Рішення № 115298100, 30.11.2023, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

30 листопада 2023 року м. Чернігівсправа № 927/560/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агропартнер,

пр-т Перемоги,133, м. Чернігів, 14013;

до відповідача: Агропромислового кооперативу Старосільський,

вул. Миру,26, с. Старосілля, Городнянський р-н, Чернігівська обл., 15124;

про стягнення 2922430,11 грн

Представники сторін:

від позивача: адвокат Сокол Н.М., посвідчення №001102 від 22.10.2021

від відповідача: адвокат Новик М.С., посвідчення №000289 від 16.03.2018

У судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

17.04.2023 до Господарського суду Чернігівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агропартнер до Агропромислового кооперативу Старосільський про стягнення 2922430,11 грн, з яких 1868367,20 грн заборгованості, 343902,90 грн штрафу, 99666,63 грн 3 % річних, 610493,38 грн інфляційних нарахувань.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № П-349-АПР від 31.05.2021.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про витребування у Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків інформації щодо підтвердження використання відповідачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2023 (суддя Ноувен М.П.) відкрите провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовне засідання, сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

16.05.2023 року від відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строку для надання відзиву.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області №02-01/55/23 від 17.05.2023 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №927/560/23, згідно п.6 рішення зборів суддів Господарського суду Чернігівської області та у зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, відповідно до пункту п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, 17.05.2023 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №927/560/23.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області 17.05.2023 року для розгляду справи визначено суддю Белова С.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2023 (суддя Белов С.В.) постановлено прийняти справу №927/560/23 до розгляду, розгляд справи №927/560/23 розпочати спочатку; призначити підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2023 постановлено задовольнити клопотання відповідача від 16.05.2023 року про продовження процесуального строку для надання відзиву; продовжити строк для надання відзиву відповідачу до 14.08.2023 та строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять календарних днів.

11.09.2023 відповідачем подано до суду відзив з запереченнями проти позову з доданими документами ( зокрема клопотання про поновлення процесуального строку для подання відзиву та клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій); заява про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення штрафу, 3% річних та інфляційних втрат; заява про залучення додаткових документів.

В судовому засіданні 12.09.2023 суд задовольнив клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових документів та поновлення процесуальних строків на подання відзиву.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2023 постановлено задовольнити клопотання позивача про витребування доказів та витребувати у Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків інформацію визначену позивачем у клопотанні.

25.09.2023 позивачем подано до суду відповідь на відзив в якому підтримав позовні вимоги та заперечив проти доводів відповідача щодо застосування строків позовної давності та зменшення нарахувань відсотків річних, інфляційних втрат та штрафу. Також позивачем подано клопотання про витребування доказів у ГУ ДПС у Чернігівській області.

03.10.2023 від Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшло повідомлення про відсутність витребовуваної інформації.

04.10.2023 відповідачем через систему «Електронний суд» подано до суду письмові пояснення та заперечено проти задоволення позову.

За наслідками судового засідання 05.10.2023 Господарським судом Чернігівської області постановлено ухвалу про задоволення клопотання позивача про витребування доказів та витребування у Головного управління ДПС у Чернігівській області інформації, зазначеної позивачем.

30.10.2023 до Господарського суду Чернігівської області надійшов зустрічний позов Агропромислового кооперативу Старосільський до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнер» про визнання недійсним договорів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.11.2023 зустрічну позовну заяву повернуто Агропромисловому кооперативу Старосільський без розгляду з мотивів недотримання позивачем за зустрічним позовом вимог ч. 1 ст.180 Господарського процесуального кодексу України.

01.11.2023 суд розпочав розгляд справи по суті

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

31.05.2021 сторонами у справі укладений договір № П-349-АПР (далі - Договір), у відповідності з умовами п. 1.1. якого постачальник (позивач) поставляє, а покупець (відповідач) приймає визначений у видаткових накладних та специфікаціях Товар на умовах договору.

Положеннями п.1.2. Договору сторони погодили, що з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за цим Договором Покупець буде надавати Постачальнику відповідні замовлення.

Кількість Товару визначається Сторонами у видаткових накладних ( п.2.1.), товар вважається зданим Постачальником та прийнятим Покупцем: по кількості - за відсутності різниці між кількістю, вказаною в товарно-транспортних документах, та фактично отриманою; по якості - згідно якості, вказаній в документації, що встановлює вимоги до якості Товару згідно з Договором (п.2.3.)

Пунктами 3.1-3.4 договору передбачено, що поставка Товару здійснюється Постачальником автомобільним транспортом на умовах, DDP (склад Покупця за адресою: с.Старосілля, Городнянського району Чернігівської області) у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року); строк поставки Товару вказується у відповідній Специфікації; датою поставки Товару є дата підписання Сторонами видаткової накладної, якщо інше не випливає з окремої домовленості Сторін, зазначеної у відповідній Специфікації, право власності на Товар, а також ризик випадкового знищення та/або випадкового пошкодження Товару переходить до Покупця після передачі Товару та підписання відповідної видаткової накладної, що свідчить про прийом Покупцем Товару.

Сторони погодили, що ціна Товару встановлюється у відповідній видатковій накладній (п.4.1).

Відповідно до п.5.1-5.2 розрахунки за цим Договором здійснюються у національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, порядок оплати за Товар визначається у Специфікації/Додатку до цього Договору.

Положеннями розділу 7 Договору сторони визначили, що за непоставку, несвоєчасну поставку Товару, Постачальник сплачує Покупцеві за вимогою останнього штраф з розрахунку 0,1 % від вартості непоставленого вчасно Товару за кожен день прострочення.

У разі порушення строків оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику штраф з розрахунку 0,1% за кожен день прострочення від вартості неоплаченого вчасно Товару. При цьому Постачальник має право зупинити подальше відвантаження Товару.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом строку 31.12.2021 (п.9.1 договору).

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток сторін.

Матеріали справи містять підписані та скріплені печатками сторін видаткові накладні № 2530 від 10.06.2021, № 2533 від 14.06.2021, № 2554 від 14.06.2021№ 2531 від 25.06.2021№ 2734 від 25.06.2021 на загальну суму 254 748,00 грн. Також в матеріалах справи міститься Специфікація №1 до договору № П-349-АПР від 31.05.2021 на суму 254 748,00 грн, що підписана та скріплена печаткою позивача, підпис уповноваженої особи відповідача та відтиск печатки останнього відсутній. В зазначеному документі зауважено щодо умови оплати 100% попередня оплата, відвантажити до 25.06.2021.

Згідно специфікації №2 до договору № П-349-АПР від 14.06.2021, що підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відтисками печаток сторін, позивач, як продавець, передав відповідачу, як покупцю Товар на суму 245 050,00 грн. В зазначеному документі зауважено щодо умови оплати 100% попередня оплата, відвантажити до 15.06.2021. Матеріали справи також містять видаткову накладну № 2563 від 15.06.2021 на суму 245 050,00 грн підписану уповноваженими представниками сторін та скріплену відтисками печаток сторін.

У специфікації №3 до договору № П-349-АПР від 21.06.2021 на суму 1 209 830,00 грн, що підписана та скріплена печаткою позивача, підпис уповноваженої особи відповідача та відтиск печатки останнього відсутній, зазначено щодо умови оплати 100% попередня оплата, відвантажити до 25.06.2021. Матеріали справи також містять видаткову накладну № 2735 від 25.06.2021 на суму 1 209 830,00 грн підписану уповноваженими представниками сторін та скріплену відтисками печаток сторін.

Матеріали справи містять специфікацію №4 до договору № П-349-АПР від 13.07.2021 на суму 18512,00 грн; умови оплати 100% попередня оплата, відвантажити до 15.07.2021 та специфікацію № 5 до договору № П-349-АПР від 30.09.2021 на суму 140 227,20 грн; умови оплати 100% попередня оплата, відвантажити до 31.12.2021, що підписані та скріплені печаткою позивача, підпис уповноваженої особи відповідача та відтиск печатки останнього відсутній. До зазначених специфікацій додано видаткові накладні відповідно № 3110 від 13.07.2021 на суму 18512,00 грн та № 5544 від 30.11.2021 на суму 140 227,20 грн, що підписані та скріплені печаткою позивача, підпис уповноваженої особи відповідача та відтиск печатки останнього відсутній.

Позивачем в якості доказу наявності заборгованості у відповідача у сумі 1 868 367,20 грн подано акт звірки взаєморозрахунків за період з 31.05.2021 по 01.12.2022, що підписаний та скріплений печаткою позивача, підпис уповноваженої особи відповідача та відтиск печатки останнього відсутній.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №1304 від 13.12.2022 з вимогою сплатити заборгованість у сумі 1 868 367,20 грн. Матеріали справи не містять відповіді на претензію з боку відповідача.

На підставі п.7.2 Договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф за період прострочення обов`язку з оплати поставленого товару на суму 343 902,90 грн, а також 3% річних за період просточення платежу в сумі 99 666,63 грн та інфляційні нарахування на суму 610 493,38 грн на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, що позивач обґрунтовує наявним у позовній заяві розрахунком. (а.с. 6).

Відзив на позов відповідача поданий останнім з пропущенням продовженого процесуального строку, проте приймається судом до уваги ( дане питання вирішено в судовому засіданні 12.09.2023). У відзиві відповідач заперечив проти позову, зазначивши про наявність досудового розслідування (номер кримінального провадження № 12023275440000684; дата реєстрації провадження 16.05.2023) за заявою гр. ОСОБА_1 за фактом вчинення стосовно нього шахрайських дій позивачем. Також відповідачем зауважено про відсутність його підписів на певних видаткових накладних та ряду специфікацій. Контррозрахунку заборгованості відповідачем не надано проте заявлено про зменшення заявленої до стягнення заборгованості в частині нарахованих штрафу, відсотків річних та інфляційних нарахувань до розмірів, що відповідатиме засадам розумності та справедливості та про застосування строків позовної давності щодо стягнення штрафу, відсотків річних та інфляційних нарахувань.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання Грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов`язку, що не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 №5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим бухгалтерським документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України ((див. постанову Вищого господарського суду України від №9/252-10) Інформаційний лист ВГСУ від 17.07.2012 р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт укладення сторонами у справі договору № П-349-АПР від 31.05.2021. Відповідачем у справі не спростований факт поставки позивачем та прийняття відповідачем Товару за видатковими накладними підписаними обома сторонами договору:

№ 2530 від 10.06.2021 на суму 61200,00 грн

№ 2533 від 14.06.2021 на суму 37638,00 грн

№ 2554 від 14.06.2021 на суму 22500,00 грн

№ 2531 від 25.06.2021 на суму 112500,00 грн

№ 2734 від 25.06.2021 на суму 20910,00 грн

№ 2563 від 15.06.2021 на суму 245 050,00 грн

№ 2735 від 25.06.2021 на суму 1 209 830,00 грн.

Щодо поставки Товару за видатковими накладними № 3110 від 13.07.2021 на суму 18512,00 грн та № 5544 від 30.11.2021 на суму 140227,20 грн, які не підписані уповноваженою особою відповідача та не містять відтиску його печатки, суд не погоджується з доводами позивача про отримання Товару відповідачем виходячи з наступного. В підтвердження поставки Товару за видатковою накладною № 3110 від 13.07.2021 позивачем надано суду товаро-транспортну накладну (ТТН) № 13/07-21 від 13.07.2021,подорожній лист №б/н від 13.07.2021, видаткову накладну № 8 від 13.07.2021 на придбання цього добрива Покупцем (Позивачем) для подальшого перепродажу Відповідачу та податковою накладною № 111 від 13.07.2021 (зареєстрована відповідно до квитанції №9209745072 від 28.07.2021). Проте судом враховано, що в товаро-транспортній накладній (ТТН) № 13/07-21 від 13.07.2021 та подорожньому листі №б/н від 13.07.2021 в якості супровідних документів на вантаж зазначено видаткову накладну № 8 від 12.07.2021 (матеріали справи якої не містять), а видаткова накладна № 8 від 13.07.2021 на придбання аналогічного Товару позивачем та податкова накладна № 111 від 13.07.2021 (зареєстрована відповідно до квитанції №9209745072 від 28.07.2021) не можуть бути розцінені судом як належні і допустимі докази факту поставки відповідачу Товару за видатковою накладною № 3110 від 13.07.2021. Аналогічного висновку суд дійшов і щодо факту поставки Товару за видатковою накладною № 5544 від 30.11.2021 після дослідження товаро-транспортної накладної (ТТН) № 30/09-21 від 30.09.2021, подорожнього листа №б/н від 30.09.2021, видаткової накладної № 13 від 30.09.2021 та податкової накладної № 349 від 30.11.2021 (зареєстрована відповідно до квитанції №9381895103 від 14.12.2021).

Виходячи з наявних у справі доказів, суд доходить наведених нижче висновків.

Відповідач не сплатив за поставлений Товар за такими видатковими накладними:

№ 2530 від 10.06.2021 на суму 61200,00 грн

№ 2533 від 14.06.2021 на суму 37638,00 грн

№ 2554 від 14.06.2021 на суму 22500,00 грн

№ 2531 від 25.06.2021 на суму 112500,00 грн

№ 2734 від 25.06.2021 на суму 20910,00 грн

№ 2563 від 15.06.2021 на суму 245 050,00 грн

№ 2735 від 25.06.2021 на суму 1 209 830,00 грн.

Отже, разом за договором поставки № П-349-АПР від 31.05.2021 відповідач не сплатив за поставлений Товар загальною вартістю 1709628,00 грн.

Відповідно до п.5.2 Договору П-349-АПР від 31.05.2021 сторони домовились, що порядок Оплати за Товар визначається у Специфікації до цього Договору. У специфікаціях № 1-3 до договору зазначено, що умовою оплати є 100% попередня оплата. Судом враховано, що специфікації № 1 та №3 не підписані відповідачем, проте суд виходить з того, що відповідно до приписів ст 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 Цивільного кодексу України.

Як встановлено ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

З урахуванням фактичних обставин справи, того, що попередню оплату товару у розмірі 100% його вартості відповідачем здійснено не було, проте товар отримано, що відображено у наявних у праві видаткових накладних та не спростовано відповідачем, у останнього наявний обов`язок сплати повну вартість товару одразу після його отримання.

Заперечення відповідача щодо неотримання товару від позивача не підтверджені жодним доказом та спростовуються підписаними обома сторонами видатковими накладними, зазначеними вище.

За таких обставин суд доходить висновку про обгрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача у справі заборгованості за поставлений за укладеним сторонами договором купівлі-продажу №П-349-АПР від 31.05.2021 у розмірі 1 709628,00 грн.

Щодо посилань відповідача на наявність досудового розслідування (номер кримінального провадження № 12023275440000684; дата реєстрації провадження 16.05.2023) за заявою гр. ОСОБА_1 за фактом вчинення стосовно нього шахрайських дій позивачем суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до положень ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених Господарським процесуальним кодексом України. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову, що регламентовано положеннями ст. 165 Господарського процесуального кодексу України. До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного вище посилання відповідача у справі на наявність досудового розслідування не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки господарський суд позбавлений повноважень здійснювати розгляд матеріалів кримінального провадження, надавати їм правову оцінку і встановлювати наявність чи відсутність в діях будь-якої особи складу кримінального правопорушення.

Позивачем на підставі п.7.2. Договору № П-349-АПР від 31.05.2021 заявлено до стягнення з відповідача штраф за період прострочення обов`язку з оплати поставленого товару на суму 343902,90 грн, що позивач обґрунтовує наявним розрахунком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 1,2 ст. 549 Цивільного кодексу України ).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором

Оскільки сторони, укладаючи договір, погодили відповідальність відповідача у вигляді штрафу, то вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу є правомірною та підлягає частковому задоволенню виходячи з розміру простроченої заборгованості встановленої судом.

З урахуванням того, що судом встановлено прострочення оплати відповідачем поставленого товару за видатковими накладними № 2530 від 10.06.2021 на суму 61200,00 грн - з 10.06.2021 до 17.04.2023; № 2533 від 14.06.2021 на суму 37638,00 грн - з 14.06.2021 до 17.04.2023; № 2554 від 14.06.2021 на суму 22500,00 грн - з 14.06.2021 до 17.04.2023; № 2531 від 25.06.2021 на суму 112500,00 грн - з 01.07.2021 до 17.04.2023; № 2734 від 25.06.2021 на суму 20910,00 грн - з 25.06.2021 до 17.04.2023; № 2563 від 15.06.2021 на суму 245 050,00 грн - з 25.06.2021 до 17.04.2023; № 2735 від 25.06.2021 на суму 1 209 830,00 грн- з 25.06.2021 до 17.04.2023, здійснивши перерахунок суми штрафу з урахуванням положень ст. 232 Господарського кодексу України, суд доходить висновку про часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 314816,60 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних за період прострочення за видатковими накладними:

№ 2530 від 10.06.2021 на суму 61200,00 грн - з 10.06.2021 до 17.04.2023 в розмірі 3400,37 грн

№ 2533 від 14.06.2021 на суму 37638,00 грн - з 14.06.2021 до 17.04.2023 в розмірі 2078,86 грн

№ 2554 від 14.06.2021 на суму 22500,00 грн - з 14.06.2021 до 17.04.2023 в розмірі 1242,74 грн

№ 2531 від 25.06.2021 на суму 112500,00 грн - з 01.07.2021 до 17.04.2023 в розмірі 13192,42 грн

№ 2734 від 25.06.2021 на суму 20910,00 грн - з 25.06.2021 до 17.04.2023 в розмірі 6111,98 грн

