Ухвала суду № 115307445, 28.11.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/8747/23

Провадження №: 2/755/4621/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" листопада 2023 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва клопотання представника позивача - адвоката Валерія Сапегіна про витребування доказів, яке заявлено в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ ДЕВЕЛЕПМЕНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СОНАТА ФІНАНС»? третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 , про визнання іпотеки такою, що припинена, та зобов`язати вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ ДЕВЕЛЕПМЕНТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СОНАТА ФІНАНС»? з вимогами:

«Визнати іпотеку щодо об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , Іпотекодержателя якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «АКТИВ ДЕВЕЛЕПМЕНТ», такою, що припинена.

Вилучити з Державного реєстру іпотек відомості про іпотеку (номер запису 16934738, дата запису 13 жовтня 2016 року) щодо об`єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , речове право на яку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав (номер запису 38645557, дата запису - 07 жовтня 2020 року) на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 грудня 2019 року у справі №755/16000/18, право спільної частково\ї власності на яку, із розміром частки належить ОСОБА_3 , та із розміром частки належить ОСОБА_2 , Іпотекодержателем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «АКТИВ ДЕВЕЛЕПМЕНТ».

Вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна відомості про державну реєстрацію заборони (номер запису 16900133, дата запису 13 жовтня 2016 року, вид обтяження - заборона на нерухоме майно) на нерухоме майно - квартири АДРЕСА_1 , речове право на яку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав (номер запису 38645557, дата запису - 07 жовтня 2020 року) на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 грудня 2019 року у справі №755/16000/18, право спільної часткової власності на яку, із розміром частки належить ОСОБА_3 , та із розміром частки належить ОСОБА_2 , обтяжувачем якої на підставі Договору про відступлення прав вимоги №12UA-EA-2019-03-25000058-b від 02 травня 2019 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «СОНАТА ФІНАНС»

18 липня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ ДЕВЕЛЕПМЕНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СОНАТА ФІНАНС»? третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 , про визнання іпотеки такою, що припинена, та зобов`язати вчинити певні дії, та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.

28 вересня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

21 листопада 2023 року (вх.№59106) представник позивача - адвокат Валерій Сапегін подав до суду клопотання про витребування від відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ ДЕВЕЛЕПМЕНТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СОНАТА ФІНАНС» письмові докази, які мають значення для справи та не долучені представниками відповідачів до відзиву на позов, а саме:

- Договір іпотеки №4815 від 13 жовтня 2016 року, укладений між Іпотекодателем ТОВ «КОЛОСС-ІНВЕСТ» та Первинним Іпотекодержателем АТ «АРТЕМ БАНК», основним зобов`язанням зазначено Договір про відкриття кредитної лінії №40/16, укладений 13 жовтня 2016 року між Кредитором АТ «АРТЕМ БАНК» та Позичальником ТОВ «КОЛОСС-ІНВЕСТ» із розміром зобов`язання 24 000 000,00 гривень, під 25% річних, терміном дії до 13 квітня 2017 року, разом з додатками або його завірену копію;

- Договір про відступлення права вимоги №981 , укладений 02 травня 2019 року між попереднім Іпотекодержателем АТ «АРТЕМ БАНК та наступним Іпотекодержателем ТОВ «ФК «СОНАТА ФІНАНС», разом з додатками або його завірену копію;

- Договір про відступлення права вимоги №1187 , укладений 29 травня 2019 року між наступним Іпотекодержателем ТОВ «ФК «СОНАТА ФІНАНС» та новим Іпотекодержателем ТОВ «АКТИВ ДЕВЕЛЕПМЕНТ», разом з додатками або його завірену копію.

Представник наголосив, що отримати запитувану інформацію позивач не має змоги самостійно, неодноразові запити до відповідачів з вимогою надати вказані докази, залишились без належного реагування.

Сторони цивільного процесу в судове засідання не з`явились, про дату слухання справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача - адвоката Валерія Сапегіна надійшла заява про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів та розгляд заявленого клопотання у відсутності представника.

Від третьої особи - ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд клопотання про витребування доказів, заявленого представником позивача, у відсутності третьої особи та задовольнити клопотання в повному обсязі.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

Оцінивши наведені представником позивача підстави для поновлення процесуального строку та витребування доказів, суд приходить до наступного.

Забезпечення доказів - це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як докази при розгляді та вирішенні цивільних справ у суці. Забезпечення доказів у жодному випадку не можна ототожнювати із їх дослідженням або оцінкою. Єдина мета забезпечення доказів - це їх фіксація для забезпечення можливості їх дослідження та оцінки при подальшому розгляді справи.

Виходячи з положень п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства.

Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя.

Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, однак і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ст. 76 ЦПК України)

Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. ( ч.1 ст. 84 ЦПК України)

У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. ( ч.2 ст. 84 ЦПК України)

Відповідно до ч.6 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України)

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. ( ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України)

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (п. 5).

Як роз`яснено у п.65 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.).Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов`язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. ( ст. 127 ЦПК України)

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Суд, вирішуючи питання дотримання представником позивача процесуальних строків для звернення з цим клопотанням до суду, враховує наведені представником позивача підстави для поновлення процесуального строку та з метою дотримання принципів змагальності цивільного процесу, забезпечення рівних прав учасників процесу та їх обов`язків доведення підстав позову належними та допустимими доказами, задовольняє клопотання представника позивача та поновлює процесуальний строк для звернення з цим клопотанням до суду на стадії розгляду справи по суті.

Входячи з предмету спору та суб`єктивного складу сторін, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника позивача - адвоката Валерія Сапегіна про витребування доказів, враховуюче те, що позивач позбавлений можливості отримати запитувані докази від відповідачів, які мають суттєве значення для подальшого розгляду справи та з`ясування всіх обставин справи, серед іншого, стосовно правомірності пред`явлення позову до належних відповідачів, на чому наполягають представники відповідачів та висловили свою позицію з цього питання у відзиві на позов.

Суд також роз`яснює відповідачам - ТОВ «АКТИВ ДЕВЕЛЕПМЕНТ», ТОВ «СОНАТА ФІНАНС», в особі уповноважених представників, наслідки неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, передбачені ч. 10 ст. 84 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статями 13, 83, 84, 69, 70, 91, 197, 200, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

Поновити представнику позивача - адвокату Валерію Сапегіну процесуальний строк для подання до суду клопотання про витребування письмових доказів від сторони цивільного процесу.

Клопотання представника позивача - адвоката Валерія Сапегіна про витребування письмових доказів, - задовольнити.

Зобов`язати відповідачів - ТОВ «АКТИВ ДЕВЕЛЕПМЕНТ», ТОВ «СОНАТА ФІНАНС, в особі уповноваженого представника, надати суду належним чином завірені наступні письмові докази:

- Договір іпотеки №4815 від 13 жовтня 2016 року, укладений між Іпотекодателем ТОВ «КОЛОСС-ІНВЕСТ» та Первинним Іпотекодержателем АТ «АРТЕМ БАНК», основним зобов`язанням зазначено Договір про відкриття кредитної лінії №40/16, укладений 13 жовтня 2016 року між Кредитором АТ «АРТЕМ БАНК» та Позичальником ТОВ «КОЛОСС-ІНВЕСТ» із розміром зобов`язання 24 000 000,00 гривень, під 25% річних, терміном дії до 13 квітня 2017 року, разом з додатками;

- Договір про відступлення права вимоги №981 , укладений 02 травня 2019 року між попереднім Іпотекодержателем АТ «АРТЕМ БАНК» та наступним Іпотекодержателем ТОВ «ФК «СОНАТА ФІНАНС», разом з додатками;

- Договір про відступлення права вимоги №1187 , укладений 29 травня 2019 року між наступним Іпотекодержателем ТОВ «ФК «СОНАТА ФІНАНС» та новим Іпотекодержателем ТОВ «АКТИВ ДЕВЕЛЕПМЕНТ», разом з додатками.

Попереджаю, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п.10 ст.84 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в момент її підписання та окремому оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет http://dn.ki.court.gov.ua

С у д д я