавчий комітет Одеської міської ради.
Ухвалою від 14 червня 2010р. справу прийнято до провадження суддею Петренко Н.Д. та присвоєно справі номер 19-9/334-07-8899.
На виконання зауважень Вищого господарського суду України господарським судом Одеської області залучено до участі у справі в якості співвідповідачів Одеську міську раду та Виконавчий комітет Одеської міської ради (ухвали суду від 14 червня 2010р. та від 5 липня 2010р.).
17.09.2010р. позивач подав до канцелярії суду уточнену позовну заяву та просив визнати за ним право власності на нежилу будівлю № 42 по вулиці Івана Франка в м. Одесі, загальною площею 372,2 кв.м.
У відзиві на позов представник КП «ОМБТІ та РОН»наполягав, що КП «ОМБТІ та РОН»не має ніякого відношення до спору про визнання права власності, оскільки здійснює виключно реєстрацію такого права, тобто не є належним відповідачем у справі.
1 жовтня 2010 року в судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про припинення провадження у справі в частині заявлених вимог про визнання права власності до КП «ОМБТІ та РОН»на підстав п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору до КП «ОМБТІ та РОН», яке судом задоволено, про що винесено відповідну ухвалу від 1 жовтня 2010 року.
За взаємною згодою сторін строк розгляду справи подовжувався ухвалою суду від 20.09.2010р.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.07.2009р. о 10:00, до 27.09.2010р. о 11 год. 30 хв., 1.10.2010р. о 11 год. 15 хв. відповідно до положень ст. 77 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
05 липня 2007 р. між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, від імені якого діяло Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, та позивачем, було укладено договір купівлі-продажу №176, за умовами якого позивач придбав у власність індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франка, 42, загальною площею 256,0 кв.м.
Договір купівлі-продажу був зареєстрований в КП «ОМБТІ та РОН»08.08.2007 року за реєстраційним номером: 17242264, номер запису 2665 в книзі: 67неж-63.
Після придбання у власність нежилої будівлі, позивачем за власний рахунок була проведена реконструкція приміщення, після чого загальна площа реконструйованого приміщення збільшилася та становила 288,2 кв.м, про що свідчить технічний паспорт, виготовлений КП «ОМБТІ та РОН»від 05 грудня 2007 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПП «Сібаріс» вказує, що 12 березня 2008 року у приналежному позивачу нежитловому приміщенні сталася пожежа (акт про пожежу від 12.03.2008р.), що вимусило його повторно здійснити реконструкцію будівлі кафе.
З посиланням на приписи ч.2 ст. 16, ст.ст. 331, 332, 376, 377 ЦК України позивач наполягає на задоволенні своїх позовних вимог.
Представник Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради проти позову заперечував, посилаючись на відсутність дозвільних документів на реконструкцію нежитлового приміщення та правовстановлюючих документів на землекористування.
Вислухавши пояснення директора ПП «Сібаріс», дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Ст. 377 ЦК України свідчить про те, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Судовим розглядом встановлено, що 05 липня 2007 р. між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, від імені якого діяло Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, та позивачем, було укладено договір купівлі-продажу №176, за умовами якого позивач придбав у власність індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франка, 42, загальною площею 256,0 кв.м.
Зазначений вище договір купівлі-продажу був зареєстрований в КП «ОМБТІ та РОН»08.08.2007 року за реєстраційним номером: 17242264, номер запису 2665 в книзі: 67неж-63.
Після придбання у власність нежилої будівлі, позивачем за власний рахунок була проведена самочинна реконструкція приміщення, після чого загальна площа реконструйованої будівлі кафе збільшилася та становила 288,2 кв.м, про що свідчить технічний паспорт, виготовлений КП «ОМБТІ та РОН»від 05 грудня 2007 року.
Судом також встановлено, що 12 березня 2008 року у приналежному позивачу нежитловому приміщенні сталася пожежа, що підтверджується актом про пожежу від 12.03.2008р., у звязку з чим позивач протягом 2008-2009 років повторно здійснив реконструкцію будівлі кафе.
На замовлення ПП «Сібаріс»КП «ОМБТІ та РОН»16.11.2009р. виготовило технічний паспорт на нежилу будівлю, зі змісту якого вбачається, що загальна площа нежилого приміщення після реконструкції становить 372,3 кв.м.
Крім того, ПП «Сібаріс»замовило СПД ОСОБА_1 проведення технічного дослідження реконструйованої будівлі, після якого було надано технічний висновок про стан елементів несучих та огороджуючи конструкцій та можливості експлуатації нежилого приміщення після капітального ремонту та реконструкції кафе-бару за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франка, 42.
Відповідно до висновків, зроблених за результатами технічного дослідження, встановлено, що приміщення кафе-бару, розташованого в окремій одноповерховій будівлі після виконаного капітального ремонту та реконструкції за плануванням та складу приміщень відповідає вимогам ДБН В.2.2-9-99р. та Сан ПиН 42-123-5777-91 «Санітарні правила для підприємств громадського харчування».
Умови експлуатації будівлі, в зоні розташування досліджуваних нежитлових приміщень є задовільними та відповідають вимогам ВСН 58-88 (р) та СНіП 2.08.01-89 та 2.01.02-85.
За результатами дослідження загальний фізичний знос будівлі складає 2%, а технічний стан є задовільним.
Після виконаного капітального ремонту та реконструкції досліджуваний обєкт має позитивні конструктивні характеристики та може бути прийнятим в експлуатацію як кафе-бар за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франка, 42.
Окрім положень ст. 377 ЦК України суд враховує також і ту обставину, що на замовлення позивача ще у 2008 році було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду (терміном до 49 років) ПП «Сібаріс»для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франка, 42.
З листа ДПІ у Київському районі м. Одеси від 20.09.2010р. за № 26098/15-03 вбачається, що ПП «Сібаріс»перебуває на обліку як платник податку на землю та має у власності земельну ділянку площею 372,3 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франка, 42. ПП «Сібаріс»знаходиться на спрощеній системі оподаткування, тому не сплачує податок на землю.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», Додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення «Про порядок реєстрації прав власності не нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 7 лютого 2002 року (з подальшими змінами), зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду про визнання права власності на обєкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на обєкти нерухомого майна.
Сукупний аналіз матеріалів справи свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ПП «Сібаріс».
За згодою позивача судові витрати у справі на його користь не стягуються.
Керуючись ст.ст. 82 - 84 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги у справі задовольнити повністю.
2. Визнати за приватним підприємством «СІБАРІС»(65121, м. Одеса, проспект Маршала Жукова, буд. 10, кв. 170, код ЄДРПОУ 33933537) право власності на нежилу будівлю загальною площею 372,3 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вулиця Івана Франка, буд. 42.
Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України і є підставою для здійснення державної реєстрації права власності приватного підприємства «СІБАРІС»на нежилу будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, вулиця Івана Франка, буд. 42, згідно вимог ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Суддя
Судове рішення № 11532675, Господарський суд Одеської області було прийнято 01.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 19-9/334-07-8899. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: