Рішення № 115306017, 30.11.2023, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/567/23

Провадження № 2-о/542/35/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2023 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Афанасьєвої Ю.О.,

за участю: секретаря судового засідання Чиж Л.О.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - адвоката Євтухової Т.Д.,

заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Новосанжарська селищна рада Полтавської області, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулася до суду з вказаною заявою та просить встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім`єю із ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , більше ніж 5 років до часу відкриття спадщини.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 та доводився їй хрещеним.

Після його смерті заведена спадкова справа №220/2022 від 19 листопада 2022 року в Новосанжарській державній нотаріальній конторі. Нею подана заява про прийняття спадщини, інших заяв про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття не надходило, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина, яка складається з грошових заощаджень. Отримати свідоцтво про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 вона не має можливості, оскільки відстутні документи, які підтверджують факт проживання однією сім`єю.

Також заявник зазначає про те, що згідно з витягу з наказу №183 від 13 вересня 2021 року ОСОБА_4 був прийнятий на військову службу за контрактом та призначений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) на посаду гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_7 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 .

ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , його смерть пов`язана із захистом Батьківщини.

Зазначає, що ОСОБА_4 був сиротою та її призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_4 та визначено місце проживання дитини за адресою: с.Руденківка, Новосанжарського району.

З 2010 року ОСОБА_4 та її сім`я проживали разом однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , він був для неї, як син, вона доглядала та утримувала його. Її, як члена сім`ї, сповіщено про загибель ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання в зоні проведення бойових дій в районі населеного пункту Кутузівка Харківської області в результаті авіаційного ворожого нальоту.

Вказує про те, що відносини між нею та ОСОБА_4 були сімейними. Вони вирішували всі побутові питання, як одна родина, займались веденням господарства, у них був спільний бюджет, всі кошти він надсилав їй. Вони планували придбати житловий будинок, щоб проживати разом, машину. ОСОБА_4 їй та її дітям покупав одяг, дрова для опалення будинку, меблі, речі. ОСОБА_4 називав її мамою.

Заявниця зазначає про те, що в даному випадку встановлення факту проживання однією сім`єю є необхідним для прийняття нею спадщини після померлого ОСОБА_4 у відповідності до статті 1264 ЦК України.

Ухвалою суду від 20.04.2023 року заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення вказаних недоліків (а.с.63-65).

Ухвалою суду від 01.05.2023 року було відкрито провадження по справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання на 30.05.2023 року (а.с. 71).

Ухвалою суду від 30.05.2023 року задоволено клопотання представника заявника про витребування доказів (а.с.96).

Ухвалою суду від 06.09.2023 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи Міністерство оборони України (а.с.145-146).

Ухвалою суду від 18.10.2023 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 (а.с.191-192).

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримувала заявлені вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним в заяві, додатково пояснивши, що ОСОБА_5 проживає в її родині з 2011 року. Він був її похресником й коли в 2010 році у нього померла мати, вона забрала його в свою родину та з того часу він проживав разом з нею та її синами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 навчався в одному з класі з її сином в Руденківській школі, потім навчався в ПТУ №25 в м.Полтаві. З жовтня 2020 року проходив службу в армії, а в 2021 році уклав контракт на військову службу. Протягом всього часу вони жили як одна сім'я, мали спільний бюджет, спочатку вона його утримувала, а потім й він їй допомагав. Коли він проходив військову службу, вона направляла йому посилки з одягом, ліками та продуктами харчуваня. Він був на зв'язку з нею та в курсі всіх домашніх справ. У відпустку приїжджав до неї.

Встановленя факту їй необхідно для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 ,який мав грошові заощадження та мопед.

Просила заяву задовольнити.

Представник заявника адвокат Євтухова Т.Д. в судовому засіданні підтримувала заявлені вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним в заяві. Заву просила задвольнити.

