Рішення № 11532076, 04.10.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

04 жовтня 2010 р.           Справа 15/94-10

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Вінниця

до: Товариства з обмеженою відповідальністю АПК "Аква", с. Осолинка Літинського р-ну Вінницької обл.

про стягнення 809,83 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Матвєєва О.Ю., довіреність б/н від 18.07.2008 року

          відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 01 вересня 2010 р. порушено провадження по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Вінницядо Товариства з обмеженою відповідальністю АПК "Аква", с. Осолинка Літинського району Вінницької області про стягнення 809,83 грн., що включає в себе: 778,24 грн. - суми основного боргу; 17,53 грн. - пені; 4,33 грн. - індексу інфляції та 9,73 грн. - 3% річних.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

В судове засідання 04 жовтня 2010 р. з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 01.09.2010 року про порушення провадження у справі є штамп суду з відміткою про відправку документа від 03.09.2010 р. №9349р.-9350р. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, яка підтримала позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

ВАТ "Укртелеком" в особі Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" (далі позивач) надавало послуги електрозв'язку ТОВ АПК "Аква" (далі відповідач) на підставі укладеного договору № 1128-810 від 01 грудня 2008 року.

П. 2.1.1. договору позивач зобов'язаний організувати лінію зв'язку та забезпечувати безперебійне та якісне надання послуг електрозв'язку.

Відповідач зобов'язаний згідно п. 2.2.3., даного договору, своєчасно вносити плату за послуги електрозв'язку.

Позивач виконує свої зобов'язання та надає рахунки для оплати згідно додатку до договору. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати телекомунікаційних послуг виконує неналежним чином і станом на 01.08.2010 р. заборгував позивачу 778.24 грн. за період з 01.05.2010 року по 01.08.2010 року.

Позивачем на адресу відповідача були направлені повідомлення про сплату заборгованості, які відповідачем були залишені без реагування.

В зв'язку з наявністю заборгованості відповідача перед позивачем, останній був змушений звернутися до суду з вимогою сплати суми боргу та нарахованих ним пені, індексу інфляції та 3% річних.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.                              

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 778,24 грн. основної суми боргу.

Згідно чинного законодавства, а саме п. 3 ст. 232 ГК України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Відповідно до п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Тому вимога позивача про стягнення з відповідача 17,53 грн. - пені, згідно розрахунку позивача, підлягає задоволенню, так як вказані вимоги відповідають умовам п. 4.2. Договору 1128-810 від 01.12.2008 року (укладеного між сторонами) за прострочку платежу нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим, у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, на суму заборгованості за кожну добу затримки оплати.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Також позивач просить стягнути з відповідача 4,33 грн. - індексу інфляції та 9,73 грн. - 3% річних, згідно наданого розрахунку.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 4,33 грн. - індексу інфляції та 9,73 грн. - 3% річних підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст. 49 ГПК України.

Окрім викладеного суд вбачає за необхідне, зауважити, що даний спір слід вирішувати по суті заявлених вимог, оскільки мають місце наступні факти.

В проваджені господарського суду Вінницької області знаходиться справа № 15/9-10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю АПК "Аква", с. Осолинка (відповідач по даній справі). Справа про банкрутство відповідача знаходиться на стадії санації.

Зобов'язання, яке має місце по справі № 15/94-10, зокрема термін його виконання встановлений вже після порушення провадження у справі про банкрутство, а відтак відноситься до складу поточних відповідно до ст. 1 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Пункт 54 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року №15 (далі Постанова ВСУ), яка кореспондується з Рекомендацією президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року № 04-5/1193, зазначає, що Закон про банкрутство і Господарський процесуальний кодекс України (далі ГПК України) не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК України до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 ГПК ухвалою суду зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки частини другої статті 14 Закону про банкрутство. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону про банкрутство.

У п. 55 Постанови ВСУ зазначено, що у разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали суду про порушення справи про банкрутство за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 ГПК.

Отже зазначене стосується тих вимог, термін виконання яких настав до порушення справи про банкрутство, тобто до конкурсних вимог.

А в даному випадку термін виконання зобов'язань настав після порушення провадження у справі про банкрутство.

Як зазначено у ст. 23 Закону про банкрутство вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедури банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

А тому заявити свої поточні вимоги по справі про банкрутство Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" має право лише в ліквідаційній процедурі. Враховуючи також, що по справі № 15/9-10 введено процедуру санації, суд вирішив спір по суті заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 23, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 11, 525, 526, 527, 530, 551, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 231, 232 ГК України, ст. ст. 4-3, 4-5, 22, 25, 28, 30, 34, 43, 49, 75, ст. 81-1, ст.ст. 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовільнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно-промислової компанії "Аква" (22330, с. Осолинка Літинського району Вінницької обласі, код 20090366, р/р 26004744 ВФ ОАО "Кредитпромбанк" м. Вінниця, МФО 302623) на користь Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (21001, м. Вінниця, вул. Коцюбинського, 28, код 01182204, р/р 260077394 в ВОД "Райффайзе банк Аваль") 778,24 грн. - основного боргу; 17,53 грн. - пені; 4,33 грн. - індексу інфляції; 9,73 грн. - 3% річних; 102,00 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення направити сторонам.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 06 жовтня 2010 р.

віддрук 3 прим.:

1 - до справи

2 - ВФ ВАТ "Укртелеком" - 21001, м. Вінниця, вул. Коцюбинського, 28

3 - ТОВ АПК "Аква" - 22330, с. Осолинка, Літинський р-н, Вінницька обл.