№ 2563 від 15.06.2021 на суму 245 050,00 грн - з 25.06.2021 до 17.04.2023 в розмірі 1136,01 грн

№ 2735 від 25.06.2021 на суму 1 209 830,00 грн- з 25.06.2021 до 17.04.2023 в розмірі 65728,57 грн

№ 3110 від 13.07.2021 на суму 18512,00 грн з 13.07.2021 до 17.04.2023 в розмірі 978,34 грн

№5544 від 30.11.2021 на суму 140227,20 грн з 30.11.2021 до 17.04.2023 в розмірі 5797,34 грн, що загалом складає 99666,63 грн., а також інфляційні нарахування за аналогічні періоди за вказаними видатковими накладними, що загалом складає 610493,38 грн.

Наданий позивачем розрахунок вказаних нарахувань не відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню лише в розмірі 92890,95 грн ( за видатковими накладними № 2530 від 10.06.2021 на суму 61200,00 грн - з 10.06.2021 до 17.04.2023 в розмірі 3400,37 грн; № 2533 від 14.06.2021 на суму 37638,00 грн - з 14.06.2021 до 17.04.2023 в розмірі 2078,86 грн; № 2554 від 14.06.2021 на суму 22500,00 грн - з 14.06.2021 до 17.04.2023 в розмірі 1242,74 грн; № 2531 від 25.06.2021 на суму 112500,00 грн - з 01.07.2021 до 17.04.2023 в розмірі 13192,42 грн; № 2734 від 25.06.2021 на суму 20910,00 грн - з 25.06.2021 до 17.04.2023 в розмірі 6111,98 грн; № 2563 від 15.06.2021 на суму 245 050,00 грн - з 25.06.2021 до 17.04.2023 в розмірі 1136,01 грн; № 2735 від 25.06.2021 на суму 1 209 830,00 грн- з 25.06.2021 до 17.04.2023 в розмірі 65728,57 грн), а вимога про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню лише в розмірі 563337,86 грн ( за видатковими накладними № 2530 від 10.06.2021 на суму 61200,00 грн - з 10.06.2021 до 17.04.2023 в розмірі 20317,11 грн; № 2533 від 14.06.2021 на суму 37638,00 грн - з 14.06.2021 до 17.04.2023 в розмірі 12495,02 грн; № 2554 від 14.06.2021 на суму 22500,00 грн - з 14.06.2021 до 17.04.2023 в розмірі 7469,53 грн; № 2531 від 25.06.2021 на суму 112500,00 грн - з 01.07.2021 до 17.04.2023 в розмірі 80699,95 грн; № 2734 від 25.06.2021 на суму 20910,00 грн - з 25.06.2021 до 17.04.2023 в розмірі 37048,54 грн; № 2563 від 15.06.2021 на суму 245 050,00 грн - з 25.06.2021 до 17.04.2023 в розмірі 6886,09 грн; № 2735 від 25.06.2021 на суму 1 209 830,00 грн- з 25.06.2021 до 17.04.2023 в розмірі 398421,62 грн).

Щодо клопотання відповідача щодо застосування позовної давності у частині нарахування штрафу, відсотків річних та інфляційних нарахувань, суд відхиляє його за необгрунтованістю, оскільки при розрахунку штрафу, а також відсотків річних та інфляційних втрат позивачем дотримано вимог ст. 232 Господарського кодексу України, 257, 258, п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Суд також відхиляє клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафу, відсотків річних та інфляційних нарахувань, оскільки останнім не доведено, що підстав, що зазначені в статті 233 Господарського кодексу України, відповідно до якої суду надано право зменшити розмір санкцій.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарський процесуальний кодекс України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу ретельно досліджені судом, проте є такими, що не спростовують наведених висновків суду.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1709628,00 грн, штрафу у сумі 314 816,60 грн, 3% річних у сумі 92 890,95 грн, інфляційних нарахувань у сумі 563337,86 грн.

В решті позову слід відмовити за необгрунтованістю.

Судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Агропромислового кооперативу Старосільський ( код ЄДРПОУ 03798636, вул. Миру,26, с. Старосілля, Городнянський р-н, Чернігівська обл., 15124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропартнер (код ЄДРПОУ 31818929, проспект Перемоги, буд. 133, м. Чернігів, Чернігівська область, 14013) заборгованість у сумі 1 709 628,00 грн, штрафу у сумі 314 816,60 грн, 3% річних у сумі 92 890,95 грн, інфляційних нарахувань у сумі 563 337,86 грн та судовий збір у розмірі 39 269,49 грн.

3. У решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2023 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua