Постанова № 115303564, 23.11.2023, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/591/23

Провадження № 3/163/945/23

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2023 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.

з участю секретаря Костюк Р.М.,

представника митниці Федчишина Р.А.,

особи, щодо якої складено протокол, ОСОБА_1 ,

захисника особи, що якої складено протокол, ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом №0031/20500/23 про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.483 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий 23.11.2020 органом 0717,

в с т а н о в и в :

Головний державний інспектор Волинської митниці склав протокол про те, що ОСОБА_1 перемістив через митний кордон України транспортний засіб з приховуванням від митного контролю за таких обставин.

09 квітня 2022 року ОСОБА_1 вантажним автомобілем з номерними знаками НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ввіз на митну територію України через митний пост «Ягодин» Волинської митниці на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» вантаж «гуманітарна допомога в умовах воєнного стану: автомобіль «SSANGYONG KYRON», номер кузова VIN НОМЕР_5 ; рік виготовлення 2006; та автомобіль «KIA SORENTO», номер кузова VIN - НОМЕР_6 ; рік виготовлення 2005».

До митного контролю на митному посту «Ягодин» Волинської митниці Охримчук С.В. надав:

- декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою громадянина ОСОБА_1 від 09.04.2022, де в розділі 6. «отримувач» вказано «в/ч НОМЕР_7 » та в розділі 9. «вид допомоги» заначено інформацію по транспортних засобах: «КІА SORENTO» номер кузова НОМЕР_6 ; «SSANGYONG KYRON» номер кузова НОМЕР_5 ;

- лист військової частини НОМЕР_7 від 05.04.2022 №522, в якому міститься інформація про клопотання та сприяння ввезення на митну територію України для виконання бойових завдань указаних транспортних засобів;

- реєстраційні документи на ці транспортні засоби (документи з номерами 404920059, 8515629, 522315573, 0521514134).

Проведеною перевіркою ввезення на територію України зазначених транспортних засобів з листів військової частини НОМЕР_8 за №1743 від 11.12.2022 та за №522 від 05.04.2022 встановлено, що автомобіль «SSANGYONG KYRON», кузов номер НОМЕР_5 , військова частина НОМЕР_7 не отримувала та рекомендаційного листа в сприянні передачі автомобіля в користування не направляла. Військова частина клопотала за сприяння ввезення на митну територію України для виконання бойових завдань лише одного транспортного засобу: «КІА SORENTO», номер кузова НОМЕР_6 .

З огляду на вказані обставини дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.483 МК України як переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товару «автомобіля «SSANGYONG KYRON», кузов номер НОМЕР_9 », шляхом подання до митного контролю документів одержаних незаконним шляхом, а саме листа військової частини НОМЕР_7 від 05.04.2022 №522, в якому міститься інформація про клопотання та сприяння ввезення на митну територію України для виконання бойових завдань двох транспортних засобів.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні порушення митних правил заперечив. Пояснив, що дійсно перевозив в Україну зазначені в протоколі автомобілі, діяв лише як перевізник, при цьому знав, що автомобілі слідують на ЗСУ, тому жодних коштів за свої послуги перевезення, у тому числі витрати на пальне, не брав. На прохання знайомого ОСОБА_3 на початку квітня 2022 року виїхав в ОСОБА_4 , де забирав ці автомобілі. ОСОБА_5 через мобільний додаток переслав йому фото рекомендаційного листа в/ч НОМЕР_10 , який містив прохання про сприяння у передачі автомобілів для потреб військової частини. При перетині кордону для митного контролю надав рекомендаційний лист військової частини, який попередньо роздрукував. Прибувши в місто Ковель, автомобілі передав сину ОСОБА_3 ОСОБА_6 , який забрав їх в присутності військових. Про те, що автомобіль «Ssangyong» військова частина не очікувала та рекомендаційного листа на нього не видавала не знав і не міг знати, оскільки діяв лише як перевізник на підставі наданих йому ОСОБА_7 документів. Після того, як довідався про дійсні обставини відразу звернувся в правоохоронні органи на неправомірні дії ОСОБА_8 .

Захисник Воробей О.В. висловила позицію про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, а саме суб`єктивної сторони у формі умислу, якої митним органом не доведено, у тому числі, після проведення на виконання постанови Волинського апеляційного суду додаткової перевірки. З наведених підстав просила провадження у справ закрити, про що також подала письмове клопотання.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ч.1 ст.483 МК України, стягнути судовий збір.

Дослідженням доказів по справі установлено таке.

Факт ввезення ОСОБА_1 на митну територію України через митний пост «Ягодин» Волинської області автомобілів «SSANGYONG KYRON», кузов № VIN НОМЕР_5 , та «KIA SORENTO», кузов № VIN - НОМЕР_6 , як гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, стверджено протоколом про порушення митних правил, копією декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, копіями реєстраційних документів на транспортні засоби і по справі не оспорюється.

Листом військової частини НОМЕР_8 за №1743 від 11.12.2022 стверджено, що автомобіль «SSANGYONG KYRON», кузов № НОМЕР_5 зазначена військова частина не отримувала та рекомендаційного листа в сприянні його передачі в користування не направляла. Інший автомобіль «КІА SORENTO» кузов № НОМЕР_6 , військова частина отримала і поставила на облік.

З огляду на такий лист військової частини, а також те, що ОСОБА_1 безпосередньо здійснював фізичне переміщення транспортних засобів через митний кордон України, митний орган дійшов висновку про наявність в діях останнього складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, за ознакою подання митному органу документів, отриманих незаконним шляхом.

У частині 1 статті 486 МК України визначено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно з ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Наявність об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов`язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

За змістом ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, в оцінці доказів щодо винуватості особи і наявності в її діях складу порушення митних правил належить виходити із стандарту доказування "поза розумним сумнівом".

Частиною 1 ст.483 МК України передбачена адміністративна відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто … з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, ...

Аналіз вказаної норми свідчить, що таке порушення митних правил вчиняється лише з прямим умислом.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Враховуючи суб`єктивну сторону, передбаченого ч.1 ст.483 МК України порушення митних правил, яка характеризується виключно прямим умислом, з точки зору митниці ОСОБА_1 був обізнаний з незаконністю отримання рекомендаційного листа військової частини, однак свідомо його використав як підставу переміщення транспортних засобів через митний кордон України на пільгових умовах.

ОСОБА_1 , як в цьому судовому засіданні, так і від початку запровадження цієї справи митним органом, категорично заперечував і заперечує таку позицію митниці, стверджуючи, що діяв добросовісно, автомобілі переміщував лише як перевізник без будь-якої користі та неправомірної мети, при цьому жодного сумніву у законності ввезення автомобілів в Україну в умовах війни для потреб ЗСУ не мав, рекомендаційний лист військової частини жодної підозри у нього не викликав.

Таких пояснень ОСОБА_1 жодним належним та допустимим доказом, який би достатньо вказував на протилежне, митниця не спростувала.

Натомість позиція ОСОБА_1 достатньо та логічно прослідковується з досліджених у справі доказів.

Так, з відповіді військової частини НОМЕР_7 від 23.05.2023 року за №977 слідує, що жодних контактів з ОСОБА_1 . військова частина не мала, рекомендаційний лист безпосередньо йому не надавала.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25.01.2023 року задоволено скаргу ОСОБА_1 та зобов`язано відповідальних осіб Ковельського РУП ГУНП у Волинській області внести до ЄРДР відомості на підставі його повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що за заявою ОСОБА_1 внесено відомості під №12023035550000034 за ознаками ст.356 КК України.

На запитсуду дізнавачСД КовельськийРУП ГУНПу Волинськійобласті 14квітня 2023року надаввідповідь від 14.04.2023 року за №1032 з якої вбачається, що у кримінальному провадженні №12023035550000034 проводиться досудове розслідування за ознаками ч.1 ст.358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку квітня 2022 року ОСОБА_1 виїхав в Голландію, де забирав автомобілі для ОСОБА_9 , а саме: Ssangyong (кузов № НОМЕР_11 ) та Kia Sorento (кузов № НОМЕР_12 ). Через митних кордон автомобілі переміщував на підставі рекомендаційного листа від в/ч НОМЕР_10 , який ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_9 у вигляді фото через месенджер. При перетині митної території ОСОБА_1 попередньо роздрукував фото рекомендаційного листа з в/ч НОМЕР_10 і надав його працівникам митниці. По приїзду в м. Ковель автомобілі ОСОБА_1 передав сину ОСОБА_10 ( НОМЕР_13 ), який забрав їх з адреси місця проживання останнього. Про те, що рекомендаційний лист від військової частини НОМЕР_7 є підробленим, ОСОБА_1 відомо не було. Слова останнього підтвердили допитані в якості свідків ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 . Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_13 Службою безпеки України в Івано-Франківської області 11 жовтня 2022 року оголошені в розшук в межах кримінального провадження №42022090000000020 від 25.05.2022 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2012 КК України (незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги).

У кримінальному провадженні №12023035550000034 постановою дізнавача від 24 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнаний потерпілим.

Постановою дізнавача від 04 серпня 2023 року автомобіль «SSANGYONG KYRON», кузов № VIN НОМЕР_5 , оголошений в розшук.

За викладених обставин недобросовісність чи незаконність поведінки при ввезенні автомобілів в Україну саме зі сторони ОСОБА_1 не прослідковується, а відтак відсутні підстави вважати, що він переміщував ці транспортні засоби з приховуванням від митного контролю, тобто умисно у незаконний спосіб.

Із матеріалів справи вбачається, що при перевірці обставин ввезення транспортних засобів в Україну та складання протоколу про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 митний орган обмежився лише листами військової частини НОМЕР_7 за №1743 від 11.12.2022 та за № 522 від 05.04.2022.

Однак ці листи самі по собі аж ніяк не доводять умисної неправомірності в діях ОСОБА_1 .

Належить зазначити, що матеріали цієї справи постановою Волинського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року направлялися Волинській митниці для проведення додаткової перевірки.

Після проведення додаткової перевірки у доказовій базі справа повторно повернулась на розгляд суду в аналогічному вигляді, що й до додаткової перевірки.

Митним органом лише приєднано відповідь УСБУ в Івано-Франківській області від 13.10.2023 № 60/5/1/4-1778 про відсутність у них інформації щодо визнання автомобіля «SSANGYONG KYRON», кузов № VIN НОМЕР_5 , речовим доказом у кримінальному провадженні №42022090000000020 від 25.05.2022 року за ознаками ч.3 ст.2012 КК України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, на підстав ретельно досліджених матеріалів справи слід дійти висновку, що беззаперечних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України транспортного засобу з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для його переміщення документа, отриманого незаконним шляхом, митним органом не здобуто і на розгляд справи не надано, що дає підстави для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.

Такі висновки зроблено з урахуванням вищенаведених конституційних положень, за змістом яких тягар доведеності обґрунтованості висновків, викладених у протоколі про порушення митних правил, покладається на митні органи, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил №0031/20500/23 щодо ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.483 МК України закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області О.С. Павлусь