Представник заінтересованої особи Новосанжарської селищної ради Полтавської області Кондратюк Т.П. в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Він був сиротою, заявник ОСОБА_1 була його опікуном.

В подальшому надано заяву про розгляд справи без участі їх представника (а.с.167). Заінтересована особа ОСОБА_2 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, про місце, час та день розгляду справи повідомлений належним чином. Раніше надали заяву про розгляд справи без участі їх представника, просили закрити провадження у справі (а.с.186).

Так до суду було надано клопотання про закриття провадження у справі (а.с.151-154), в якому зазначено про те, що Міноборони вважає, що заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна бути розглянута в порядку адміністративного судочинства та провадження у справі підлягає закриттю.

Зазначають, що у справі, яка розглядається, необхідно врахувати, що зазначений спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник щодо можливості реалізації позивачем права на соціальну гарантію, надану йому в силу особливого статусу військовослужбовця.

Вирішуючи клопотання Міністерства оборони України про закриття провадження у справі, з тих підстав, що заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна бути розглянута в порядку адміністративного судочинства, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Так, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення юридичного факту виключно для отримання спадщини після смерті ОСОБА_4 , про що вона прямо зазначила у своїй заяві у цій справі та наполягала на цьому в судовому засіданні під час розгляду справи.

Отже, за своїм предметом та правовими наслідками заявлені вимоги пов`язані з приватно-правовими відносинами заявиці як спадкоємиці щодо спадкового майна, яке залишилося після смерті спадкодавця, а також кола спадкоємців, а отже, не можуть не підлягати вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи зміст заявлених вимог, суб`єктний склад учасників спірних правовідносин, мету звернення до суду заявниці, а саме: встановлення юридичного факту виключно для отримання спадщини після смерті ОСОБА_4 , та не пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за заявницею певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`і військовослужбовця, суд доходить висновку про наявність підстав для розгляду цієї справи в порядку цивільного судочинства, а отже, за встановлених у цій справі обставин, суд не знаходить підстав для закриття провадження у справі.

Наведене узгоджується з правовими висновками викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першо судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2023 року у справі №552/4291/22 (провадженя № 61-6451св23).

Суд, вислухавши пояснення у вступному слові заявника, представника заявника, представника заінтересованої особи Новосанжарської селищної ради Полтавської області, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення із спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Зазначене положення поширюється щодо осіб - чоловіка або жінки, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, але перебувають в іншому зареєстрованому шлюбі; проте не поширюється щодо інших осіб, які перебувають у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, але проживали однією сім`єю зі спадкодавцем на інших засадах, ніж фактичні шлюбні відносини.

Згідно з частиною другою статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Аналіз наведеної норми права вказує, що для визначення статусу сім`ї необхідно встановити три складові компоненти: особи спільно проживали; ці особи пов`язані спільним побутом; ці особи мають взаємні права та обов`язки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року у справі № 5-рп/99 про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки».

Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої-п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.

На «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом» в межах певної черги впливають такі юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв`язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої-п`ятої черги.

Так, судом встановлено, що згідно з повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.13) батьками ОСОБА_4 зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

ОСОБА_9 змінила прізвище на « ОСОБА_10 » у зв`язку з укладенням шлюбу, що вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.14).

ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.11).

Згідно з розпорядженням голови Новосанжарської районної державної адміністрації №246 від 23.06.2011 року (а.с.30) надано статус дитини-сироти малолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Призначено ОСОБА_1 опікуном над малолітнім ОСОБА_4 . Визначено місце проживання дитини за адресою опікуна в с.Руденківка Новосанжарського району.

Відповідно до довідок виконавчого комітету Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області №02-17/1092 від 06.12.2017 року, №02-17/1507 від 18.10.2018 року, №02-14/130 від 29.01.2019 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 06.07.2011 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 24, 25, 26).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради №02-14/892 від 11.11.2022 року, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно по день смерті з 06 липня 2011 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за цією адресою зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (а.с.101).

Так, згідно з актами обстеження умов проживання від 21.10.2011 року, 17.01.2012 року, 19.09.2018 року, 15.01.2019 року, 22.05.2019 року (а.с.80, 81, 82, 87,88), а також звіту про умови проживання від 15.01.2019 року (а.с.83) вбачається, що ОСОБА_4 проживав в родині заявника за адресою: АДРЕСА_1 , для його проживання створені задовільні умови, створені умови для навчання, він був забезпечений всім необхідним, між ним та заявником склались родинні відносини.

ОСОБА_4 навчався в Руденківській ЗОШ І-ІІІ ступенів, участь у його шкільному житі приймала опікун ОСОБА_1 (а.с. 91).

Згідно з рішенням №2 виконавчого комітету Руденківської сільської ради, ОСОБА_4 був взятий на облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов (а.с.84).

Також той факт, що ОСОБА_4 проживав разом з ОСОБА_1 однією сім'єю, в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Так, свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що у ОСОБА_4 в 2010 році померла мати та з того часу він став проживати у ОСОБА_1 . Вони жили як одна сім'я, ОСОБА_1 опікувалась ним, займалась вихованням, купувала йому все необхідне. ОСОБА_16 ходив в школу, навчався, ОСОБА_1 приймала участь у його шкільному житті. Він допомагав на городі, по господарству. Іншого житла у нього не було.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_4 проживав у ОСОБА_1 з 2010 року після смерті матері та ні в чому не був обмежений, був їй як син. В 2018-2019 роках він пішов служити в армію, а потім проходив військову службу за контрактом. ОСОБА_1 відправляла йому передачі з продуктами, одягом, а він їй телефонував. Коли він став отримувати гроші, він став допомагати їй. Також він допомагав їй на городі та по господарству. Іншого житла він не мав, хотів придбати собі будинок. У нього був мопед.

Таким чином, судом встановлено, що з 2011 року, ОСОБА_4 проживав разом з заявником ОСОБА_1 однією сім'єю.

У судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_4 був військовослужбовцем та згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №183 від 13.09.2021 (а.с.22) солдат строкової служби ОСОБА_4 , гранатометник ІНФОРМАЦІЯ_7 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , був прийнятий на військову службу за контрактом та призначений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 13.09.2021 №148-РС на посаду гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_7 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 .

А згідно з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (а.с.10) вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається із сповіщення сім`ї загиблого №9 від 09 вересня 2022 року ОСОБА_1 (а.с.110), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання в зоні проведення бойових дій в районі населеного пункту Кутузівка Харківської області в результаті авіаційного ворожого нальоту.

Згідно з лікарського свідоцтва про смерть від 09 вересня 2022 року (а.с.28-29) причиною смерті ОСОБА_4 є масивна крововтрата, множинні ушкодження магістральних судин, розтрощення верхніх і нижніх кінцівок, ушкодження внаслідок воєнних дій, спричинені вибухами та уламками.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що заявником надано належні і допустимі докази на підтвердження факту проживання із ОСОБА_4 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, оскільки даний факт підтверджується як письмовими доказами, так й та показаннями свідків, а тому заявник ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 .

Разом з тим, вирішуючи вимогу про встановлення факту проживання однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини слід врахувати, що юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Так, справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Схожі висновки наведені Верховним Судом у постанові від 30 травня 2019 року у справі № 346/1178/17 (провадження № 61-48393св18).

Згідно з повідомленням Новосанжарської державної нотаріальної контори від 08.02.2023 року, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 від 19 листопада 2022 року заведена спадкова справа №220/2022. Подана заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1 . Інших заяв про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття не надходило. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.16).

Постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.04.2023 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно, у зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 документів, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (а.с.15).

Як вбачається із матеріалів спадкової справи №220/2022 (а.с.100-111), із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 звернулася ОСОБА_1 (а.с.100 зворот).

Щодо наявності спадкового майна заявницею зазначено, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина та спадковим майном є грошові заощадження, однак доказів належності грошових заощаджень ОСОБА_4 , надано не було.

В судовому засіданні заявниця зазначила, що спадковим майном також є мопед Сузукі, який належав ОСОБА_4 , на підставі талону №000234 на ТЗ Мопед (а.с.93). При цьому в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів щодо зареєстрованих транспортних засобів, їх власників та належних користувачів за ОСОБА_4 інформація щодо реєстрація вказаного мопеда відсутня (а.с. 117-118).

А також ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що спадковим майном є частина будинку АДРЕСА_2 , який був придбаний ОСОБА_2 та матір`ю ОСОБА_4 ОСОБА_11 у шлюбі, й яку прийняв ОСОБА_4 після смерті матері, оскільки був неповнолітнім. Доказів належності вказаного будинку ОСОБА_2 та (або) ОСОБА_11 надано не було.

Щодо наявності інших спадкоємців під час судового розгляду було встановлено, що померлий ОСОБА_4 мав брата ОСОБА_3 .

Так, як вбачається з Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с. 174-175), ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_11 . Тобто, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є рідними братами.

Згідно зі ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч.4 ст.1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.2-4ст.1273 ЦК України фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Так, на час смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , його брат ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , й якому виповнилось 13 років, був малолітньою особою, та відповідно до вимог ч.4 ст.1268 ЦК України, є таким, що прийняв спадщину після смерті брата ОСОБА_4 . При цьому відмови від прийняття спадшини, оформленої відповідно до вимог ст.1273 ЦК України, надано не було, про що зазначив в судовому засіданні законний представник ОСОБА_3 - його батько ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_3 є братом померлого спадкодавця ОСОБА_4 і відноситься до спадкоємців другої черги за законом, а також з урахуванням того, що він вважається таким що прийняв спадщину відповідно до вимог ч.4 ст.1268 ЦК України та відсутності відмови від прийняття спадщини в порядку ст.1273 ЦК України, то згідно ст.1258 ЦК України право на спадщину має саме ОСОБА_3 .

Відтак встановлення факту проживання ОСОБА_1 з померлим спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини для прийняття спадщини, про що вказує заявниця ОСОБА_1 у заяві, не призведе до виникнення у неї прав на спадкування, оскільки право на спадщину у неї виникне лише у випадку неприйняття спадщини спадкоємцями першої, другої та третьої черг, чого в даній справі не встановлено, оскільки вважається таким що прийняв спадщину відповідно до вимог ч.4 ст.1268 ЦК України брат померлого ОСОБА_3 .

З огляду на те, що встановлення заявниці факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини необхідно як наслідок лише для отримання права на спадщину за законом, про що неодноразово наголошували заявник та її представник в судовому засіданні, самостійно не породжує юридичних наслідків, тому факт проживання заявника із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, в цій конкретній справі, не підлягає встановленню, оскільки не породжує юридичних наслідків для заявниці.

Наведене узгоджується з правовими висновками викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі №295/190/20 (провадження №61-15467св21) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2023 року у справі №686/19661/20 (провадження №61-11031св22).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що факт, який просить встановити заявниця в цій конкретній справі, не підлягає встановленню, оскільки не породжує для заявниці юридичних наслідків у вигляді отримання права на спадщину за законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Новосанжарська селищна рада Полтавської області, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

заявник: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;

представник заявника: адвокат Євтухова Тамара Дмитрівна, адреса робочого місця: АДРЕСА_3 ;

заінтересована особа: Новосанжарська селищна рада Полтавської області, адреса місцезнаходження: вул. Центральна, 23, смт Нові Санжари, Полтавського району Полтавської області;

заінтересована особа: Міністерство оборони України, адреса місцезнаходження: Повітрофлотський проспект, 6, м.Київ;

заінтересована особа: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О. Афанасьєва